Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Ворона

Білоруська народна казка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов

Почала якось восени одна ворона каркати:

– Ви як хочете, – каже вона своїм подружкам, – а я не можу тут цілу зиму мерзнути. Я не така дурна, як ви! – І задерла дзьоба догори.

– А що ж ти збираєшся робити, розумнице? – запитують її подружки.

– Полечу за море: там, кажуть, зими не буває.

– Ну що ж, – покивали головами подружки, – щасливої тобі дороги. А ми якось і вдома перезимуємо.

Зібрала ворона якусь одежину в дорогу та й полетіла за море.

Чи довго вона летіла чи недовго, як раптом бачить – під нею вже не вода, а земля зелена, а в небі тепле сонечко сяє.

"Ну, – думає ворона, – тут я й залишуся". Опустилася на високе дерево і стала поглядати, чим би поживитися: адже зголодніла поки летіла.

Побачили ворону заморські птахи.

– Хто ти? – запитують. – Ніколи ми у своїх краях такого птаха не бачили. Може, ти соловей, що так солодко співає вночі? У нього, кажуть, голос, немов срібний дзвіночок.

– Може й так, – погодилася ворона. – Так, я опівнічний соловей.

А сама думає: "Хіба я гірше за солов'я співаю? Чому ж тільки йому одному така шана й повага?"

Зраділи заморські птахи.

– Заспівай нам, опівнічний соловейко! – просять вони ворону. А ми послухаємо. Дуже нам хочеться почути твій голос.

Задерла ворона вгору дзьоба і закаркала на все своє вороняче горло:

– Кар-кар-р! Кра-кра! Гей, гей! Я – опівнічний соловей!

Переглядаються птахи, вуха крильцями затуляють. "Та хай йому грець, такому солов'ю! – шепочуть. – Адже він співає не краще за просту жабу..."

А потім не витримали слухачі, налетіли на ворону і ну її клювати, ну штовхати. Мало все пір'я не повидирали.

– Забирайся геть зі своїми піснями! – кричать. – Не хочемо ми тебе слухати!

Вирвалася ворона від них і полетіла назад додому.

Аж тут скоро й весна настала. Крига на річках розтанула. Не схотіла ворона у своє село до подружок повертатися. Полетіла на річку, сіла на верхівку берези та й спостерігає: чи не пливе рибка? Бачить повзе рак. Ну, голод не тітка, на безриб'ї і рак риба. Схопила вона рака і зібралася його з'їсти, аж тут рак і каже солодким голосом:

– От добре, що потрапив до дзьоба не якогось там Шпака чи Галки, а до самої пані Ворони. Як же мені пощастило! Ти така гожа, така гарна, що й сказати не можна. Твоє сіре пір'ячко на сонці аж сяє! А голос у тебе – навіть солов'ю не зрівнятися! Як почнеш співати, то аж на весь світ чути. Завжди як зачую твої пісні, так і заслухаюся, у своїй темній норі сидячи. Хотів би я, пані Вороно, почути твою пісню ще раз.

– Правда-правда! – каркнула втішена похвалою ворона. – Це тільки дурні заморські птахи прогнали мене. Ну то слухай!

І завела ворона на всю околицю:

– Кар-кар-р! Кра-кра! Я не проста ворона! Я знаменита! Я пані співачка!

Скінчила співати – дивиться, аж рака й слід прохолов.

От і довелося зарозумілій і голодній вороні до смітника летіти.

Автор: Білоруська народна казка; ілюстратор: Рачов Є.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова