Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


М.С.Пляцковській

Сонечко на згадку
Збірка казок

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Сутєєв

 

Сонечко на згадку

 

Зміст

Як Крячик загубив свою тінь
Одного разу вранці
Як Тявко вчився кукурікати
Ромашки в січні
Що краще?
Сонечко на згадку
Шматочок місяця на черепичному даху
Як Чорнобурчик у футбол грав
Упертий-впертий віслючок
Сердитий Дог Буль
Мишеня Крихітко виходить на лід
Як віслючок Алфавіт навчився поважати старших

Як Крячик загубив свою тінь

Одного разу теплим ранком йшло по дорозі каченя Крячик. Йшло і позіхало. Але не тому позіхало, що не виспалося, а просто від нудьги.

"Погано бути самому, - думав Крячик. - От якби в мене був друг..." Каченя подивилося навсібіч і раптом помітило збоку якусь темну пляму, що рухалась вслід за ним.

Сонечко на згадку

Крячик рушив далі - і пляма полинула поруч, ніби на мотузці.

"Та це ж моя тінь! - зраділо каченя. - Тепер я не один. Тепер нас двоє. Тепер я не нудьгуватиму!"

І так йому сподобалося гуляти разом зі своєю тінню, що воно вирішило навіть ні з ким більше не дружити. Правда, з тінню розмовляти не можна, але це, може, навіть й на краще: говори що хочеш - ніхто тобі не заперечуватиме.

Каченя від радості навіть склало пісеньку. Склало і заспівало:

Ах, як весело співати!
З тінню ми йдемо гуляти!
З тінню ми тепер в союзі,
Не потрібні інші друзі!

Йде Крячик, співає на все своє качине горло. А назустріч йому козеня скаче. Привіталося козеня і питає:

- Можна ме-ме-ме-ні  з тобою погуляти? Ме-ме-ме-не Мар-ме-ме-ладиком звуть... І я всякі солодощі дуже люблю...

- Ну то й що? Ну і люби собі на здоров'я? - відмахнувся крильцем Крячик.

- Але ж ти - сам-один, і я - сам-один. Давай дружити? - наполягало козеня.

- Це ти сам-один, - відповідає Крячик. - А я з тінню гуляю. То ж іди своєю дорогою... Мармеладику!

Нічого не сказало козеня, образилося і пішло геть.

Зустріло каченя курча Ф'ю і запропонувало:

- Будь моїм другом.

- А навіщо? - запитав Крячик.

- Хіба можна жити самому? - здивувалося курча.

- У мене тінь є. А ти мені зовсім не потрібен, - гордо промовило каченя.

- Ф'ю... - від обурення курча Ф'ю навіть присвиснуло, і застрибало собі далі.

Тут сонечко не витримало. Йому так ніяково стало за каченя, що воно від сорому сховалося за велику волохату хмару.

Шукає Крячик свою тінь, а її ніде немає.

- Кря-кря-ул! Вкря-кря-кря-ли! - закричав він. - Мою тінь вкря-кря-ли!

Сонечко на згадку

Від страху каченя побігло куди очі дивляться - та не помітив, як впавло у глибоку яму.

Дереться, підстрибує Крячик, а вибратися ніяк не може.

- Рятуйте! Допоможіть! Гину! - перелякалося каченя. Почули козеня з курчам - і поспішили на допомогу.

- Треба ме-ме-мерщій допомагати. - зітхнуло козеня.

- А ти зможеш? - пискнуло курча Ф'ю.

- Один, звичайно, не зможу, - сказало козеня. - А разом ми обов'язково впораємо-ме-ме-ся!

- Я згоден, - кивнув дзьобом Ф'ю. - Займемося Ф'юзкультурою?

- Тримайся, каченя! Поме-ме-менше нервуй! Ми тебе витягнемо! - став заспокоювати Крячика безжурний Мармеладик.

Козеня з курчам приловчилися - і витягли каченя з ями. А він опустив очі і жалібно каже:

- Негарно вийшло. Я вас вигнав, а ви мені допомогли. Може, хтось з вас ще не передумав дружити зі мною?

- Я... не передумав... - сказав Мармеладик.

- І я теж не передумав, - підтримало козеня курча. - Але що ти вирішиш ... зі своєю тінню?

- Її вкря-кря-ли... - сумно промовив Крячик. З-за хмари знову визирнуло сонечко. І знайома темна пляма знову звиявил'ася поруч із каченям.

- Знайшлася! Знайшлася! - закричали Ф'ю і Мармеладик - Твоя тінь знайшлася!

Крячик трохи подумав і сказав:

- Ну й нехай! Але дружити я буду з вами.

І всі троє пішли по дорозі поруч один з одним, як і належить справжнім друзям.

Сонечко на згадку



Автор: Пляцковській М.; ілюстратор: Сутєєв В.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова