Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Мумі-троль і комета

Туве Янсон

Скорочено. У переказі Н.Шерешевської

Мумі-троль і комета

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Діодоров

Любі друзі, напевно, багато хто з вас знає про чудові книжки письменниці Туве Янсон. У них вона розповідає про дивовижні пригоди казкових героїв.

У цій казці ви познайомитеся з Мумі-тролем, його мамою й татом, а ще з маленьким Чмихом, з мандрівником Нюхмумриком і його губною гармонікою, з похмурим дядечком Ондатром та прекрасною Хропсею, яку можна впізнати за гарненькою пухнастою гривкою.

Мумі-троль і комета

Одного разу дядечко Ондатр роздумував, лежачи у гамаку.

– Привіт, – сказав Мумі-троль.

– Не заважай, я думаю. Чого тобі треба?

– Таємничі знаки... Хтось скрізь залишає таємничі знаки. Хтось склав із маминих груш...

Мумі-троль і комета

– ... зірку з хвостом, – похмуро закінчив дядечко Ондатр.

– Вірно! А що це значить?

– Хвостата зірка – комета. Палаюча комета з вогняним хвостом, що несеться у світовому просторі!

Мумі-троль і комета

– А це небезпечно? – пошепки запитав Мумі-троль.

– Ну, якщо комета вріжеться в Землю, усе розлетиться на друзки.

– Який жах! – вигукнув Мумі-троль. – А коли це станеться?

– Запитай у професора Обсерваторії в Самотніх Горах.

Мумі-троль і комета

– Ну, що сказав дядечко Ондатр? – запитав Чмих, який чекав на Мумі-троля біля ґанку. – Це небезпечно?

– Ні, але я гадаю, що нам слід спорядити експедицію до Самотніх Гір. І чим швидше, тим краще.

Мумі-троль і комета

На другий день Мумі-мама піднялася на світанку та заходилася складати речі: вовняні штанці, парасольку, пательню, бутерброди...

– Мамо, не треба стільки! – умовляв Мумі-троль.

Мумі-троль і комета

Мама проводила їх до містка. Там на плоту зі справжнім червоним вітрилом на них вже чекав Мумі-тато. Мама з татом побажали мандрівникам щасливого плавання...

Мумі-троль і комета

і пліт відштовхнувся від берега. Річка постійно звивалася і за кожним рогом друзі очікували побачити щось надзвичайне. Але день минув без пригод.

– Як нудно... – скиглив Чмих.

Мумі-троль і комета

Раптом за рогом вони побачили піщану мілину. На ній у вигляді хвостатої зірки розташувалися якісь сірі колоди.

– Знову вона! – здригнувся Чмих.

Мумі-троль і комета

Тут колоди заворушилися та кинулися у воду.

– Крокодили! – заволав Мумі-троль.

Чмих від страху поліз на щоглу. Мумі-троль, не усвідомлюючи, що він робить, пожбурив у крокодилів штанцями.

Мумі-троль і комета

Крокодили накинулися на здобич. Вони так люто билися за вовняні штанці, що й не помітили, як пліт поплив далеко-далеко.

Мумі-троль і комета

Минав день за днем, а Мумі-троль з Чмихом все пливли. Одного разу вони почули веселу музику та побачили на березі жовтий намет. З намету вийшов Нюхмумрик у зеленому капелюсі та з люлькою в роті.

Мумі-троль і комета

– Привіт! – крикнув Нюхмумрик. – Чи немає у вас раптом кави?

– Є! – відповів Чмих.

– А куди ви пливете?

– Ну, – поважно відповів Мумі-троль, – вивчаємо природу зірки...

– Зірки? Чи можна й мені з вами?

Мумі-троль і комета

Нюхмумрик дуже пожвавив мандрівку: він грав на губній гармонії веселі пісеньки.

Мумі-троль і комета

Здавалося, що й сама річка повеселішала. Вона неслася тепер все швидше й швидше. Тут і там вирувала вода. А одного ранку друзі побачили Самотні Гори.

Мумі-троль і комета

Мандрівники, підперезавшись однією мотузкою, почали повільно видиратися гірською стежиною. Йти було слизько та небезпечно.

– І чого я поліз у цю експедицію! – бурчав Чмих.

Мумі-троль і комета

– Дивіться! – скрикнув Мумі-троль. – Там щось виблискує! Якійсь вогник... або діамант...– він кинувся до вогника, потягнув усіх за собою на мотузці...

– Обережно! – скрикнув Нюхмумрик. – Там прірва!

Мумі-троль і комета

Але було вже пізно. Мумі-троль рвонув до вогника – виявилося, що це гарненький золотий браслет, – але не втримався і полетів донизу.

Мумі-троль і комета

Вірогідно, тут би й стало в світі на одного Мумі-троля менше, якби не мотузка. Мумі-троль повис над прірвою, а Чмих ліг на спину та вперся ногами в землю. Нюхмумрик швидко заплутав мотузку навколо великого каменю.

Мумі-троль і комета

– А тепер тягни! – сказав Чмих.

Над краєм прірви з'явилася голова Мумі-троля.

– Ох! Що б сказала мама, якби я не повернувся додому...

Мумі-троль і комета

– Я знаю, чий це браслет! – сказав Нюхмумрик. – Чи знайомий ти з Хропусями, братом та сестрою? Хропся дуже гарненька, вона вкрита пухом і має маленьку пухнасту гривку.

– Усі дівчата дурні, – сказав Мумі-троль, – і я хочу спати.

Мумі-троль і комета

Усі з ним погодилися, залізли у спальні мішки й одразу ж заснули. Цієї ночі Мумі-тролеві снилася маленька Хропся зі світло-зеленою гривкою.

Мумі-троль і комета

Вранці, підібравши, нарешті, браслет, вони дісталися до верхівки гори, де стояла Обсерваторія. Мумі-троль одразу ж вирушив до вежі. Нюхмумрик та Чмих пішли за ним.

Мумі-троль і комета

Вони піднялися по сходах та опинилися у величезній залі. Десь ледве чутно гули мотори. По рейках рухався величезний телескоп, що вишукував небезпеки у світовому просторі. А внизу метушилися професори.

Мумі-троль і комета

– Добридень! – сказав Мумі-троль. – Чи не заходила до вас випадково пухнаста Хропся? Зі світло-зеленою гривкою...

– Ні. Хіба що крутилася тут якась, чогось шукала. Здається, браслет.

– Вона! – зрадів Мумі-троль.

– А комета? Ти забув про неї? – нагадав Чмих.

Мумі-троль і комета

Він кинувся до професора:

– Пане професор, чи можна подивитися у телескоп? Мене страшенно цікавлять комети.

– Дійсно? – здивувався професор. – Гаразд, подивися.

Мумі-троль і комета

На чорному небі миготіли величезні зірки. Далеко сяяло червоне око – комета!

– А коли вона долетить до нас? – пошепки запитав Чмих.

– Згідно моїх розрахунків, ввечері 7 жовтня о 8 годині 42 хвилини.

Мумі-троль і комета

– Ой, це за чотири дні! – сказав Мумі-троль. – Треба попередити Хропсю, а потім якомога швидше додому, до мами. Вона щось придумає... – і він кинувся вниз по сходах.

Мумі-троль і комета

Вранці, четвертого жовтня сонце було затягнуте якоюсь димкою. Небо забарвилося вогняно-червоним кольором. Від спеки нема було чим дихати. Хотілося пити. Вони підійшли до озера, але вода в ньому ніби вся пішла в землю.

Мумі-троль і комета

– Нічого не розумію, – сказав Чмих.

– Ну, це не новина, – зауважив Мумі-троль.

І тут вони почули:

– Допоможіть!!!

З хащ вибіг Хропусь, увесь синій від страху.

– Швидше! – закричав він. – Мою сестру поїдає чортополох!

Мумі-троль і комета

Це була цілковита правда. Отруйний кущ родини Анґостура вчепився за хвостик маленької Хропсі та підтягував до себе своїми живими гілками.

Мумі-троль і комета

– Нікчемний плазун! Драпачка! – вигукнув Мумі-троль та змахнув складаним ножиком. Він відчайдушно працював, відрізаючи отруйні гілки. І лише коли від куща залишився самий піньок, склав ножика.

Мумі-троль і комета

– Який ти хоробрий! – прошепотіла Хропся.

– Пусте! Зі мною таке буває мало не кожного дня... Ось, це тобі від мене подарунок. – і він простягнув Хропсі золотий браслет.

– Ах, а я гадала, що загубила його назавжди!

Мумі-троль і комета

– Мерщій додому, щоб встигнути до комети! – крикнув Нюхмумрик.

– Ходімо з нами, – сказав Мумі-троль, – біля нашого дому є печера, і ми всі там сховаємося.

Мумі-троль і комета

Вони йшли увесь день, а вночі домовилися чергувати по черзі. Першим вартував Мумі-троль. Він дивився на палаюче небо і думав: "Мабуть, Землі дуже страшно, що до неї наближається ця вогняна куля..."

Мумі-троль і комета

Ранок сьомого жовтня був тихий та спекотний. Мумі-троль солодко позіхнув, але раптом схаменувся: "Сьогодні!" Здавалося, що комета заповнила собою пів неба та сяяла так, що було боляче дивитися.

Мумі-троль і комета

Усі йшли мовчки.

– Гей, мерщій сюди! – раптом заволав Чмих.

Що це? Ліс порідів, і Мумі-троль закляк на місці: внизу лежала рідна долина, а посередині стояв їхній блакитний будиночок. З димаря йшов дим.

Мумі-троль і комета

Мумі-мама мирно пекла булочки та торт із кремом. Мумі-тато ходив з кута в кут і тільки заважав їй:

– Вони давно мали б бути вдома. Уже восьма година!

– Будуть, будуть, – заспокоювала його мама.

Мумі-троль і комета

У цей час увійшов дядечко Ондатр:

– Здається, там на мосту Мумі-троль у дуже строкатій компанії.

– Ах, нарешті!

Мумі-троль і комета

І тато з мамою кинулися назустріч синові.

– А я бився із отруйним кущем! – вигукнув Мумі-троль. – А це Хропся та її брат. І Нюхмумрик.

– Якщо ми не хочемо бути спеченими, – зауважив дядечко Ондатр, мерщій до печери. За кілька хвилин комета буде тут.

Мумі-троль і комета

Звідки дядечко Ондатр дізнався, що комета долетить до Землі рівно о 8 години 42 хвилини, для всіх залишилося загадкою. Часу розв'язувати її не було. Підхопивши свіжі булочки, торт, ковдру та гасову лампу, усі рушили до печери.

Мумі-троль і комета

Всередині було темно. Мама запалила лампу, тато завісив ковдрою вхід, усі сіли в коло і тільки-но взяли по шматку торту, як ззовні щось як загуде, як зашипить!

Мумі-троль і комета

Це комета пронеслася над землею. Якби вона підійшла трохи ближче, цілком можливо, що все згоріло б і на Землі нічого не залишилося б.

Мумі-троль і комета

Прокинувшись вранці раніше за всіх, Мумі-троль визирнув із печери. Був чудовий день, небо знов стало блакитним, а на ньому сяяло чудове, свіжовмите ранкове сонце.

Мумі-троль і комета

Мумі-троль сів на морський пісок. З печери вилізла Хропся та сіла поряд.

– Як я люблю все: і ліс, і море, і вітер, і сонце. Мох, траву, дощ – все-все!

І Мумі-троль здригнувся від щастя.

Мумі-троль і комета

Мумі-троль і комета

Автор: Янсон Т.; ілюстратор: Діодоров Б.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова