Курка півню каже: – Друже,
Бачу, ти погладшав дуже... –
Півень згодився: – Угу! –
І подибав на вагу.
Став Петько двома ногами
І затяг два кілограми.
– Ого-го! – гукнув, – Ану,
Стану тільки на одну... –
Ну, так хто із діток скаже,
Скільки півень зараз важить,
Як стоїть він на вазі
На одній лише нозі?
Петько побачив шість комах,
Руками сплеснув, скрикнув: «Ах!
Які гарнесенькі жучки!
Які цікаві павучки!
Одна, дві, три, чотири, п'ять...» –
Почав він ніжки рахувать.
Петро нарахувати зміг
У тих комах аж сорок ніг.
То скільки ж там жучків,
А скільки павучків?
Йшов Петько через ліс,
На плечі сім буків ніс.
А на кожному з бучків
Та було по сім сучків,
А на кожному з сучків
Та висіло сім сачків,
А у кожному з сачків
Та було по сім жучків...
Не кажіть на це «Ого!»,
Скільки їх, скажіть, всього.
На пеньку п'ять мух сиділи,
Вигрівалися, гуділи,
Та підкравсь Петько до мух
І по них портфелем – бух!
Замахнувся він недаром –
Двох убив одним ударом.
Скільки ж мух, скажіть Петьку,
Залишилось на пеньку?
Сім братів в селі жило:
Борислав, Грицько, Павло,
І Данило, і Петро,
Северин та ще й Дмитро.
У Петра
Була сестра.
Була й у Гриця
Одна сестриця.
В Северина –
Також одна.
І у Данила –
Сестричка мила.
І Борислав
Сестричку мав.
І у Дмитруні
Одна сеструня.
І у Павла
Одна була.
Ну то ж скажіть мені тепер,
Скільки в братів було сестер?
За лісами, за горами,
За глибокими морями
Там король на світі жив,
Як то кажуть, не тужив.
А чого йому тужити
Й не співати тру-ля-ля,
Як було усе на світі
В королівстві в короля:
І карета, і корона,
Дзвоник, крендель, макарони,
Крейда, дзига і жакет,
Джемпер, дзеркало, шкарпетки,
І жоржина, і серветки,
Карамель та ще й жилет.
Крем, жерстина, сумка солі,
Джем і сім мішків квасолі,
Ще й крупа, і два кролі,
Краб, і супу сорок мисок,
І корал, і сім сосисок –
Ну й живуть же королі!
Та раз така пригода сталась:
З-за моря синього здаля
Вночі три злодії підкрались
І обікрали короля.
Розтуливши дзьоб, як вершу,
Так прокаркав злодій перший:
– А я украв
В короля корал,
Крупу, крейду,
Крем, крендель,
Карамель, макарони,
Карету, корону,
Краба й кроля
Украв у короля.
Іще перший не кінчав,
Другий злодій просичав:
– А я – сумку солі,
Сім мішків квасолі,
Серветки, сім сосисок
І супу сорок мисок.
Ще не скінчилось сичання,
Як почулося дзижчання:
– Я – шкарпетку і жакет,
Джемпер, дзвоник і жилет,
Дзигу, джем, жоржину,
Дзеркало й жерстину.
Ну, то хто з вас, діти, відгадає:
1) що лишилось в короля?
2) що то були за крадії?
Шефи на фермі.Ілля взяв п'ять телят, а Семен – сім.
Паркан. 11 стовпців.
Крадіжка в короля. Все украли в короля, крім шкарпетки і кроля. А хто обікрав
короля, ви, напевне, по вимові здогадалися. Це були – Ворон (бо каркає), Гусак
(бо сичить) та Джміль (бо дзижчить).
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.