Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
М.С.Пляцковській
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Сутєєв
Малий Умка — біле ведмежа — сказав мамі:
— Я хочу літати.
— А ти спробуй, — відповіла Велика Ведмедиця. — Може, у тебе вийде.
— Але я ж не вмію. — зітхнув Умка.
Велика Ведмедиця лагідно почухала синочка за вухом і вказала на гагар, що сиділи на скелі.
— Дивись, як літають птахи. У них це виходить. А я піду ловити рибу.
Пішла Велика Ведмедиця, а Маленький Умка залишився сам і сів спостерігати за гагарами.
Гагари сиділи. Гагари кричали. Гагари літали над ведмежам. А воно проводжало їх сумним поглядом, задерши до неба свою гостроносу мордочку.
"Мабуть, можна злетіти... з розгону", — вирішив Умка. Він швидко-швидко задріботів лапами по снігу, але замість того, щоб злетіти, перевернувся стільки разів, що в нього навіть в голові запаморочилося.
"Ні, щось не те", — подумав Умка, піднявся, обтрусився від снігу і зашкутильгав до тієї самої скелі, на якій шуміли гагари.
"Спробую краще зі скелі злетіти, як ці гагари. Адже зі скелі кожен полетить!" - вирішив Умка.
Сяк-так вдалося ведмежаті видертися на скелю. Закрило воно від страху очі, замахало лапами і стрибнуло... Добре ще, що влучив Умка в замет і не дуже забився.
Вибрався він з кучугури й бурчить:
— З цієї скелі можна полетіти... тільки на землю!.. А я хочу — в небо!
Постояв Умка, постояв, лапою за вухом почухав і каже сам собі:
— Ці птахи, мабуть, тому літають, що в них є крила. Краще почекаю, коли у мене виростуть. — А поки піду повчуся у мами рибу ловити.
Тюледар — це тюлень. У країні Тюленячій живе. Далеко-далеко на Півночі, де блакитні крижані гори по північному океану плавають, де холодна завірюха свище свою протяжну пісню, де від снігу вся земля біла-біла.
Тюледар не злий. Не кусається. Нікого не ображає.
Тільки дуже ледачий. Такий ледачий, що про це варто розповісти.
Пірнають його друзі у воді, рибу ловлять, а Тюледар лежить на крижині, навіть не ворушиться. Відкриє пащу й чекає, щоб риба сама до неї стрибнула.
— Гей, Тюледаре! — кричать тюлені. — Годі спати! Ти так всю рибу проспиш!
— Не просплю! — відповідає Тюледар.
Позіхне, на інший бік повернеться і далі дрімає.
Одного разу з ним така історія трапилася. Запросили Тюледаря на іменини. Всі гості зібралися. Тільки його немає.
— Знову проспав, мабуть... — вирішила іменинниця.
Аж тут одне маленьке тюленя причалапало й пищить:
— Крижину в океан понесло! Крижину в океан понесло!
— Яку крижину? — сполошилися тюлені.
— Ту саму, на якій Тюледар спить!
Поспішили тюлені на допомогу. Але крижини вже й сліду нема. Ані крижини, ані Тюледаря.
— Шкода бідолаху, — сказав старий-престарий тюлень. — Хоч воно й ледаче таке, а шкода все ж таки!
Але через півроку крижину до берега прибило.
Дивляться тюлені, очам не вірять: лежить на боці Тюледар і сопе наче так і треба. Навіть вусом не веде.
— Здрастуй, Тюледаре! З поверненням! — закричали навперебій тюлені.
Тюледар тільки позіхнув разочок і сонно пробурмотів:
— Не зава... шай... те спати...
От який ледар-Тюледар! Навіть за півроку не виспався!
Автор: Пляцковській М.; ілюстратор: Сутєєв В.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова