Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Любов Воронкова

Онук Ванько

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв

 

Зміст

Радощі
Тиждень
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя

Живий ліхтарик
Суперечка
Пампушки з цукром
Улюблена онучка
Казки про корівок
Півняче слово
Ягода суниця
Оце так новина!

Живий ліхтарик

Батько пізно повертався з роботи. Ванько вийшов зустріти батька, і вони разом пішли додому через густий березовий гай.

В гаю було вже зовсім темно. Дерева дрімали над вузькою стежиною. Квіти на галявинах закрилися і заснули, і вже не видно було, які вони: сині чи червоні. Тільки білі квіти-любки стояли прямі, як свічки, і ніби світилися в темряві.

Ванько квапливо крокував, щоб не відстати від батька. Батько один крок зробить, а Ванько — три. І все ж таки він потроху відставав.

Онук Ванько. Любов Воронкова

— Темно в гаю, — сказав Ванько, — стежки не видно, от би не збитися.

— Дійдемо! — відповів батько.

Ванькові хотілося сказати: «Тату, ти би крокував повільніше! А то я відстаю, і мені одному страшно». Але він мовчав і тільки думав: хоч би батько зупинився!

Тут батько й справді зупинився.

— Кажеш, темно тобі, — сказав він, — на от, візьми собі ліхтарика та на стежку світи!

Ванько підійшов до батька:

— Де ліхтарик?

— Як де? Невже не бачиш? Он, в траві світиться.

Ванько придивився і побачив «ліхтарик»: маленький, наче іскорка, світився в темній траві зелений вогник.

— Тихо бери, не загаси, — сказав батько.

Ванько взяв зелену іскорку разом із травою. У траві було повно роси, але вогник мерехтів і не згасав. Ванько бережно поніс його в долонях.

— Ну що? Тепер світліше тобі? — спитав батько.

Зелена іскорка навіть і долоні Ванькові не висвітлювала, але йому здавалося, що йти стало світліше.

Онук Ванько. Любов Воронкова  Онук Ванько. Любов Воронкова

Коли прийшли додому, Ванько ще з ґанку закричав:

— Мамо! Бабусю! Подивіться, який ми ліхтарик знайшли!

Вбіг до хати, розкрив долоні: — Дивіться!

— Мабуть, я сліпа стала, — сказала бабуся, — не бачу ліхтарика.

— І я ліхтарика не бачу, — сказала мати, — жменя трави, а більше і немає нічого.

Ванько розкрив долоні ширше — і справді, тільки жменя трави!

— Як же він загубився? — прошепотів Ванько.

Онук Ванько. Любов Воронкова

У нього готові були бризнути сльози. Але Ванько був міцний: стиснув зуби, покліпав очима і не заплакав.

— А може, він не загубився, — сказав батько, — давай пошукаємо.

Вони розклали траву на столі — мокрі лісові травинки й листочки.

Раптом Ванько сказав:

— Дивись, черв'як звідкилясь узявся! — і хотів викинути маленького темного черв'ячка, який ховався в траві.

— Стривай, стривай, — зупинив його батько, — адже це і є твій ліхтарик. Нумо, давай подивимося, як він у темряві світитиме.

Ванько швидко вимкнув світло. В хаті стало темно. І знову всі почали дивитися: де ж зелений вогник?

— Нічого не бачу, — знову сказала бабуся.

І мати повторила:

— Жменя трави. А більше і немає нічого.

— Не галасуйте. Тихіше, — сказав батько, — черв'ячок злякався, тож і вимкнув світло. А от заспокоїться і знов увімкне.

Онук Ванько. Любов Воронкова

Тихо сиділи всі навколо столу. Сиділи і чекали. Одна хвилина пройшла, дві, три...

І раптом серед мокрих лісових травинок і листочків тихенько спалахнув маленький лісовий вогник. Маленька зелена іскорка засвітилася в темряві.

— Бачу, бачу! — зраділа бабуся.

— І я бачу, — сказала мати, — це ви з батьком світлячка знайшли!

Ваня був дуже радий і дуже пишався, що приніс таку дивовижну знахідку. Він дивився на світлячка і сміявся.

А потім замислився і спитав:

— Тату, а ти скажи: звідки він бере свій струм?

— Не знаю, — відповів батько, — завтра вдень розглянемо його трохи краще — може, здогадаємося.

— Ну, досить на світляка дивитися! — сказала мати і увімкнула світло. — Час вечеряти.

Ванько зібрав зі столу траву разом з вогником і поклав її до коробочки. Вже завтра вони з батьком обов'язково роздивляться, звідки світлячок свій струм бере!

Але вранці Ванько відкрив коробочку, а там немає нікого. Тільки лісові травинки та листочки лежать на місці. А живий ліхтарик уповз кудись, і Ванько так і не дізнався, як він вмикає свій вогник, і як вимикає, і звідки він струм бере.

Ну, та нічого. Коли Ванько виросте, та вивчиться, та стане читати книги — тоді він обов'язково про все це дізнається.

Онук Ванько. Любов Воронкова

Зміст

Радощі
Тиждень
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя

Живий ліхтарик
Суперечка
Пампушки з цукром
Улюблена онучка
Казки про корівок
Півняче слово
Ягода суниця
Оце так новина!




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова