Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Латиська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Штирьов
Жили собі на світі Анс та три його сестри.
Дівчата обід варили, в хаті прибирали, худобу доглядали, а брат в полі й на городі працював.
Ішли дні за днями.
Коли це трапилося нещастя. Якось гуляли сестри у саду. Раптом, хтозна звідки, прилетів страшний дракон.
Підхопив він сестер і помчав їх невідомо куди.
Три дні шукав брат своїх сестер по сусідніх лісах і по всіх ланах.
Через три дні замкнув він свою хатинку і пішов шукати їх по білому світу.
Ходить він із села в село. Розпитує про сестер, але не знає ніхто про них, ніхто їх не бачив.
А у бідного Анса тим часом усі припаси, з дому взяті, скінчилися. І грошей немає. Що тут робити?
Раптом бачить – повзе рак.
– З'їм я тебе, раче, – каже йому Анс.
Відповідає йому рак:
– Почекай, Ансе, не їж мене. Краще я піду з тобою – може, у важкий час тобі в пригоді стану.
Пожалів Анс рака.
– Ну, добре, – говорить, – ходімо.
Пішли вони далі разом. Бачить Анс – сидить на камені соколик-кривий-кігтик.
– Соколику, – гукає Анс,– не лети, я голодний. Хочу тебе з'їсти.
– Не їж мене, Ансе, – просить соколик, – буде час, я тобі в пригоді стану.
Сів соколик Ансові на плече і пішли вони далі разом.
І дуть вони. Зайшли у ліс. Вийшов їм назустріч ведмідь. Каже Анс:
– Ось цього я точно з'їм.
– Краще візьми мене з собою, Ансе, я тобі у пригоді стану, – відповідає йому ведмідь.
Пожалів Анс і ведмедя. Пішли вони всі разом: попереду Анс із раком, за ним летить соколик, а позаду ведмідь іде.
Ідуть вони лісом і бачать у лісовій гущавині хатинку. По даху кіт ходить, на дверях сова сидить, а у віконце страшна стара баба визирає.
– Знаю я, чого тобі треба, – каже стара Ансові. – Тільки без мого чарівного коня тобі не впоратися. Іди, вибирай будь-якого з мого чарівного табуна.
Гарні коні у старої в табуні, один від одного кращий, а поміж них бігає кривий потворний коник.
– Бери оцього, – шепоче на вухо Ансові ведмідь. – Не пошкодуєш.
Узяв Анс коника та й пішов далі. А коник йому й каже:
– Пусти мене, Ансе, під вечір попастися на волі, білої конюшини поїсти. Побачиш, що буде.
Пустив Анс коника, побіг той далеко. А ввечері прибігає до Анса диво-кінь: гарний, грива його шовкова, очі горять, копитами б'є.
Скочив Анс на коня, ведмедя з раком із собою посадив, і злетіли вони під самісіньке небо. І соколик за ними теж летить.
Приніс їх кінь на морській берег, до великого замку. А біля замку три сестри, як і вдома – усі при роботі, тільки от кожна до своєї роботи ланцюгом прикута.
Зраділи сестри, побачивши Анса, кинулися його обіймати-цілувати, а самі плачуть:
– Ох, братику, от-от дракон повернеться, лихо тобі буде, ховайся скоріше!
Тільки-но встиг Анс під ялину сховатися, як тут море хвилями завирувало, запалали блискавки, загуркотіло, зашуміло – це дракон додому повертається.
Залетів дракон до замку, двері за собою міцно зачинив і спати завалився.
А Анс сів думу думати: "Як йому сестер визволити? Як Дракона здолати?"
Тут нахилився до нього чарівний кінь і каже:
– Смерь дракона у чорному яйці.
Зібрав Анс своїх помічників і каже:
– Не підемо звідси, поки не вб'ємо дракона, поки не звільнимо сестер. Ану, ведмедику, покажи сою силу, відчини драконові двері!
Розбігся ведмідь, ударився об двері, і розлетілися вони на друзки.
Прокинувся страшний дракон. Крилами замахав, заричав страшним ревом:
– Хто насмілився мене розбудити?
Тієї ж миті з його страшної пащі вилетіла качка, а в дзьобі у неї – чорне яйце. Полетіла качка до моря.
Побачив це соколик-кривий-кігтик. Кинувся він на качку, зім'яв її. А качка кинула в море чорне яйце. Майнуло яйце в повітрі і впало на дно моря.
Поповз рак на морське дно. Не встиг Анс і оглянутися – повзе рак з води, чорне яйце несе.
Підбіг Анс, схопив яйце і розбив його об прибережний камінь.
Тієї ж миті ланцюги з сестер спали, а замість замка постав на узбережжі великий зелений гай.
Настав час Ансові прощатися зі своїми помічниками. Подякував він їм, і полетів соколик у небо, поповз рак до моря, а ведмідь побрів до лісу.
А хороброго Анса разом із сестрами чарівний кінь доніс до рідних країв.
І стали вони жити разом, як і раніше – мирно та весело. Один про одного піклуючись та зрідка згадуючи, як колись рак, соколик та ведмідь допомогли їм злого дракона здолати.
Автор: Латиська народна казка; ілюстратор: Штирьов М.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова