Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Шотландська народна казка

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Григор'єв

Коли світ наш був набагато молодший, ніж тепер, жив на світі королевич на ім'я Аєн Дірек, що означає "Аєн Щирий".

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Був він гарним мисливцем і якось пішов гуляти по горах з луком і стрілами.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Раптом бачить – летить птах, та такий гарний, якого він у житті не бачив. Це був синій сокіл. Аєн пустив у нього стрілу. Але сокіл летів швидше за стрілу, і лише одне його синє перо впало на землю.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Королевич підняв перо і, коли повернувся додому, показав його своїй мачусі, королеві.

Королева була чаклунка і здогадалася, що це перо належить не простому птахові. І їй захотілося дістати його.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Піди і знайди мені синього сокола, – наказала вона Аєну Діреку. – Без нього не повертайся!

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Пішов Аєн виконувати її наказ. Довго блукав по горах, але синього сокола ніде не було видно. Нарешті настала ніч, Аєн сів під деревом і розпалив багаття, щоб зігрітися.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Він вже збирався лягти і виспатися, як раптом у світлі вогню з'явився рудо-бурий лис.

– Погано в таку ніч під відкритим небом, чи не так, королевичу? – сказав лис Аєну.

– Що є, то є, – погодився Аєн. – Але я шукаю синього сокола для своєї мачухи, королеви, і, поки не знайду його, не зможу повернутися додому.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Важке в тебе завдання, але постараєшся – впораєшся, – сказав лис. – Синім соколом володіє величезний велетень. Піди до нього на службу, скажи, що вмієш доглядати будь-яких птахів. Серед них буде і синій сокіл.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

На світанку лис показав Аєну дорогу до велетня.

– Щойно велетень піде з дому, бери сокола і тікай. Та дивись, щоб птах не зачепився за щось. Інакше біди не минути.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Далекий був шлях до будинку велетня. Аж коли сонце почало сідати, дістався Аєн Дірек до місця, і постукав у величезні двері.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Відчинив їх сам велетень, він був такий страшний, що Аєн мало не кинувся навтьоки.

– Чого тобі від мене треба, королевичу?! – заревло страховисько.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн сказав велетню, що вміє доглядати різних птахів і хотів би вступити до нього на службу.

– Ну, коли так – заходь! Мені якраз потрібен сокольничий – глядіти моїх яструбів і соколів.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Так Аєн Дірек став служити велетню. І він, звичайно, знайшов серед інших птахів синього сокола, по якого його послала мачуха.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Велетень згодом побачив, що Аєн добре доглядає птахів, і став залишати його самого вдома, коли йшов на полювання. І от одного разу, коли велетень пішов, Аєн вирішив тікати.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Він обережно зняв синього сокола з жердини, як вчив його лис. Але от біда! Синій сокіл, зрадівши яскравому світлу, широко розкинув крила і зачепився кінчиком одного свого синього пір'ячка за одвірок.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Земля одразу ж затряслася, і велетень прибіг з гори.

– Ти! Невже ти надумав украсти мого синього сокола?! – заревів він своїм громовим голосом.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Пробач мені! – заблагав Аєн. – Це моя мачуха, королева, наказала добути сокола. Без нього мені не можна повертатися.

– Гаразд, я віддам тобі синього сокола, – сказав велетень, – але за умови, що ти принесеш мені меч-світлоносець, яким володіють Д'юредські Велетки.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн пообіцяв виконати його наказ і вирушив у дорогу. А велетень притулився до одвірка і довго реготав. Адже він гадав, що Аєну Діреку ніколи не впоратися з цим завданням.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Багато миль пройшов Аєн, не знаючи, як знайти велеток. Коли стемніло, він розпалив багаття і тільки-но збирався лягти і гарненько виспатися, як раптом з темряви виступив його старий приятель рудо-бурий лис.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн був дуже втішений зустріччю з лисом і розповів йому про свою невдачу.

– Важке тобі дали завдання, але як постараєшся, то впораєшся, – сказав лис. – Д'юредські Велетки живуть посеред моря на острові. Просися до них на службу доглядати їхню зброю. Там знайдеш меч, який тобі потрібен. Тільки коли будеш тікати з дому з мечем, дивись не зачепися за щось навіть вістрям.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

На світанку Аєн із лисом прийшли до морського берега, і тут лис сказав:

– Я обернуся на човен і відвезу тебе на острів.

І він миттю обернувся на вузький рудо-бурий човен. Аєн сів на весла і гріб, поки човен не пристав до скелястого острова посеред моря.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Коли Аєн постукав у величезні двері, їх відчинили три сестри-велетки.

– Чого тобі треба, королевичу? – закричали вони.

– Хочу вам прислужитися, – відповів Аєн. – Я майстер чистити сталь і залізо, мідь і олово.

– Ну, як так – то заходь! Нам якраз потрібен зброяр – доглядати наші мечі й сокири.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Так Аєн Дірек став служити велеткам і, звичайно, знайшов серед їхньої зброї білий меч-світлоносець, який хотів мати велетень.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

І от одного разу, коли сестри пішли на інший бік острова, Аєн обережно взяв меч-світлоносець. Але от біда! Не встиг він вийти за двері, як зачепив вістрям меча за одвірок, і той заскрипів.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Усі три сестри негайно ж прибігли додому.

– Ти хотів украсти наш меч-світлоносець?! – заволали вони.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Пробачте мені! – заблагав Аєн. – Це велетень наказав мені здобути меча.

– Добре, ми віддамо тобі меч-світлоносець, – сказали велетки, – але якщо ти здобудеш нам золотисто-гніду кобилицю в короля острова Ерина.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн пообіцяв виконати їхній наказ і пішов з надією в серці. А три велетки кинулися одна одній на шию і реготали до упаду. Адже вони гадали, що Аєну Діреку ніколи в житті не впоратися з цим завданням.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн спустився на берег моря, побачив там лиса і розповів йому про свою невдачу і про наказ трьох велеток.

– Важке твоє завдання, але постараєшся – впораєшся, – сказав лис. – Як доберешся до острова Ерина, наймися конюхом до короля. Але коли будеш вести кобилицю, дивись, щоб вона нічого не зачепила. Інакше біди не минути.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Лис обернувся на барку з рудо-бурими вітрилами та повіз Аєна через море до берегів зеленого острова Ерина, як у давнину називали Ірландію.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Залишивши лиса на березі, Аєн підійшов до королівського замку і постукав у величезні двері. Їх відчинив сам король острова Ерина.

– Чого тобі від мене треба, чужинцю? – запитав король.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Хочу послужити тобі. Найми мене конюхом, – відповів Аєн.

– Гаразд! Мені якраз потрібен конюх.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн Дірек став служити на стайні в ірландського короля. І, звичайно, знайшов золотисто-гніду кобилицю, яку захотіли мати велетки.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Вночі, коли в замку всі спали, відв'язав Аєн золотисто-гніду кобилицю і, пам'ятаючи пораду лиса, обережно повів її до воріт. Але як він не намагався, кобилиця зачепила хвостом ворота.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Негайно ж прибігли королівські охоронці на чолі з королем.

– Ти хотів увести мою кобилицю?! – закричав розгніваний король.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Пробач мені! – заблагав Аєн. – Це велетки мені наказали.

– Добре, я віддам тобі кобилицю, але тільки якщо привезеш мені дочку французького короля.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн пообіцяв виконати бажання короля і пішов, сповнений надії. А король реготав до сліз, адже він гадав, що Аєну ніколи не впоратися з цим завданням.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Повернувся Аєн до лиса, що чекав на березі.

– Коли ми потрапимо до Франції, – каже лис, – підійди до королівського палацу і попроси про допомогу. Скажи, що корабель твій лежить розбитий на березі. Король і королева з дочкою підуть подивитися на нього. А далі вже мій клопіт.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Тут лис обернувся на гарний гостроносий корабель і перевіз Аєна до берегів Франції. Щойно вони причалили, Аєн підійшов до королівського палацу і постукав у величезні двері. Їх відчинив сам французький король.

– Чого тобі треба від мене, чужинцю? – запитав він.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Ваша Величність, мій корабель лежить розбитий біля самого берега, – сказав Аєн, – і я прийшов просити вас про допомогу.

– Я прийду подивитися на твій корабель, – мовив король і наказав дружині й дочці йти з ним на берег.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Як побачив Аєн дочку французького короля, одразу ж подумав, що в житті такої красуні ще не зустрічав. Волосся в королівни було біляве, очі блакитні, а обличчя щире та привітне.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Французький король з дружиною і дочкою пішли разом з Аєном на берег і, коли побачили корабель, здивувалися, який він великий.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Не встиг Аєн подумати, що йому робити далі, як з корабля долинули звуки дивної музики.

– Проведи мене на свій корабель, – сказала королівна Аєну.

– З радістю, – відповів він.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Поки вони оглядали каюти, піднявся попутний вітер, надув вітрила, і корабель полинув по морю.

– О, горе мені! – застогнала королівна. – Ти розлучив мене з батьком та матір'ю!

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Пробач мені! – мовив Аєн. – Це король острова Ерина наказав мені привезти тебе до нього. Він хоче взяти тебе за дружину.

І Аєн розповів королівні про все, що з ним сталося.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Благородний Аєн, – мовила королівна, – я б краще пішла заміж за тебе, ніж за ірландського короля.

Гірко стало від цих слів Аєну, важко йому було думати про розлуку з королівною.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

– Не журися, – сказав Аєну лис, коли той розповів йому про все. – Я обернуся на вродливу жінку. Королівна нехай залишиться на березі, а ти відведи мене до ірландського короля і скажи, що я – дочка французького короля. А далі вже моя турбота.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

І от королівна залишилася на березі, а лис з Аєном пішли по зеленій землі Ерина. Лис став красунею з блідим тонким обличчям і темно-рудими кучерями.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Король острова Ерина був дуже здивований, що його конюх повернувся.

– Я привіз тобі дочку французького короля, – мовив Аєн. – Віддавай мені золотисто-гніду кобилицю, як домовлялися.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Король наказав осідлати кобилицю золотим сідлом, загнуздати срібною вуздечкою і вивести зі стайні.

– Бери мою золотисто-гніду кобилицю. Ти її заслужив, – сказав він.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн скочив на кобилицю і поскакав до морського берега. А король острова Ерина захотів бува поцілувати свою наречену, але та перетворилася на рудо-бурого лиса. Лис вкусив короля за руку і помчав до моря.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

На березі лис обернувся на барку з рудо-бурими вітрилами, і та понесла Аєна, королівну і кобилицю по морю.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Коли вони прибули, лис сказав Аєну:

– Королівна з кобилицею нехай зачекають на березі, а ти відведи мене до велеток. До того часу я перетворюся на кобилицю. Ти скажеш, що я та сама кобилиця, по яку вони тебе посилали. А далі вже мій клопіт.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Здивувалися велетки, коли побачили, що їхній слуга повернувся.

– Ну, сестри, – сказав Аєн, – привіз я вам золотисто-гніду кобилицю. Віддавайте мені меч-світлоносець, як домовлялися.

– Бери наш меч-світлоносець, – сказали сестри, – та йди своєю дорогою.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн радісний пішов до берега моря, розмахуючи чарівним мечем.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

А велеткам закортіло покататися на кобилиці, і вони усі втрьох скочили їй на спину. Лис кинувся до моря, добіг до самого обриву та раптом різко зупинився. І усі три велетки впали з обриву в море.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Потім лис обернувся на вузький рудо-бурий човен і повіз Аєна, королівну, кобилицю і меч до берегів тієї країни, звідки колись почав свій шлях Аєн Дірек.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Допливши до берега, лис розповів, як перехитрити велетня і залишити у себе меч-світлоносець:

– Я обернуся на блискучий меч, а ти віднеси мене до велетня і скажи, що це, мовляв, той самий меч, по який він посилав. А далі вже мій клопіт.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Тримаючи в руках блискучий меч, Аєн попрямував до будинку велетня.

– Я виконав твій наказ, – мовив Аєн. – Віддавай мені синього сокола, як домовлялися.

– Бери мого сокола, – сказав велетень, – ти його заслужив.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн пішов на морський берег до королівни, а велетень почав випробовувати нову зброю.

Він махав мечем направо і наліво. Але меч раптом зігнувся і одним махом відтяв велетневі голову.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Набувши свого справжнього вигляду, лис сказав Аєну:

– Тепер залишилося тільки розвіяти злі чари твоєї мачухи. Сядь на кобилицю, королівну посади ззаду, синього сокола на плече, а в праву руку візьми меч-світлоносець і поверни його вістрям до мачухи. Мачуха спробує зачарувати тебе, але їй це не вдасться.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн послухався лиса і все зробив так, як той йому наказав. Незабаром він під'їхав до батьківського замку.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Королева ж, побачивши Аєна, вибігла надвір, кинулася за ворота і уп'ялася в пасинка своїм смертоносним поглядом.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Лезо меча було направлено до королеви, тому її злі чари обернулися проти неї. Вона впала на землю і перетворилася на оберемок хмизу.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Аєн Дірек пішов до батьківського замку разом із французькою королівною і розповів королю про все, що з ним сталося.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

І ось Аєн Дірек почав нове життя, довге і щасливе. Поруч із ним завжди була його дружина, дивовижна красуня, вірою-правдою служили йому золотисто-гніда кобилиця, меч-світлоносець, синій сокіл, а більш за все – рудо-бурий лис.

Пригоди Аєна Дірека та рудо-бурого лиса

Автор: Шотландська народна казка; ілюстратор: Григор'єв Г.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова