|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Золота куля
За повістю Г.Почепцова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Вишинський
Світозар попередив, щоб усі тримали мечі напоготові. Скелі то нависали над ними, примушуючи пригинатися, то уходили у височінь, наче хмари. Вони йшли вже кілька годин, і Білояр відчував втому.
Вирішили відпочити... Минула лише година, а Світозар вже розбудив їх. Треба було йти далі. Запаливши ліхтар вони з жахом побачили, що їхні мотузки зникли. Це могло означати лише одне – ворог близько.
Мовчки експедиція рушила далі. Здавалося, кінця-краю не буде підземним стежинам. Ноги гули від утоми, сили у мандрівників закінчувалися. Бубнозар вирішив, що настав його час – він змахнув мечем...
На щастя, Білояр був насторожі, він вчасно відбив удар своїм мечем. Посеред печери почався справжній бій. Гострі мечі чіплялися за стіни печери і навсібіч летіло дрібне каміння.
Бубнозар почав відступати, а потім кинувся бігти. Отже, стало ясно, що Бубнозар – зрадник. Але хто ж його спільники?
Друзі обережно пішли далі.
– Дивися, – схопив Білояра за руку гном, і обидва вони на мить застигли, побачивши посеред ущелини дивні будівлі, з яких струменіла вода.
У димарі будинків звідкись згори теж текла вода. Лунала тиха приємна музика. Водяні арфи стояли не тільки у будинках, але і на вулицях.
– Це країна Водяників, – пояснив Світозар. – Вони живуть серед земних вод.
У кожному будинку були ванні-ліжка, водяні крісла та інші незвичайні речі. Але селище виявилося порожнім, мешканці покинули його зовсім нещодавно. А якщо вони пішли всі разом, значить, трапилося щось неочікуване.
Подорожні мовчки зачиняли двері чергового будинку та йшли далі. Раптом вони побачили дивну істоту, що пересувалася стрибками, наче велика жаба. По великих очах та роту Світозар впізнав водяника.
– Не вбивайте мене, – заблагав тремтячий від страху водяник, коли Білояр наздогнав його. – Я вам все розповім.
І він розповів про те, що велетень вбив його батька, а всіх водяників хоче спалити на вогні, щоб перетворити їх на пару.
– Велетень та його помічник-гном шукають вхід до скарбниці, де знаходиться золота куля. Вони привели із собою ще трьох гномів, – продовжував водяник, – але гноми не схотіли показати вхід до скарбниці.
"Ось де видно сліди Бубнозара! А троє гномів – це і є викрадені рудознавці". Білояр та Світозар перезирнулися. Отже, друга куля зберігається у водяників і хтось хоче нею заволодіти. Але цього не можна допустити! Стискаючи мечі у руках, друзі мерщій рушили за водяником.
Вони були вже неподалік під палацу, як раптом їм напереріз вискочили двоє. Це були Бубнозар та Валуй, озброєні мечами. Тепер стало зрозуміло, кого водяник називав велетнем. Рятуючись від розгрому пугачів, Валуй знайшов слід другої кулі і тепер намагався нею заволодіти.
Почалася бійка. Схрестилися мечі. Але згодом з усіх боків став наростати якийсь незрозумілий галас. Із печер навколо палацу з'являлися все нові й нові натовпи водяників.
– Вперед! На штурм палацу! – кричали вони.
Коли осмілілі водяники увірвалися до палацу, Бубнозар та Валуй побігли по висячому мосту. Світозар щосили вдарив мечем по мотузкам, що тримали міст, і той обрушився у прірву. Бубнозар та Валуй, хапаючись за мотузки, теж полетіли донизу.
Ворога було розгромлено, а у гномів з'явилися нові друзі. Вождь Водянії з усім своїм народом проводжав Білояра, Світозара та звільнених рудознавців. Прощаючись, він подарував поводирю гномів алмазну скриньку, у якій лежала золота куля.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова