|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Первоцвіт
Василь Мельник
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Софія Караффа-Корбут
У сиву давнину, коли ще не було ані зими, ані снігу, квіти цвіли круглий рік. В полях і садах, у лісах і горах – всюди майоріли квіти, вкривали землю різнокольоровими барвами.
Цвіли червоні маки і троянди, біліли ромашки і голубіли фіалки, пишно цвіли айстри і хризантеми...
Якось із Півночі насунулась велика біла хмара і на землю посипався білий сніг. Спочатку квіти зраділи, коли побачили, як з неба сиплються білі пелюстки. Вони думали, що то хмара так розквітла і посипала на землю свої квіти. Та коли сніг застелив поля і гори, ліси і сади, їм раптом стало холодно. Вони так змерзли, що не знали, що їм далі робити. Їхні пелюстки почали в’янути, а ніжні стебельця хилитися долі. Вирішили квіти покинути землю, вкриту білим снігом, і йти у теплі краї.
– Куди ж ви йдете? – обізвався до них сніг. – З вами так гарно, ви такі пишні й вродливі.
– Холодно нам з тобою, – сказала горда троянда.
– Мої пелюстки вже в’януть, – сказала ніжна фіалка.
– Я зовсім замерзла, – прошепотіла ромашка.
– Ми тут усі загинемо, – хором сказали квіти і пішли у теплі краї. Їм важко було йти снігом, і вони частину свого насіння залишили там, де цвіли раніше.
Білий пролісок забарився у лісі і навіть не помітив, куди пішли квіти. Так і залишився він між кущами і по лісових галявах. Сніг помітив його і зрадів:
– Тільки ти мене не покинув. Ти найкращий з усіх квітів! Твої пелюстки будуть білі-білі і найчистіші у світі.
– Але мені холодно! Хоч би трохи тепла.
Сніг лежав і думав, що ж йому зробити, щоб ніжний пролісок не загинув. Довго лежав сніг і думав. Цілу зиму. А потім пожалів свого друга і сказав йому:
– Я відійду трохи на північ, а ти цвіти і не забувай про мене. Нехай твій білий цвіт встеляє землю, мій вірний брате.
І сніг відійшов на північ. Сонечко пригріло, а там, де йшов сніг, потекли ручаї. Прийшла на землю Весна. Білий пролісок цвів, підставляв свої ніжні пелюстки до проміння.
Насіння, що його залишили квіти на снігу, торкнулося до землі, проросло і зацвіло знову.
Розкрила очі фіалка, подивилась синьо навколо і побачила пролісок, що білів на узліссі:
– Проліску-підсніжнику, хіба ти не замерз?
– Мене сніг пожалів і відійшов на північ. Він подарував нам Весну. Цвіти і не бійся.
Розквітла медунка, ромашка, троянда і пишні айстри. Земля знову вкрилася червоними маками.
З того часу квіти знають: коли цвіте пролісок – первоцвіт весняний. Їм нічого боятися снігу. Він іде на північ, а на землю приходить Весна.
Забіліє первоцвіт – і ніхто вже снігу не боїться.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова