|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Видимо й Невидимо
Українська народна казка
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Головко
Був собі пан та лакей.
То, як були ще вони малими, так укупі грались і усе в них зарівно.
А як став панич паном, то дужо зненавидів того лакея.
І почав пан вигадувати та примазувати, щоб лакей зробив то й те, та усе таке, щоб його можна було знищити.
Усе то лакей поробить, живим і вернеться.
От раз пан і загадує йому:
– Принеси мені Видимо й Невидимо.
Лакей іде – плаче. Ось прийшов він у страшенний ліс. Дивиться – стоїть хатка.
Він і пішов у ту хатку та й заховався під припічком.
Коли це був обід, приходить дід та й гукає:
– Видимо й Невидимо, подай стіл!
Тут відразу де не взявся стіл, а на ньому усякі напитки і наїдки.
Дід напився, наївся та каже:
– Видимо й Невидимо, прибери!
Зараз все де й поділось. А лакей з-під припічка усе те бачить.
От як дід пішов, лакей виліз.
– Ану, – каже, – і я зажадаю того собі. Видимо й Невидимо, подай стіл!
Зараз де що і взялось.
Він напився, наївся, тоді і питає:
– Видимо й Невидимо, може, тобі у цього хазяїна набридло?
– Набридло, – каже.
– Тоді ходім зі мною.
Ото й пішли.
Лакей що версту відійде – гукає:
– Видимо й Невидимо, чи ти тут?
– Тут, хазяїне, не бійсь, я не останусь.
Коли це ідуть, бачить лакей, що покої будуються, людей нікого не видко, а один тільки топір: сам і теше, сам і рубає, а що треба підняти, топір устромиться – сам і нагору витягне.
Видимо й Невидимо каже лакею:
– Проміняй мене на топір-саморуб, а я у тебе знов буду, як тільки гукнеш.
От тільки це сказано, а тут і дідок іде. Лакей каже:
– Проміняй мені, діду, цей топір на Видимо й Невидимо.
– Яке ж воно? – питає дід.
– Видимо й Невидимо, подай стіл! – сказав лакей.
Де що і вродилось. Дідок напився, наївся.
– Це, – каже, – добра штука! Чому не поміняти?
Та й віддав той топір.
Лакей вийшов за кряж та гукає:
– Видимо й Невидимо!
– Тут, тут, хазяїне, коло тебе, – озивається.
От випало лакею знов йти лісом. Іде він і бачить, що скаче кругом лісу ломачка, а в лісі ходить дідок.
– Що це, – питає, – діду, у тебе таке?
– Та це ломачка-самобійка, ось дивись.
– Ану, – каже, – дубинко-самобійко, ходи?
Та ломачка як почала скакати! Що не скочить, то дуба ізвалить.
Лакей тоді до свого:
– Видимо й Невидимо, подай стіл!
Зараз де що і взялось. Дід напився, наївся та й пристав до лакея:
– Проміняй мені його на ломачку-самобійку!
А Видимо й Невидимо і каже йому:
– Та проміняй, бо я знов у тебе буду, як гукнеш.
Він проміняв, узяв ломачку-самобійку, вийшов з лісу та знов:
– Видимо й Невидимо!
– Тут я, тут, хазяїне, коло тебе.
Ось приходять вони у місто. Зайшли у трактир, лакей командує:
– Видимо й Невидимо, подай стіл!
Відразу до що і взялось. Лакей напився, наївся та ще чоловік двадцять нагодував, а тоді каже:
– Видимо й Невидимо, прибери!
А у тому трактирі гуляв вояк, побачив та й каже:
– Це не штука, а от штука! Ану, прути, нуте!
Де не взялися прути, як заходились, так коло нього аж свистять.
– Проміняй, – каже вояк, – мені на твоє Видимо й Невидимо.
Лакей проміняв.
А як тільки вийшов за місто, гукнув – Видимо й Невидимо знов було біля нього.
От прийшов лакей до свого пана, а у нього саме гості були.
Пан як побачив, що лакей повернувся, та кричить:
– Ей, подать, канчук!
– Ні, – каже лакей, – підожди! Бий гостей, ломачко-самобійко!
Як почала та ломачка панових гостей чистити! Кого побила, а хто повтікав.
Лакей тоді до прутів:
– Прути, нуте!
Як візьмуться ж ті прути коло пана!
От як відчистив лакей добре пана, що той вже йому нічого не каже, тоді давай будуватись. Ломачка-самобійка дуби валить, топір-саморуб сам таскає, сам і теше, а лакей тільки походжає та приказує.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова