Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Видимо й Невидимо

Українська народна казка

Видимо й Невидимо
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Головко

Був собі пан та лакей.

Видимо й Невидимо

То, як були ще вони малими, так укупі грались і усе в них зарівно.

Видимо й Невидимо

А як став панич паном, то дужо зненавидів того лакея.

Видимо й Невидимо

І почав пан вигадувати та примазувати, щоб лакей зробив то й те, та усе таке, щоб його можна було знищити.

Видимо й Невидимо

Усе то лакей поробить, живим і вернеться.

Видимо й Невидимо

От раз пан і загадує йому:

– Принеси мені Видимо й Невидимо.

Видимо й Невидимо

Лакей іде – плаче. Ось прийшов він у страшенний ліс. Дивиться – стоїть хатка.

Видимо й Невидимо

Він і пішов у ту хатку та й заховався під припічком.

Видимо й Невидимо

Коли це був обід, приходить дід та й гукає:

– Видимо й Невидимо, подай стіл!

Видимо й Невидимо

Тут відразу де не взявся стіл, а на ньому усякі напитки і наїдки.

Видимо й Невидимо

Дід напився, наївся та каже:

– Видимо й Невидимо, прибери!

Зараз все де й поділось. А лакей з-під припічка усе те бачить.

Видимо й Невидимо

От як дід пішов, лакей виліз.

– Ану, – каже, – і я зажадаю того собі. Видимо й Невидимо, подай стіл!

Зараз де що і взялось.

Видимо й Невидимо

Він напився, наївся, тоді і питає:

– Видимо й Невидимо, може, тобі у цього хазяїна набридло?

– Набридло, – каже.

– Тоді ходім зі мною.

Видимо й Невидимо

Ото й пішли.

Видимо й Невидимо

Лакей що версту відійде – гукає:

– Видимо й Невидимо, чи ти тут?

– Тут, хазяїне, не бійсь, я не останусь.

Видимо й Невидимо

Коли це ідуть, бачить лакей, що покої будуються, людей нікого не видко, а один тільки топір: сам і теше, сам і рубає, а що треба підняти, топір устромиться – сам і нагору витягне.

Видимо й Невидимо

Видимо й Невидимо каже лакею:

– Проміняй мене на топір-саморуб, а я у тебе знов буду, як тільки гукнеш.

Видимо й Невидимо

От тільки це сказано, а тут і дідок іде. Лакей каже:

– Проміняй мені, діду, цей топір на Видимо й Невидимо.

– Яке ж воно? – питає дід.

Видимо й Невидимо

– Видимо й Невидимо, подай стіл! – сказав лакей.

Де що і вродилось. Дідок напився, наївся.

– Це, – каже, – добра штука! Чому не поміняти?

Та й віддав той топір.

Видимо й Невидимо

Лакей вийшов за кряж та гукає:

– Видимо й Невидимо!

– Тут, тут, хазяїне, коло тебе, – озивається.

Видимо й Невидимо

От випало лакею знов йти лісом. Іде він і бачить, що скаче кругом лісу ломачка, а в лісі ходить дідок.

– Що це, – питає, – діду, у тебе таке?

– Та це ломачка-самобійка, ось дивись.

Видимо й Невидимо

– Ану, – каже, – дубинко-самобійко, ходи?

Та ломачка як почала скакати! Що не скочить, то дуба ізвалить.

Видимо й Невидимо

Лакей тоді до свого:

– Видимо й Невидимо, подай стіл!

Зараз де що і взялось. Дід напився, наївся та й пристав до лакея:

– Проміняй мені його на ломачку-самобійку!

А Видимо й Невидимо і каже йому:

– Та проміняй, бо я знов у тебе буду, як гукнеш.

Видимо й Невидимо

Він проміняв, узяв ломачку-самобійку, вийшов з лісу та знов:

– Видимо й Невидимо!

– Тут я, тут, хазяїне, коло тебе.

Видимо й Невидимо

Ось приходять вони у місто. Зайшли у трактир, лакей командує:

– Видимо й Невидимо, подай стіл!

Видимо й Невидимо

Відразу до що і взялось. Лакей напився, наївся та ще чоловік двадцять нагодував, а тоді каже:

– Видимо й Невидимо, прибери!

Видимо й Невидимо

А у тому трактирі гуляв вояк, побачив та й каже:

– Це не штука, а от штука! Ану, прути, нуте!

Де не взялися прути, як заходились, так коло нього аж свистять.

Видимо й Невидимо

– Проміняй, – каже вояк, – мені на твоє Видимо й Невидимо.

Лакей проміняв.

Видимо й Невидимо

А як тільки вийшов за місто, гукнув – Видимо й Невидимо знов було біля нього.

Видимо й Невидимо

От прийшов лакей до свого пана, а у нього саме гості були.

Видимо й Невидимо

Пан як побачив, що лакей повернувся, та кричить:

– Ей, подать, канчук!

Видимо й Невидимо

– Ні, – каже лакей, – підожди! Бий гостей, ломачко-самобійко!

Як почала та ломачка панових гостей чистити! Кого побила, а хто повтікав.

Видимо й Невидимо

Лакей тоді до прутів:

– Прути, нуте!

Як візьмуться ж ті прути коло пана!

Видимо й Невидимо

От як відчистив лакей добре пана, що той вже йому нічого не каже, тоді давай будуватись. Ломачка-самобійка дуби валить, топір-саморуб сам таскає, сам і теше, а лакей тільки походжає та приказує.

Видимо й Невидимо

Автор: Українська народна казка; ілюстратор: Головко В.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова