|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Золота куля
За повістю Г.Почепцова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Вишинський
Коли розвіялися клуби пороху і нарешті настала тиша, на тому місці, де стояв палац, розцвіло дивне дерево.
– Ти звільнив країну Гномів, – із вдячністю сказав Світозар, – тепер гноми повернуться на свою батьківщину.
Гномія почала відроджуватися після володарювання чаклуна Карбиса. Маленькі працьовиті гноми вибрали Білояра своїм поводирем, адже лише сильна людина могла захистити їх від небезпеки.
Але Білояра тягнуло додому, у рідне село. І згодом гноми зі сльозами на очах попрощалися зі своїм поводирем, подарувавши йому чарівний обруч, за допомогою якого Білояр міг зробитися таким само маленьким, як і вони.
Повернувшись додому, Білояр зайнявся городом. Але одного разу він побачив підозрілих чорних вершників, що блискавками пронеслися по селу та розтривожили його мешканців. Хто вони? Що їм тут треба? Білояр із подивом дізнався, що люди у країні все ще зникають безвісті.
По вечорах Білояр почав тренуватися володіти мечем. Для цього він поставив посеред сараю колоду, і давши собі команду: "Раз! Два!" – рубав що було сили. Колоди розпадалися на шматки, і незабаром сарай був доверху завалений дровами.
Якось вночі у двері постукали. Маленький кур'єр, виблискуючи візерунками на шапці та камзолі, шанобливо вклонився та простягнув Білоярові пакет. Гномія була у небезпеці та терміново прохала про допомогу.
Білояр замислився. Він згадав, що його кінь розкувався, а візок не змазаний.
– По вас вислали розкішну карету! – вигукнув кур'єр. – А ось і скриня з речами.
Але що це? Плащ був завбільшки із дитячу курточку, сорочки – теж як дитячі, черевики із золотими ґудзиками – зовсім крихітні. Білояр розгублено копирсався у цій купі речей... І тут він згадав про подарований йому обруч. Як він міг забути!
Білояр натягнув обруч собі на голову, вдягнувся та сів у карету, всипану дорогоцінним камінням. Звичайно, така карета могла проїхати по селу лише вночі. Вдень вона засліпила б сільських мешканців своїм блиском.
Гном-кучер із бородою, заправленою за пояс, хльоснув коней, і ті понеслися, наче вітер. А кур'єр скакав попереду із радісною звісткою:
– Поводир гномів повертається!
Всю дорогу, поки Білояр мчався по Гномії, її мешканці стояли поруч зі своїми домівками та закидали його квітами. Білояр бачив скрізь відбудовані будинки, замки, що потопали у квітах, чув дзвінкий сміх. Аж ось і палац для нарад.
Під мелодійний дзвін срібних дзвоників Білояр увійшов до тронної зали. Тут збиралися міністри, щоб розповісти поводирю гномів про своє горе – зникнення головних рудознавців країни: Анізара, Цитозара та Ганізара. Перед Білояром розклали карту.
Було вирішено, що на пошуки зниклих вирушать Білояр зі Світозаром. Підготовка до подорожі велася у цілковитій таємниці. До самого ранку гноми не розходилися. Перевіряли міцність мотузок, гостроту мечів, надійність чарівних ліхтарів.
Перед світанком карета привезла Білояра та Світозара до шахти, де видобувалося дорогоцінне каміння. На їхній подив там вже стояла чиясь карета. Світозар спохмурнів. Хто б це міг бути?
Не гаючи часу, вони заходилися розвантажувати знаряддя. Тут і почулися чиїсь кроки. До них наближався Бубнозар, міністр розваг.
– Мене прислав таємний радник, – пояснив він свою появу, – експедицію вирішили посилити.
Усі троє спустилися в шахту. Запалили чарівні ліхтарі. Зламані печери нагадували неприступний замок. На піску посеред багатьох слідів Білояр знайшов розкидані інструменти. Було зрозуміло, що рудознавці пішли не з власної волі.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова