Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Read in English

М.Носов

Як Незнайко катався на газованому автомобілі

Оповідання про Незнайка

Частина 5

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Переклад українською – Ф.Маківчук
Ілюстрації – Б.Калаушин

Механік Гвинтик і його помічник Шпунтик були дуже хороші майстри. Вони були схожі один на одного, тільки Гвинтик був вищенький, а Шпунтик трошечки нижчий на зріст.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Обоє ходили в шкіряних куртках. З кишень їхніх курток завжди стирчали гайкові ключі, обценьки, терпуги та інші залізні інструменти. Коли б куртки були не шкіряні, то кишені давно відірвалися б. І картузи були на них шкіряні з окулярами‑консервами. Ці окуляри вони й одягали під час роботи, щоб не запорошити очей.

Гвинтик і Шпунтик цілими днями сиділи у своїй майстерні і лагодили примуси, каструлі, чайники, сковорідки, а коли нічого було лагодити, робили триколісні велосипеди й самокати для коротульок.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Одного разу Гвинтик і Шпунтик нікому нічого не сказали, зачинились у своїй майстерні і стали щось майструвати. Цілий місяць вони пиляли, стругали, клепали, паяли й нікому нічого не показували, а коли місяць минув, то виявилося, що вони зробили автомобіль.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Цей автомобіль працював на газованій воді з сиропом. Посеред машини було приладнано сидіння для водія, а перед ним був бак з газованою водою. Газ із бака проходив по трубці в мідний циліндр і рухав залізний поршень. Залізний поршень під тиском газу рухався то туди, то сюди й крутив колеса. Зверху над сидінням було прироблено банку з сиропом. Сироп по трубці протікав у бак і служив для змащування механізму.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Такі газовані автомобілі були дуже поширені серед коротульок. Але в автомобілі, що його сконструювали Гвинтик і Шпунтик, було одне дуже важливе вдосконалення: збоку до бака була прироблена гумова трубка з краником для того, щоб можна було попити газованої води на ходу, не зупиняючи машини.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Поспішайко навчився керувати цим автомобілем, і, якщо кому‑небудь хотілося покататись, Поспішайко катав і нікому не відмовляв.

Найбільше любив кататись на автомобілі Сиропчик, бо під час поїздки він міг досхочу пити газованої води з сиропом.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Незнайко теж дуже любив кататись на автомобілі, і Поспішайко часто його катав. Але Незнайкові захотілось самому навчитись водити автомобіль, і він став просити Поспішайка:

– Дай мені поїздити на автомобілі. Я теж хочу навчитися керувати.

– Ти не зумієш, – сказав Поспішайко. – Це ж тобі машина! Тут розуміти треба.

– А що тут розуміти! – відповів Незнайко. – Я бачив, як ти керуєш. Смикай за ручки та крути кермо. Все просто.

– Це тільки здається, що просто, а насправді важко. Ти й сам уб'єшся і машину розіб'єш.

– Ну, гаразд, Поспішайку! – образився Незнайко. – Попросиш ти в мене що‑небудь, я тобі теж не дам.

Одного разу, коли Поспішайка не було вдома, Незнайко заліз в автомобіль, що стояв на подвір'ї, і ну смикати за підойми і натискувати на педалі. Спочатку в нього нічого не виходило, потім машина раптом заторохтіла її поїхала. Коротульки побачили це у вікно і повибігали надвір.

– Що ти робиш? – закричали вони. – Уб'єшся!

– Не вб'юся, – відповів Незнайко й тут же наїхав на собачу будку, що стояла посеред двору.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Трах‑та‑ра‑рах! Будка розпалась на тріски. Добре, що Булька встиг вискочити з будки, а то Незнайко і його задавив би.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

– От бачиш, що ти наробив! – закричав Знайко. – Зупинися зараз же!

Незнайко злякався, хотів зупинити машину і смикнув за якусь ручку. Та машина, замість того щоб зупинитися, поїхала ще швидше й налетіла на альтанку. Трах‑та‑ра‑рах! Альтанка розпалась на шматочки. Незнайка з ніг до голови засипало трісками. Однією дошкою дістало по спині, другою тріснуло по потилиці.

Незнайко вхопився рукою за кермо і давай крутити. Автомобіль гасає по двору, а Незнайко кричить на всю горлянку:

– Братці, відчиніть швидше ворота, а то я тут усе перетрощу!

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Коротульки відчинили ворота, Незнайко виїхав із двору і помчав вулицею. Почувши гамір, з усіх дворів вибігали коротульки.

– Бережись! – кричав Незнайко і мчав уперед.

Знайко, Якосьбудько, Гвинтик, лікар Пілюлька та інші коротульки бігли за ним. Але де там! Вони не могли його наздогнати.

Незнайко кружляв по всьому місту й не знав, як зупинити машину.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Зрештою автомобіль домчав до річки, упав з кручі й перекидом покотився униз. Незнайко випав з машини й лежав на березі, а газована машина впала в річку й потонула.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

Знайко, Якосьбудько, Гвинтик і лікар Пілюлька підхопили Незнайка й понесли додому. Всі думали, що він уже мертвий. 

Вдома його поклали в ліжко, і лише тут Незнайко розплющив очі. Він оглянувся довкола й спитав:

– Братці, я ще живий?

– Живий, живий, – відповів лікар Пілюлька. – Тільки лежи, прошу тебе, мені тебе оглянути треба.

Він роздягнув Незнайка й оглянув. Потім сказав:

– Дивно! Всі кістки цілі, тільки синяки є та декілька скіпок.

– Це я за дошку спиною зачепився, – сказав Незнайко.

– Доведеться витягати скіпки, – похитав головою Пілюлька.

– А це боляче? – злякався Незнайко.

– Анітрошки. Ось дай я зразу найбільшу витягну.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

– Ой! – заверещав Незнайко. – Ай‑ай!

– Що ти? Хіба болить? – здивувався Пілюлька.

– Ще як болить!

– Ну, потерпи, потерпи! Це тобі тільки так здається!

– Ні, не здається! Ой‑ой! Ай‑я‑й!

– Ну, чого ти кричиш, наче я тебе ріжу? Я ж тебе не ріжу.

– Болить! Сам казав, що не болітиме, а тепер болить.

– Ну, тихше, тихше! Ще одну скіпку треба витягти.

– Ой! Не треба! Не треба! Краще я із скіпкою буду!

– Не можна! Наривати почне.

– Уй‑уй‑уй!

– Ну, вже все. Тепер треба тільки йодом помазати.

– А це боляче?

– Ні, йодом не боляче. Лежи спокійно.

– А‑а‑а!

– Не галасуй, не галасуй! На машині кататись любиш, а потерпіти трошки не любиш!

– Ой, пече як!

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

– Попече та й перестане. Зараз я тобі градусник поставлю.

– Ой, не треба градусника! Не треба!

– Чому?

– Буде боліти!

– Та від градусника не болить!

– Ти все кажеш – не болить, а потім болить!

– От чудний! Та хіба я тобі ніколи градусника не ставив?

– Ніколи.

– Ну ось тепер сам побачиш, що це не боляче, – сказав Пілюлька й пішов по градусник.

Незнайко схопився з ліжка, вистрибнув у відчинене вікно і втік до свого приятеля Гунька. Лікар Пілюлька повернувся з градусником, дивиться, а Незнайка нема.

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

– От і лікуй такого хворого! – пробурчав Пілюлька. – Його лікуєш, лікуєш, а він вистрибне у віконце і втече. Ну, куди це годиться!

Як Незнайко катався на газованому автомобілі. Оповідання про Незнайка.

 

Автор: Носов М.; ілюстратор: Калаушин Б.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова