Край лукомор'я дуб зелений
Уривок з поеми "Руслан і Людмила"

Край лукомор'я дуб зелений,
І золотий ланцюг на нім:
Щодня, щоночі кіт учений
На ланцюгу кружляє тім;
Іде праворуч — спів заводить,
Ліворуч — казку повіда.

Дива там: лісовик там бродить,
В гіллі русалка спить бліда;

На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть;

В примарах там ліси й долини;
Там на світанні хвиля лине
На берег дикий пісковий,
І тридцять витязів чудових
Із хвиль виходять смарагдових,
Та ще й дозорець їх морський;

Там королевич мимоходом
Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом
Через ліси, через моря
Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,
А сірий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,
Вперед сама собою йде;

Там цар Кащей над злотом чахне; 

Там руський дух...
Там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;
Край моря бачив дуб зелений;
Під ним сидів, і кіт учений
Своїх казок мене учив.
Одну згадав я: добрі люди,
Нехай для вас ця казка буде.