|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Аудіоказка "Повість про пиріг та форму для випікання"
Беатрис Поттер
Повість про пиріг та форму для випікання
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Беатрис Поттер
Жила собі кішка на ім'я Смужка, і якось вона запросила в гості на чашечку чаю собачку на ім'я Герцогиня.
"Ласкаво прошу, люба Герцогине, – написала їй Смужка, – у мене буде чим вас пригостити. Я спечу чудовий пиріг у блюді з рожевою облямівкою.
Запевняю вас, ви не куштували нічого подібного! Весь пиріг буде ваш! Я їстиму тільки кекси, найдорогоцінніша Герцогине".
Герцогиня прочитала листа і написала у відповідь:
"Прийду із великим задоволенням, о чверть на п'яту. Як дивно, люба Смужко, я щойно збиралася запросити вас на вечерю і пригостити чимось неймовірно смачним.
О чверть на п'яту, і ні хвилиною пізніше, люба Смужко, – написала Герцогиня, а потім додала, – Сподіваюся, ви не покладете в пиріг мишу."
Та раптом їй спало на думку, що подібне зауваження прозвучить нечемно, і вона викреслила "ви не покладете в пиріг мишу" і написала замість цього: "Сподіваюся, все пройде чудово".
Після цього листа було відправлено.
Однак, Герцогиню дуже схвилював пиріг Смужки. Вона знову і знову перечитувала запрошення.
– Жахливо, якщо вона покладе в пиріг мишу! – сказала Герцогиня сама до себе. – Я не зможу, не зможу з'їсти мишачий пиріг. Але мені доведеться його з'їсти, тому що мене запросили в гості. А мій пиріг з телятиною і шинкою... Блюдо з рожевою облямівкою! Адже в мене таке ж саме! Ми обидві купували посуд у магазині Табіти Твітчит.
Герцогиня пішла до комори і зняла з полиці пиріг.
– Час вже ставити його в духовку. Яка чудова хрустка скоринка! Я поклала всередину форму для випікання, щоб не зіпсувати скоринку, і зробила отвір виделкою, щоб виходила пара. О, з яким задоволенням я з'їла б оцей пиріг, замість мишачого!
Герцогиня все думала і думала, і перечитувала листа.
– Блюдо для пирога з рожевою облямівкою... Весь пиріг буде ваш! "Ваш" – значить мені. Виходить Смужка не збирається сама їсти пиріг. Блюдо для пирога з рожевою облямівкою! Вона напевно вийде з дому купити кексів... Я придумала! Я побіжу і покладу свій пиріг у духовку Смужки, поки її не буде вдома!
Герцогиня була вельми задоволена своєю кмітливістю!
Тим часом Смужка отримала відповідь Герцогині і, щойно вона зрозуміла, що запрошення прийнято, вона поставила пиріг у духовку.
В неї було дві духовки, одна над іншою. Деякі ручки та кнопки були декоративні і не призначалися для використання.
Смужка поставила пиріг в нижню духовку з тугими дверцятами.
– Верхня надто потужна для такого ніжного пирога, – сказала Смужка сама собі. – В ньому ніжна мишка упереміш із шинкою. Всі кістки я вийняла, щоб Герцогиня не вдавилася, як минулого разу, коли рибна кістка застрягла у неї в горлі. Вона надто швидко їсть – велика паща.
– Але яка вихована і витончена собачка, з нею значно приємніше спілкуватися, аніж із кузиною Табітою Твітчит.
Смужка підкинула вугілля до каміна і позамітала підлогу.
Потім вона пішла до криниці, щоб набрати води і наповнити нею чайник.
Потім Смужка почала прибирати в кімнаті, оскільки вона служила їй не тільки кухнею, але й вітальнею.
Вона витрусила циновки перед дверима і розгладила їх. Так само як і килимок з кролячого хутра біля каміна.
Протерла годинник і статуетки на камінній полиці. Натерла до блиску столи і стільці.
Потім Смужка застелила стіл чистою білою скатертиною і дістала свій найкращий порцеляновий чайний сервіз із буфету, що стояв поруч із каміном.
Чашечки були білими з червоними трояндочками, а тарілки – білими з блакитною облямівкою.
Кішка накрила на стіл, потім взяла глечик і блюдо з блакитною облямівкою і вирушила до найближчої ферми по молоко і масло.
Повернувшись, вона зазирнула у нижню духовку. Як апетитно виглядав пиріг!
Смужка накинула шаль, вдягла чепчика та пішла з кошиком до магазину, щоб купити пачку чаю, фунт кускового цукру і банку мармеладу.
В той самий час на іншому кінці села Герцогиня вийшла з дому.
Смужка зіткнулася із Герцогинею на півдорозі. Собачка теж несла кошик, накритий тканиною.
Вони кивнули одна одній, але не промовили ані слова, тому що збиралися зустрітися ввечері.
Щойно Герцогиня завернула за ріг та переконалася, що її ніхто не бачить, вона кинулася бігти! Швидше, до будинка Смужки!
Смужка зайшла до магазину, купила все необхідне, побалакала трохи з кузиною Табітою Твітчит і вийшла.
Кузина Табіта висловила своє незадоволення після цієї розмови:
– Запросила собаку на чай! Ніби в селі немає більше кішок! І ще пиріг до вечірнього чаю! Оце дикість!
Смужка зайшла також до кондитерської і купила кексів. Потім вона вирушила додому.
Їй почулася якась метушня біля чорного ходу, коли вона увійшла через парадні двері.
– Сподіваюся, ніхто не поцупив мій пиріг. Добре хоч ложки замкнені в надійному місці, – сказала Смужка.
Але в кімнаті нікого не було.
Кішка насилу відчинила нижню духовку і повернула пиріг. По кімнаті пішов приємний запах запеченої миші.
У цей час Герцогиня вискочила з будинку з чорного ходу.
– Дивно, що духовка була порожня, коли я відкрила її, щоб покласти пиріг! Я так і не змогла знайти Смужчиного пирога. Весь будинок оглянула. Свій пиріг я поклала в розігріту верхню духовку. Я не змогла повернути жодної ручки! Здається вони всі декоративні, – сказала Герцогиня, – шкода, що я не змогла прибрати мишачого пирога. Не уявляю, куди вона його сховала. Я почула, що Смужка повертається, і мені довелося тікати через чорний хід!
Герцогиня повернулася додому і зачесала свою гарну чорну шерсть.
Потім вона зібрала букет квітів у садку, щоб подарувати його Смужці, та знайшла собі якесь заняття, поки годинник не пробив четверту.
Смужка, переконавшись, що ніхто не ховається ні в буфеті, ані в коморі, піднялася нагору перевдягнутися.
Вона одягла бузкову шовкову сукню, фартух з мусліну, розшитий візерунками, і палантин.
– Як дивно, – сказала Смужка, – не пам'ятаю, щоб я залишала цю шухляду висунутою. Невже хтось приміряв мої рукавички?
Вона спустилася вниз, заварила чай і поставила на плиту чайник. Вона ще раз зазирнула у нижню духовку, пиріг покрився апетитною коричневою скоринкою, від нього йшла гаряча пара.
Вона всілася перед каміном, собачка мала ось-ось прийти.
– Добре, що я пекла в нижній духовці, – сказала Смужка, – верхня розігрілася б надто сильно. Чому ж дверцята буфета були розкриті? Невже хтось дійсно заходив до будинку?
Рівно о четвертій Герцогиня вирушила в гості.
Вона так швидко пробігла через село, що їй довелося трохи почекати на вулиці, біля дверей Смужки, перш ніж настане призначений час.
– Цікаво, чи вже вийняла Смужка мій пиріг з духовки? – сказала Герцогиня, – і куди все-таки вона сховала мишачий пиріг?
О чверть на п'яту, хвилина в хвилину, пролунав вишуканий легкий стукіт у двері.
– Місіс Смужка вдома? – пролунав з ґанку голос Герцогині.
– Заходьте, заходьте, люба Герцогине, – вигукнула Смужка, – Сподіваюся, ви в доброму здоров'ї?
– Цілком, дякую вам, люба Смужко, – відповіла Герцогиня. – Я принесла вам квіти. Як чудово пахне пиріг!
– Ах, які дивні квіти! Так, це миша з шинкою!
– Не будемо говорити про їжу, люба Смужко, – сказала Герцогиня, – яка чудова біла скатертина!... Ви запекли його з усіх боків? Він все ще в духовці?
– Хвилин п'ять ще доведеться почекати, – сказала Смужка, – зовсім недовго. Я наллю чаю, поки ми чекаємо. Вам з цукром, люба Герцогине?
– Так, будь ласка, мила Смужко! Ви дозволите, один шматочок я покладу собі на ніс.
– Чудово, шановна Герцогине, як витончено ви висловлюєтесь! Як це мило!
Герцогиня сиділа з цукром на носі й принюхувалася.
– Чудово пахне пиріг! Я так люблю телятину з шинкою... тобто, я хотіла сказати мишатину з шинкою...
Зніяковівши, вона впустила цукор і полізла за ним під стіл, тому не побачила, з якої духовки Смужка дістала пиріг.
Кішка поставила пиріг на стіл, від нього надходив чудовий аромат.
Герцогиня вилізла з-під столу з цукром у роті та знову вдерлася на стілець.
– Спочатку я наріжу для вас пиріг. Сама я їстиму тільки кекси і мармелад, – сказала Смужка.
– Ви дійсно любите більше кекси? Обережніше, не зачепіть форму для випікання!
– Перепрошую? – здивувалася Смужка.
– Передати вам мармеладу? – мерщій змінила тему Герцогиня.
Пиріг виявився напрочуд смачним, а кекси – легкими і гарячими. Їжа швидко зникла зі столу, особливо пиріг!
– Гадаю, буде краще, – міркувала собі Герцогиня, – якщо я мерщій покінчу з пирогом. Смужка, схоже, нічого не помітила, поки нарізала його. Яка чудова страва! Це ж треба, як добре в мене вийшов фарш на цей раз. Мабуть духовка в Смужки набагато потужніша за мою.
– Як швидко їсть Герцогиня! – думала Смужка і намазувала маслом п'ятий кекс.
Пиріг стрімко зникав з блюда! Зрештою, Герцогиня впоралася із завданням і почала нишпорити ложкою по блюду.
– Хочете ще пирога, люба Герцогине? – запитала Смужка.
– Дякую, люба Смужко, – я просто шукаю форму для випікання.
– Форму для випікання?
– Форму, яку кладуть всередину, – сказала Герцогиня і злегка почервоніла під чорною шерстю.
– О, я нічого не поклала всередину пирога, люба Герцогине, – сказала Смужка, – не думаю, що це необхідно, коли готуєш мишачий пиріг.
Герцогиня нишпорила ложкою в блюді...
– Її тут немає! – перелякано сказала вона.
– Звичайно, ні, – розгублено підтвердила Смужка.
– Дійсно, люба Смужко, куди ж вона поділася? – запитала Герцогиня.
– Запевняю вас, любонько, її там і не було. Я аж ніяк не схвалюю зайві речі в пудингах і пирогах. Вони вкрай небажані... (особливо, якщо ковтати, не жуючи), – тихо додала вона.
Герцогиня виглядала дуже стривоженою і без упину скребла ложкою по дну блюда.
– Моя двоюрідна бабуся Пушинка (бабуся кузини Табіти Твітчит) померла, вдавившись наперстком, що трапився їй у Різдвяному пудингу. З того часу я ніколи не кладу металеві предмети в пироги або пудинги.
Герцогиня в паніці нахилила блюдо, ніби хотіла витрусити з нього щось.
– У мене чотири форми для випікання, і всі вони стоять зараз у буфеті.
Герцогиня підняла морду і завила.
– Я помру! Помру! Я проковтнула форму для випікання! Ах, люба Смужко, як же мені зле!
– Люба Герцогине, це неможливо, в пирозі не було ніякої форми.
Герцогиня скавуліла, стогнала і обнюхувала себе з усіх боків.
– Ох, я жахливо себе почуваю, я проковтнула форму для випікання!
– В тісті нічого не було, – остаточно втратила терпіння кішка.
– Було, люба Смужко, і я впевнена, що проковтнула це!
– Люба Герцогине, дозвольте, я підкладу вам подушку під спину. Де ви її відчуваєте?
– Ох, та в усьому тілі, люба Смужко! Я проковтнула велику форму для випікання з гострими зубчиками по краях!
– Мені піти по лікаря? Тільки спершу заховаю всі ложки.
– Так, так, люба Смужко! Покличте доктора Скрекота! Він знається на пирогах, він знає, що робити.
Смужка посадила Герцогиню в крісло біля каміна і поспішила в село по лікаря.
Вона знайшла доктора Скрекота в кузні. Він запихав іржаві цвяхи до чорнильниці, яку роздобув на пошті.
– Дурниця! Так, так! – сказав він, схиливши голову набік.
Смужка пояснила, що її гостя проковтнула форму для випікання.
– Дурниця! Ха, ха! – сказав він і охоче пішов за кішкою.
Він так енергійно стрибав, що Смужці довелося бігти, аби встигнути за ним. Це привернуло загальну увагу, все село побачило, що Смужка покликала лікаря.
– Напевно переїли обидві, – сказала кузина Табіта Твітчит.
Але поки Смужка бігала по лікаря, дещо сталося із Герцогинею.
Собачка сиділа біля каміна, зітхала і постогнувала, і почувала себе дуже нещасною.
– Як же я примудрилася проковтнути таку велику річ, як форма для випікання?!
Вона встала, підійшла до столу і знову помацала ложкою у блюді.
– Ні, тут немає форми для випікання, а я ж поклала її в пиріг, і ніхто не їв пиріг, крім мене. Значить, все-таки я проковтнула її!
Вона знов сіла і скорботно втупилася у камінні ґрати. Полінця в каміні потріскували, полум'я пострибувало по них.
Герцогиня схопилася! Вона відкрила верхню духовку, звідти вирвався густий аромат телятини з шинкою.
Апетитний рум'яний пиріг стояв у духовці й крізь отвір, зроблений зверху, просвічувалася невелика олов'яна форма для випікання!
Герцогиня зітхнула з полегшенням.
– Отже, я з'їла мишу! Не дивно, що мені зле... Хоча, якби я дійсно проковтнула форму для випікання, мені було б ще гірше!
Герцогиня замислилася.
– Як же все це пояснити тепер Смужці? Краще заховаю пиріг на задньому дворі, і нічого про нього не скажу. Непомітно заберу його, коли зберуся йти додому.
Вона винесла пиріг у двір з чорного ходу, потім знову сіла біля каміна і заплющила очі.
Коли прийшли Смужка з лікарем, собачка ніби спала.
– Дурниця, так, так! – сказав лікар.
– Мені набагато краще, – сказала Герцогиня, несподівано прокинувшись.
– Дуже рада це чути! Лікар приніс вам ліки, люба Герцогине!
– Гадаю, йому слід помацати в мене пульс та й годі, – сказала Герцогиня і позадкувала від сороки, яка простягала їй щось у дзьобі.
– Це лише хлібна крихта, вам краще прийняти її. Запийте молоком, люба Герцогине!
– Дурниця! Дурниця! – говорив лікар, поки Герцогиня давилася і кашляла.
– Досить повторювати одне й те ж, – розсердилася Смужка, – ось вам хліб з варенням та йдіть надвір!
– Дурниця і дурниця! Ха, ха! – переможно вигукнув доктор Скрекот за дверима.
– Мені набагато краще, люба Смужко, – сказала Герцогиня. – Думаю, мені варто повернутися додому, поки не стемніло.
– Це мудре рішення, люба Герцогине. Я позичу вам теплу шаль і візьму вас під руку.
– Не переймайтеся. Я прекрасно себе почуваю. Ці ліки доктора Скрекота...
– І справді дивно! Вони зцілили вас! Завтра я провідаю вас, щоб дізнатися, як ви спали.
Смужка і Герцогиня ввічливо попрощалися одна з одною, і Герцогиня вирушила додому.
На півдорозі собачка зупинилася і озирнулася. Кішка вже зайшла в будинок і зачинила за собою двері.
Герцогиня перелізла через паркан і побігла до чорного ходу будинка Смужки.
Доктор Скрекот, разом з трьома ґавами, сидів на даху свинарника. Ґави клювали пиріг, а сорока пила підливу з форми для випікання.
– Дурниця, так, так! – прокричав лікар, коли побачив, як чорний ніс Герцогині показався з-за рогу.
Герцогиня побігла додому, відчуваючи себе на рідкість безглуздо!
Коли Смужка вийшла у двір, щоб набрати води для миття посуду, вона побачила розбите біле з рожевою облямівкою блюдо з-під пирога.
Форму для випікання доктор Скрекот дбайливо залишив під водяною колонкою. Смужка з подивом дивилася на неї.
– Оце так-так! Ось і форма для випікання!... Але всі мої форми лежать у буфеті. Я не використовувала їх для випічки!... Наступного разу, коли мені захочеться запросити гостей, запрошу краще кузину Табіту Твітчит!
Слухати аудіоказку:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова