|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Вовк, пес і кіт
Українська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Северин
Був одного разу господар і мав пса. Але щось чи йому їсти не давав, чи його бив.
Так той пес його покинув і пішов геть од нього в світ волочитися.
Іде, іде, здибається з вовком.
Так вовк до нього:
– Як ся маєш, приятелю?
– А но маюся!
– А де ж так ідеш?
– Ат, волочуся, покинув господаря.
– Но, то іди зо мною, будем волочитися обидва; як що ухопимо – будемо купою їсти, та й не будемо голодні.
От і добре. І так ходять разом і разом їдять купою.
А щодень, то мають свіжину, бо вовк все добре бере.
А пес допомагає дерти і їсти.
Та гладкий який став псисько, від'ївся, відіспався...
Вже і вовка покидає, хоче сам ходити по лісі і живитися.
Він думав, що йому буде так добре брати створіння, як і вовкові.
Ось іде, іде, надибає кози. Но, здобич сама проситься до нього.
Розігнався – та на кози, хотів ухопити по-вовчому.
А кози на пса рогами.
Женуть, аж вихор стоїть.
Летить псисько, аж ся задихав, аж ся засапав. Ледве утік.
Зупинився, погляда назад. Кози не видко.
Еге, з вовком йому добре було, бо вовк усьо ухопив, що наглядів. А він був тільки до готового.
Але що ж робити? Іде, іде, надибає ся з котом, що також шукає їсти.
Но і добре, думає собі пес, буду мати його за товариша.
Та каже до нього:
- Ходи зо мною, будемо мати що їсти; де що надибаємо, то схопимо, будемо їсти купою.
Но, добре. Ідуть, ідуть. Бачать – пасуться коні на долині, а одна кляча подалі.
- Так! – каже пес. – Я її візьму, але ти будеш мені до помочі!
А кіт: - Буду!
А пес каже:
- Ого, зараз я її візьму, но що ж, подивися, чи ся наїжив на шиї?
А кіт: - Наїжився, або?!
- Но, а набурив ся мені хвіст чи ні?
– Набурився!
– А почервоніли в мене очі?
– Почервоніли, або?!
Но, то й добре! – І далі вже той пес – до клячі.
А та як ся оберне, як його копитами увалить в самую голову.
Пес так і одлетів на бік і ані дихнув!
А кіт допіро до нього підходить. Дивиться, хита головою.
- Ого! Як тепер в тебе наїжилася шия, набурився хвіст і почервоніли тобі очі.
Поволочився собі кіт геть. А пес відійшов та й потяг до лісу шукати вовка.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова