Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Деві Крокет

Американська народна казка

Деві Крокет

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Муратова

Усі народи світу вигадують казки про хвастунів та брехунів. І американські першопоселенці, що підкорили Дикий Захід, теж любили по вечорах, після важкого трудового дня, побавитися. Пожартувати, посміятися, потанцювати, поспівати. Ну і розповісти казку про людину, яка все може.

Ось такою людиною і був Деві Крокет, улюблений казковий герой першопрохідців.

– Я що, я можу перекричати будь-кого! – говорив Деві Крокет.

Деві Крокет

– Я бігаю швидше за будь-кого! – стверджував він. А гарних бігунів на фронтирі, тобто на межі між обжитими землями та необжитим краєм вистачало, можете мені повірити.

Деві Крокет

– Я й пірнаю глибше за будь-кого, і можу триматися під водою довше за будь-кого. А з води вийду сухим! – хвалився Деві Крокет.

Деві Крокет

– Хіба на всій Міссісіпі знайдеться ще один, такий як я? – запитував він. – Адже я й пароплав можу унести на плечах!

Деві Крокет

– А хочете – обійму лева? – він мав на увазі гірського лева, кагуара.

Деві Крокет

У ті часи, тобто на початку позаминулого століття, усім, хто жив на фронтирі і хто не хотів залишитися голодним, доводилося ходити на полювання.

Деві Крокет

Мисливцем Деві був справним. Не було жодного випадку, щоб він не влучив, а тому здобич завжди падала до його ніг. Принаймні, він так казав.

Деві Крокет

Він не гидував навіть єнотом. От тільки куль та пороху у нього було мало, тому він навчився брати єнота без рушниці. Ось як це сталося.

Деві Крокет

Загнав якось Деві Крокет єнота на дерево. Єнот сидів на гілці й тремтів, а Деві стояв унизу й всміхався.

Деві Крокет

Врешті-решт єнот бут такий вражений його усмішкою, що сам спустився з дерева.

– Вважайте, що ви мене вбили, – сказав єнот.

Деві Крокет

Деві із цікавістю розглядав смішне звірятко, яке добровільно вважало себе вбитим. Деві це так полестило, що він відпустив єнота.

Деві Крокет

Після цього Деві ніколи не вертався з полювання без здобичі. Він так добре навчився всміхатися та посміхатися, що навіть пантера не витримувала його усмішки та сама спускалася з дерева.

Деві Крокет

Чудово, га? Деві про себе міг і не таке розповісти. Того ранку, про яке зараз піде мова, він гарненько поснідав гарячою ковбасою.

Деві Крокет

І тому вирішив на полювання сьогодні не ходити, а піти в гості до свого приятеля, на ім'я Дубова Гілочка. По дорозі Деві дуже замерз та вирішив розпалити багаття. Але як?

Деві Крокет

Дуже просто – вгатив кулаком по скелі так, що іскри посипалися. Проте того дня була така холоднеча, що іскри на льоту замерзали.

Деві Крокет

І Деві зробив те, що роблять у таких випадках звірі, – поліз до порожнього дупла, щоб зігрітися. А це було не просто дупло, а ведмежий барліг.

Деві Крокет

Ведмідь як заричить на Деві!

Деві Крокет

Але Деві не розгубився, скочив на ведмедя верхи та й поскакав додому.

Деві Крокет

Відтоді цей ведмідь постійно ходив за Деві і навіть оселився у його будинку. Більш за все він любив грітися біля комина. Зовсім як людина. От тільки говорити людською мовою Деві його так і не навчив.

Деві Крокет

Проте навчив збивати масло. Ви уявляєте собі масельницю? Велика діжка, всередині спеціальна ручка, її називають клин чи баба.

Деві Крокет

Дружина Деві заливала у діжку вершки, і ведмідь починав працювати клином: вгору-вниз, поки з вершків не збивалося масло.

Деві Крокет

Ведмідь дуже пишався своєю працею. А Деві пишався своїм ведмедем.

– Жодна людина в штаті Теннессі не вміє збивати масло краще за мого ведмедя! – говорив він.

Деві Крокет

Але більш за все на світі Деві любив слухати, як гримить грім. Якось дуже сильна гроза застала його у лісі. Деві в захопленні так і закляк на місці, і навіть роззявив рота від задоволення.

Деві Крокет

А як раз у цей час летіла кулькова блискавка, і, уявіть собі, Деві випадково її проковтнув!

Деві Крокет

Одного разу був такий лютий мороз, що сонце на світанку ніяк не могло зійти. Деві вийшов подвитися, що трапилося.

Деві Крокет

Він трохи пробіг, щоб зігрітися, – приблизно двадцять п'ять миль – і опинився на верхівці гори. Там він нарешті зрозумів, у чому справа.

Деві Крокет

Виявляється, замерз двигун у машини, що примушує землю обертатися. І сонце застрягло у колесі, між двома крижинами. Воно звідти сяяло й блищало... Проте вирватися не могло.

Деві Крокет

Тоді Деві мерщій побіг додому, вірніше, з'їхав. Бігти йому не довелося, адже гора обледеніла, тож він сів та поїхав.

Деві Крокет

Вдома він схопив шматок застиглого жиру та й кинувся назад до гори.

Деві Крокет

Він засунув жир між колесами машини, де застрягло сонце. Сонце розігріло жир, жир розтопився та змазав колеса.

Деві Крокет

Деві залишилося тільки стукнути раз-другий по машині та прикрикнути:

– Ану, пішла! До роботи!

Деві Крокет

І рівно за п'ятнадцять секунд машина зафурчала, заскрипіла та запрацювала. Сонце відтаяло і вирушило світити.

Деві Крокет

А Деві поспішив додому, готувати собі сніданок.

Деві Крокет

Деві зумів навіть першим провістити новий день, осяявши все навколо сонячним промінцем. Справа в тому, що один промінь застряг у нього в кишені, коли він розтоплював жир.

Деві Крокет

Усі ці історії розповів нам сам Деві. Ну що, хіба ви бачили ще такого хвалька?

Деві Крокет

Автор: Американська народна казка; ілюстратор: Муратова Л.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова