Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Дракон

В'єтнамська легенда

Дракон

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов

Сотні років Дракон панував над країною.

Дракон

Люди народжувалися та вмирали, а він усе панував. І сотні років платили податки до скарбниці Дракона. Сотні років, тисячі днів...

Дракон

Сотні років в озері, розташованому неподалік від замку Дракона, жила стара Черепаха.

Дракон

І кожного дня Дракон посилав до озера воїнів.

– Спіймати та вбити Черепаху! – такий був його наказ. Тому що вона, як казали люди, зберігала чарівний меч – єдину зброю проти безсмертного Дракона.

Дракон

Але ловці поверталися ні з чим. Сотні років, тисячі днів...

Дракон

Але один раз на покоління народжувався бунтівник, який приходив до озера і вимагав у Черепахи меч. Людська пам'ять не зберегла ім'я першого сміливця. Відомо лише, що був він молодий, вродливий і шляхетного роду.

Дракон

– Навіщо тобі меч? – спитала його Черепаха.

Дракон

– Я хочу вбити Дракона та звільнити людей!

– А навіщо їх звільняти? – ніби здивувалася Черепаха.

– Звільнивши людей, я прославлю своє ім'я! – і Черепаха винесла до ніг молодого князя меч.

Дракон

Князь узяв його. Він пішов до замку Дракона, і більше його не бачили...

Дракон

А люди говорили:

– Мабуть, не сподобався він Черепасі, вона дала йому не справжній меч.

Дракон

І знову грізні воїни намагаються зловити Черепаху, і знову течуть податки до скарбниці Дракона. Сотні років, тисячі днів...

Дракон

Потім приходив до озера молодий монах – він хотів убити Дракона і тим самим прославити бога. Тож Черепаха і йому дала меч.

Дракон

Але, мабуть, і його вона обдурила... Він пішов до Дракона і не повернувся.

Дракон

Ще приходив молодий купець. Він сказав:

– Я звільню людей, тому що самі вони не можуть звільнити себе!

І для нього у Черепахи знайшовся меч, не гірший від попередніх. Але й він не приніс купцеві перемоги.

Дракон

Але одного разу прийшов до озера молодий рибалка на ім'я Ле Лой.

Дракон

Він закинув свою вершу.

Дракон

І зловив Черепаху.

– Відпусти мене! – заблагала вона. – Я подарую тобі меч.

– Навіщо він мені? Адже я рибалка, а не розбійник.

– Ти вб'єш Дракона і тим самим прославиш своє їм'я!

Дракон

– Моє ім'я і так відомо: я найкращий ловець у селі.

– Ти вб'єш Дракона і тим самим прославиш бога!

– А якщо Дракон вб'є мене? – посміхнувся рибалка. – Мені байдуже, але ж богу яка ганьба!

Дракон

– Ти звільниш людей – адже самі вони не можуть себе звільнити!

Ось тут замислився Ле Лой.

– Якщо люди не можуть себе звільнити, то хто тоді зможе? Неси свій меч – адже і я людина.

Дракон

І от із мечем у руці прийшов Ле Лой до дракона.

Дракон

Недарма Дракона усі боялися. Паща його – наче пастка, гнучке його тіло – наче товстий батіг, а у цупкій лапі – меч. Такий самий, як у нашого Ле Лоя.

Дракон

Кинувся рибалка в бій, як раптом... Оце диво! Дихання у Дракона стало коротке, захист – невірний, удар – немічний. Наче він сивий старець, а не Дракон!

Дракон

Вдарив Ле Лой – і смертельно поранений Дракон впав до ніг рибалки.

– Невже це ти, Драконе? – здивувався Ле Лой.

І Дракон відповів:

– Тепер не я, а ти Дракон!

Дракон

І ще страшні слова сказав Дракон перед смертю:

– Колись і я був молодий, шляхетний, колись і я був людиною. Я переміг попереднього Дракона, і, вмираючи, він сказав мені ті ж самі слова: "Тепер ти – Дракон!" Тому що і до нас були дракони. І кожен вірив, що тільки йому дала Черепаха непереможний меч. Але скарби Дракона перемогли нас усіх: володар скарбів сам ставав Драконом. Бачиш, які жадібні пазурі виросли на моїх руках – це щоб тримати золото. Чуткі вуха витягнулися – щоб чути дзвін золота. Тіло стало гнучким – щоб обіймати купи золота. Але ти переміг, і тепер не я, а ти – Дракон!

Дракон

– Ти став Драконом, тому що ніколи не був людиною! – сказав Ле Лой. Але увійшовши до скарбниці драконів рибалка розгубився. Скільки добра! Скільки золота!

Дракон

Недарма кажуть: немає металу, бруднішого за золото, – золото бруднить душу! Тягнуться до нього руки, не надивляться на нього очі. А язик сам по собі вимовив страшні слова:

– Впіймати та вбити Черепаху!

Дракон

Прислухався Ле Лой до власного голосу і думає:

– Адже це голос Дракона!

Подивився Ле Лой на своє відображення і думає:

– Невже це мої ікла, мої пазурі, мої вуха? Адже це – Дракон!

Дракон

О, так, рибалка Ле Лой теж ледве не став Драконом... Але не став! Мечем своїм розбив Ле Лой стіни драконової скарбниці. І висипав, викинув золото.

Дракон

Усі скарби драконів роздав людям. Адже він і сам – людина.

Дракон

І от знову стоїть рибалка на березі озера і кличе Черепаху:

– Цей меч здобув мені перемогу, – сказав він їй. – Але перемога ледве не зробила мене Драконом!

Дракон

Візьми свій меч, зберігай його завжди. І нехай сильна рука підіймає його на кожного, хто почне гнобити людей – на кожного нового Дракона!

Дракон

Колись, у стародавні часи, столиця В'єтнаму називалася Тхань-Лонг, що означає "Дракон, що летить". Тільки п'ятсот років тому місто отримало нову назву – Ханой. У центра Ханоя і зараз є озеро, яке так і зветься "Озеро поверненого меча". А посеред води стоїть старовинна пагода. Люди побудували її на честь вічної Черепахи.

Дракон



Автор: В`єтнамська народна казка; ілюстратор: Сичов Л.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова