Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Тетяна Макарова

Маленький Ослик мріє когось врятувати

Маленький Ослик мріє когось врятувати

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Коваленков

Маленький Ослик завжди про щось мріяв. Іноді у нього була одна мрія, іноді навіть кілька разом. Часом вони збувалися, а часом ні.

І от якось у нього цілий тиждень була одна заповітна мрія: він хотів когось врятувати.

Ця мрія народилася так. Він зауважив, що в усіх казках завжди хтось когось рятує. І тих, хто рятує інших, всі люблять, поважають та дякують їм.

«А я от жодного разу в житті ще нікого не врятував, – із сумом думав Маленький Ослик, – кому я такий потрібен!..»

Та не встиг він озирнутися, як це стало його заповітною мрією.

Спочатку він думав, що ця мрія збудеться дуже скоро. Що він відразу зустріне когось, хто з радістю дозволить йому врятувати себе. Але минув день, два, а його ніхто так і не покликав на допомогу.

І Маленький Ослик втратив спокій. Цілими днями тинявся він по лісу та в усіх питав:

– Вибачте, вас, випадково, не треба врятувати?

Один знайомий Їжак дуже здивувався:

– А від чого рятувати? – запитав він.

– Від чогось, – відповів Маленький Ослик. – Від чого завгодно!

– Дай подумати, – сказав Їжак: він у всьому любив точність. – Ні, – сказав він твердо через кілька хвилин. – Від чого мене рятувати? Все у мене наче гаразд.

– Шкода!.. – сказав Маленький Ослик. – Але якщо раптом з вами щось трапиться, завітайте до мене, будь ласка, і я вас врятую!

Одного разу був дуже сильний дощ.

«Врятую я когось від дощу», – подумав Маленький Ослик і побіг до лісу.

Він увесь промок, поки зустрів того, кого шукав. Це було Жабеня. Воно сиділо у глибокій калюжі та все кумкало, кумкало, кумкало...

– Тримайся! – крикнув Ослик. – Я тебе врятую! Зараз витягну тебе з цієї калюжі!

І не встигло Жабеня оком моргнути, як Маленький Ослик переніс його з калюжі на сухе місце і почав робити йому штучне дихання.

– Припини! Лоскотно! – закричало Жабеня. – Не треба мене рятувати! Мені так приємно було в калюжі! Немає нічого кращого за мою калюжу!

І воно повернулося у свою калюжу, заплющило очі і стало кумкати, кумкати, кумкати без кінця...

Наступний день був надзвичайно спекотним.

«Врятую я когось від спеки!» – подумав Маленький Ослик і пішов до лісу.

Незабаром він зустрів того, кому загрожувала негайна смерть.

Це була Ящірка. Вона лежала нерухомо під сонцем, на розпеченому камені, а очі її були заплющені.

«Сонячний удар!» – подумав Маленький Ослик.

Він переніс Ящірку в тінь, набрав води зі струмка і вилив її на Ящірку.

Ящірка розплющила очі та закричала:

– Ти що робиш?!

– Я врятував тебе від спеки, – чемно сказав Маленький Ослик.

– Як тобі не соромно! – сказала Ящірка. – Рятувати від спеки! Немає нічого в світі кращого за спеку!

Ящірка повернулася на розпечений камінь і знов заплющила очі.

«Що за ліс!!! Що за ліс!!! – думав Маленький Ослик у розпачі. – Ну зовсім нема кого рятувати!»

Маленький Ослик мріє когось врятувати

Нездійсненна мрія так замучила бідного Маленького Ослика, що він втратив сон і апетит. І, напевно, справа кінчилася б тим, що його самого довелося б комусь рятувати.

Але одного разу... Дідусь Маленького Ослика пішов порибалити.

Треба сказати, що у дідуся Маленького Ослика теж була одна-єдина мрія: зловити хоч раз велику рибу.

У той день його мрія здійснилася.

Він повернувся додому щасливий, тому що приніс у відрі величезну Рибу!

Такої Риби не бачив ніхто в цих краях.

Дідусь залишив Рибу у відрі біля ґанку і пішов запрошувати друзів на юшку.

І тут на ґанок вийшов Маленький Ослик. І побачив Рибу у відрі.

«Може її треба врятувати? – подумав Маленький Ослик.

Але Риба так спокійно і поважно плавала у відрі, що Маленький Ослик побоявся знову потрапити в халепу. І він вирішив спочатку просто поговорити з Рибою.

– Як Вам сподобався мій дідусь? – запитав Маленький Ослик, щоб якось почати розмову.

– Надзвичайно! – серйозно відповіла Риба. – Була дуже рада познайомитися з ним! В житті своєму не бачила такого дідуся!

– Ще б пак! – сказав Маленький Ослик. – Мій дідусь – найкращий у світі!

– Так, мабуть, – погодилася Риба. Адже я добре знаюся на дідусях. У нас дідусями хоч греблю гати.

– Як це – греблю гати?! – жахнувся Маленький Ослик. – У вас що ж, у ставку є дідусі?

– Та скільки завгодно! – відповіла Риба. – Але такого чудового, як твій, досі не бувало. Я дуже задоволена сьогоднішнім уловом.

– Як це! – закричав Маленький Ослик. Як це задоволені уловом?! Це дідусь задоволений уловом, а не ви! Адже це він вас зловив!

– Ти помиляєшся, – незворушно відповіла Риба. – Це я його спіймала. Я взагалі-то дуже люблю віслючу ловлю. Звичайно я випливаю ще на світанку і шукаю якийсь хороший гачок. Поміцніше. Та щоб черв'як був товстий. Як побачу відповідний гачок з відповідним черв'яком, так і думаю: пора хапати! Не інакше, на тому кінці великий Ослик! Та ще, чого доброго, чийсь дідусь! І ковтаю черв'яка. Тож твій дідусь – моя здобич.

– А він знає про це? – запитав Маленький Ослик, тремтячи від жаху.

– Звичайно, знає. Як можна не знати, хто кого спіймав! От він і пішов попрощатися з друзями. А потім я відведу його у ставок. Не бійся. Йому там не буде нудно. У нас там скільки завгодно дідусів! І майже всіх я зловила!

– Але ж там мокро! І холодно! – в розпачі закричав Маленький Ослик.

– Нічого. Жити можна, – відповіла хитра Риба, – ви дасте йому з собою теплу піжаму, купальну шапочку і калоші – от і всі справи.

Маленький Ослик мріє когось врятувати

«Треба рятувати дідуся!» – подумав Маленький Ослик.

У цю мить він навіть забув, що це і є його заповітна мрія! Він так хвилювався за дідуся, який от-от повернеться, одягне піжаму, купальну шапочку, калоші та піде з Рибою у ставок, що забув про все на світі.

– Знаєте що, – запропонував він Рибі, – давайте я віднесу вас у ставок. Ви там на дідуся і почекаєте!

– Ні, – сказала Риба, подумавши. – Мабуть, не варто. Вже краще я тут почекаю.

– Там вам краще! Ви не турбуйтеся, дідусь прийде. І не один! З друзями!

– Ну, хіба що з друзями... – сказала Риба. – Тоді згодна. Неси. Тільки щоб неодмінно з друзями!

Маленький Ослик радісно тягнув відро з Рибою до ставка. Він випустив Рибу у воду, і вона на прощання крикнула йому:

– Отже, домовилися? Неодмінно з друзями!

Маленький Ослик побіг додому. Йому так хотілося побачити дідуся, якого він ледве не втратив! По дорозі він зрозумів, що збулася його заповітна мрія. Він рятівник! І не якогось там Жабеня або Ящірки, а свого власного дідуся!

Маленький Ослик мріє когось врятувати

Дідусь блукав навколо будинку і шукав відро з Рибою.

– Куди воно поділося? – бурмотів він. – Час варити юшку... Немає... Куди ж воно поділося?...

– Дідусю! Не бійся! Риба в ставку! – закричав Маленький Ослик. – Я її випустив! Я тебе врятував! Ця жахлива Риба на тебе чекає, але ж ти не підеш до неї в ставок, правда?

Коли Маленький Ослик усе розповів дідусеві, той довго мовчав, а потім сказав ось що:

– Маленький Ослику, сам подумай. Навіть твоєму дідусеві рідко вдається зловити таку велику рибу. А вже щоб Риба зловила такого великого дідуся – цього взагалі не буває.

– Отже, я нікого не врятував? – запитав Маленький Ослик.

– Чому ж, – сказав дідусь. – Твоя мрія збулася: ти врятував рибу.

Маленький Ослик мріє когось врятувати

Маленький Ослик мріє когось врятувати

Автор: Макарова Т.; ілюстратор: Коваленков С.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова