Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Маргарет Махі

Дракон у звичайній родині

Дракон у звичайній родині

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Клим Сапегин

Жила колись родина Белсакі – містер Белсакі...

Дракон у звичайній родині

місіс Белсакі...

Дракон у звичайній родині

та їхній синочок Гейлорд Белсакі.

Дракон у звичайній родині

Люди вони були звичайнісінькі, і будинок у них був звичайний, і стояв він на звичайнісінькій вулиці.

І, звичайно, так би вони й жили до кінця своїх днів звичайним життям, якби одного чудового ранку місіс Белсакі не назвала містера Белсакі скнарою.

Ось як це сталося.

День, як завжди, почався зі сніданку. Містер Белсакі, як завжди, спізнювався на службу, а тому намагався якомога скоріше покінчити з гарячою вівсянкою.

Дракон у звичайній родині

Коли він уже вибігав з хати, тримаючи в руках портфель і капелюх, місіс Белсакі крикнула йому вслід:

– На зворотньому шляху, любий, зайди до зоомагазину і купи Гейлорду якусь тваринку.

– Тваринку! – вигукнув містер Белсакі. – Нащо йому ця тваринка? Та ж у нас і місця для неї немає!

– Дурниці, – відрізала місіс Белсакі. – Що-що, а тваринку ми йому в змозі купити! І місця у нас вистачить навіть для слона, якщо Гейлорд його захоче.

– Для слона! – Містер Белсакі трохи зблід. Щелепа у нього якось дивно відвисла.

– Ну добре, добре, не хвилюйся, – сказала місіс Белсакі, втрачаючи терпець. – Він не хоче слона! Він хоче цуценятко або кошенятко... Не треба бути скнарою, містере Белсакі!

Дракон у звичайній родині

Містер Белсакі пішов розлючений. Насуваючи капелюха глибше на вуха, він пробурмотів:

– Скнарою! Отже, я скнара!

По дорозі з роботи містер Белсакі зайшов до зоомагазину. Там були білі миші й хом'яки, цуценята та кошенята, птахи усіх кольорів і видів, золоті рибки із сумними очима і папуга на ім'я Джо. На його клітці висів папірець: «Не продається».

Містер Белсакі сердито подивився на папугу, а потім обвів гнівним поглядом увесь магазин.

Дракон у звичайній родині

Тут його погляд впав на невеличке оголошення: «Незвичайна домашня тварина. Знижка». Внизу невеличкими літерами було додано: «Дракон. Вміє поводитися в домі. 5 шилінгів 00 пенсів».

– Ціна помірна, – зауважив містер Белсакі продавцю. – Мабуть, він не дуже породистий?

Продавець зітхнув.

– Авжеж ні, породистий. У них взагалі всього одна порода. Тільки він дуже маленький... До того ж, розумієте, попит на них невеликий.

Дракон у звичайній родині

Містер Белсакі завагався. Дракон подивився на нього фіалковими очима і клацнув язиком.

– Беру, – сказав містер Белсакі.

Дракон у звичайній родині

Отак і сталося, що він повернувся додому, несучи в коробці з-під черевиків крихітного дракона.

– Що це ти приніс? – запитала місіс Белсакі, з подивом прислухаючись до шарудіння в коробці.

– Дракона, – урочисто відповів містер Белсакі.

– Дракона? – перелякано зойкнула місіс Белсакі.

– Дракона! – у захваті скрикнув Гейлорд.

Дракон у звичайній родині

– Він дуже дешевий, – сказав містер Белсакі, притискаючи до грудей коробку з-під черевиків, ніби побоювався, що місіс Белсакі вирве її у нього з рук. – Ти сказала, що я скнара, – додав він твердо. – Але ж це не так!

– Вибрав би когось гарнішого, – бідкалася місіс Белсакі, – руденьке кошенятко або шпака... Шпаки, принаймні, вміють говорити... А де ми будемо оце тримати?

– У нас вистачить місця хоч для слона, – нагадав їй містер Белсакі.

Отже дракон залишився в домі. І почав рости.

Дракон у звичайній родині

Гейлорд його дуже любив. Спочатку він тримав його в коробці з-під черевиків, потім – у пташиній клітці...

Дракон у звичайній родині

а потім – у собачій будці. Годував він його з корита, на якому червоною фарбою написав: «Дракон».

Дракон у звичайній родині

А дракон усе зростав. Місіс Белсакі навіть почала ним пишатися.

– В домі тепер якось зовсім по-інакшому, – говорила вона щонайменше раз на день. – Ми тепер ніби й не такі вже прості.

Приятельки її розпитували:

– Чого це він вирішив завести дракона?

І місіс Белсакі завжди відповідала:

– Містер Белсакі – людина особлива. Ось чого!

І ніколи не забувала додати:

– Ото вже він не скнара! На відміну від деяких.

Дракон у звичайній родині

Нарешті навіть у дворі стало дракону затісно. До цього часу він вже навчився пихкати вогнем і димом.

Він так виріс, що Гейлорд тепер міг кататися на ньому верхи.

Дракон у звичайній родині

А потім він став величезним, як слон. Приятельки місіс Белсакі більше не приходили до неї в гості. Може, вони його боялися?

А дракон усе зростав.

Він уже став більшим за слона! Він став просто величезним!

Дракон у звичайній родині

Якось до Белсакі завітав мер міста, щоб подивитися на дракона. Мер обійшов його з усіх боків.

– Він надто великий! – скрикнув він роздратовано. – Йому не місце у житловому секторі! Містере Белсакі, родина у вас звичайна, і тварин вам треба заводити звичайних. Вам треба продати його, містере Белсакі... До зоопарку. Чи до цирку... Або на фабрику дамських сумочок. За його шкіру вам відрахують купу грошей.

Дракон у звичайній родині

Містер і місіс Белсакі розхвилювалися і засмутилися. Вони любили свого дракона, але, звичайно, розуміли, що він для них занадто виріс. Крім того, годувати його ставало дедалі важче.

– Ми навіть ялинку собі цього року не зможемо купити, – зітхнув містер Белсакі. – Та й у відпустку не поїдемо.

– Ну й нехай, а я від свого дракона все одно не відмовлюся! – закричав Гейлорд.

– Ні, так справа не піде, – розсердився мер. – Це вже занадто! Даю вам один тиждень, щоб ви його позбулися.

І він пішов.

Дракон у звичайній родині

– Продати нашого дракона! – обурювалася місіс Белсакі. – І не подумаємо! Ні, ми просто не дозволимо, щоб з нього зробили дамську сумочку!.. Ах, якби ж знайти якогось фермера, що любить драконів... Хорошому фермеру ми його, мабуть, віддали б.

Тут дракон підійшов і подивився їм прямо в очі. І раптом – оце диво! – він заговорив.

– Чесно кажучи, мені тут стає тісно, – сказав дракон. – Доведеться все ж таки перебиратися в інше місце, хоч я й дуже прикипів до вашої родини. А що, як я запрошу вас провести зі мною Різдво?

Дракон у звичайній родині

– А куди ви хочете поїхати? – обережно поцікавився містер Белсакі.

– На Чарівні острови, – відповів дракон. – Шлях туди відомий усім драконам.

Місіс Белсакі на мить замислилася.

– Що ж, – сказала вона, – це, мабуть, непогано. Піду складати валізи.

Того ж дня мер міста, приятельки місіс Белсакі і всі їхні звичайні сусіди дуже здивувалися. Вони побачили, як містер і місіс Белсакі, а також їхній маленький син Гейлорд Белсакі полетіли верхи на драконі. Їхні валізи, сумки, кошики та пакунки були прив'язані до дракона.

Дракон у звичайній родині

Дракон піднімався все вище й вище – і ось вони вже летять понад хмарами.

Дракон у звичайній родині

Через якийсь час дракон почав спускатися. Містер і місіс Белсакі, а також їхній синок Гейлорд Белсакі, побачили там, унизу, синє-синюще море з розсипаними по ньому Чарівними островами, схожими на зелені й золоті листочки, які занесло сюди мрійливим вітерцем.

Дракон у звичайній родині

Ах, Чарівні острови! Що ж робитимуть Белсакі на Чарівних островах? Адже острови ці, як пояснив дракон, є притулком для всіх дивних казкових істот. Що ж робитиме на Чарівних островах звичайна сім'я зі звичайного будинку з каналізацією, чайником і акуратно підстриженим газоном?

Дракон у звичайній родині

Зараз я вам розповім, що робили там Белсакі.

Вони бродили по лісах, золотих і зелених, темних і стародавніх лісах. Милувалися зоряними вежами замків, що постають над кронами дерев; поглядали на принцес, що сиділи у вікнах замків і розчісували кучері, чекаючи на своїх рятівників-принців. Вони заприятелювали з безліччю молодших синів – синів мірошників, королів, мулярів та жебраків: усі вони шукали щастя...

Іншими днями Белсакі вирушали на величезному галеоні прогулятися по сяючому морю – і пірнали за перлинами у глибокі зелені води.

Дракон у звичайній родині

Вони полювали, плавали з піратами, закопували скарби у золотистий пісок на островах, де кричали папуги, а мавпи сміялися на пальмових гілках. І слухали, як співають русалки на величезних чорних скелях, вкритих пухнастою піною від набігаючих хвиль.

Дракон у звичайній родині

Або вирушали на пошуки загублених міст – і знаходили їх у заростях джунглів! Покинуті стародавні міста зі слонової кістки й золота... Або дивилися, як вечірнім небом ковзали відьми на мітлах.

А вдалині, там, де земля змикається з небом, крокували величезні, як гори, велетні, зайняті своїми незрозумілими справами. Сімейство Белсакі дивилося на них з цікавістю і занепокоєнням з вікон свого замку, зовсім не прагнучи познайомитися ближче.

Дракон у звичайній родині

Коли ж настало Різдво, вони проспівали різдвяні колядки навколо ялинки, всіяної крихітними свічечками. Це сотні світлячків прикрасили її, щоб потішити родину Белсакі. Ялинка впиралася в стелю, а верхівку її прикрашала далека й тендітна зірка...

З усіх різдвяних подарунків містеру Белсакі найбільше сподобалася чудова люлька-кальян, яка, коли він її розпалював, видзвонювала чарівні мелодії. Місіс Белсакі отримала в подарунок швейну скриньку, прикрашену смарагдами, наперсток зі слонової кістки та срібні ножиці у вигляді лелеки. А Гейлорд отримав живі шахи – крихітні пішаки, королі й королеви ганялися один за одним по всій дошці.

Нарешті настав час родині Белсакі повертатися додому. Ну а дракон залишився на острові, тому що Чарівні острови – це батьківщина драконів.

У зворотну подорож вони вирушили на килимі-літаку. На прощання дракон подарував Гейлордові крихітне чорне кошеня, яке дуже голосно муркотіло.

Дракон у звичайній родині

– Ну от, – сказала місіс Белсакі, вийнявши останні речі з валіз і радісно обвівши поглядом свою кухню. – Тепер ми знову зможемо жити як пристойні й цілком звичайні люди. Я дуже втішена, що містер Белсакі НЕ скнара, а дракона я дуже любила. І все ж таки мушу сказати, що приємно буде знову жити в дружбі з сусідами.

Дракон у звичайній родині

– А наступного Різдва, – запитав Гейлорд із надією, – ми полетимо на Чарівні острови, щоб побачитися з драконом?

– Хто знає, – зітхнула місіс Белсакі, – можливо, ми ніколи більше його не побачимо... – І з легким смутком додала: – Так, мабуть, доведеться нам зажити як раніше і знову стати звичайнісінькою родиною. Можливо, нічого чарівного з нами ніколи більше й не трапиться.

Дракон у звичайній родині

Тут прокинулося маленьке чорне кошеня. Воно підвело голову, потягнулося і сказало:

– Я в цьому зовсім не впевнене...

І знову заснуло.

Дракон у звичайній родині



Автор: Махі М.; ілюстратор: Сапегин К.


На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2019 Валерія Воробйова