Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


М.С.Пляцковській

Сонечко на згадку
Збірка казок

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Володимир Сутєєв

 

Сонечко на згадку

 

Зміст

Як Крячик загубив свою тінь
Одного разу вранці
Як Тявко вчився кукурікати
Ромашки в січні
Що краще?
Сонечко на згадку
Шматочок місяця на черепичному даху
Як Чорнобурчик у футбол грав
Упертий-впертий віслючок
Сердитий Дог Буль
Мишеня Крихітко виходить на лід
Як віслючок Альфабет навчився поважати старших

Як Крячик загубив свою тінь

Одного теплого ранку йшло по дорозі каченя Крячик. Йшло і позіхало. Але не тому позіхало, що не виспалося, а просто від нудьги.

"Погано бути самому, - думав Крячик. - От якби в мене був друг..." Каченя подивилося навсібіч і раптом помітило збоку якусь темну пляму, що рухалася вслід за ним.

Сонечко на згадку

Крячик рушив далі - і пляма полинула поруч, ніби на мотузці.

"Та це ж моя тінь! - зраділо каченя. - Тепер я не один. Тепер нас двоє. Тепер я не нудьгуватиму!"

І так йому сподобалося гуляти разом зі своєю тінню, що воно вирішило навіть ні з ким більше не дружити. Правда, з тінню розмовляти не можна, але це, може, навіть і на краще: говори що хочеш - ніхто тобі не заперечуватиме.

Каченя на радощах навіть склало пісеньку. Склало і заспівало:

Ах, як весело співати!
З тінню ми йдемо гуляти!
З тінню ми тепер в союзі,
Не потрібні інші друзі!

Йде Крячик, співає на все своє качине горло. А назустріч йому козеня скаче. Привіталося козеня і питає:

- Можна ме-ме-ме-ні з тобою погуляти? Ме-ме-ме-не Мар-ме-ме-ладиком звуть... І я всякі солодощі дуже люблю...

- Ну то й що? Ну й люби собі на здоров'я? - відмахнувся крильцем Крячик.

- Але ж ти - сам-один, і я - сам-один. Давай дружити? - наполягало козеня.

- Це ти сам-один, - відповідає Крячик. - А я з тінню гуляю. Тож іди своєю дорогою... Мармеладику!

Нічого не сказало козеня, образилося і пішло геть.

Зустріло каченя курча Ф'ю і запропонувало:

- Будь моїм другом.

- А навіщо? - запитав Крячик.

- Хіба можна жити самому? - здивувалося курча.

- У мене тінь є. А ти мені зовсім не потрібен, - гордо промовило каченя.

- Ф'ю... - від обурення курча Ф'ю навіть присвиснуло і застрибало собі далі.

Тут сонечко не витримало. Йому так ніяково стало за каченя, що воно від сорому сховалося за велику волохату хмару.

Шукає Крячик свою тінь, а її ніде немає.

- Кря-кря-ул! Вкря-кря-кря-ли! - закричав він. - Мою тінь вкря-кря-ли!

Сонечко на згадку

Від страху каченя побігло куди очі дивляться - та не помітило, як впало до глибокої ями.

Дереться, підстрибує Крячик, а вибратися ніяк не може.

- Рятуйте! Допоможіть! Гину! - перелякалося каченя. Почули козеня з курчам - і поспішили на допомогу.

- Треба ме-ме-мерщій допомагати, - зітхнуло козеня.

- А ти зможеш? - пискнуло курча Ф'ю.

- Один, звичайно, не зможу, - сказало козеня. - А разом ми обов'язково впораємо-ме-ме-ся!

- Я згоден, - кивнув дзьобом Ф'ю. - Займемося Ф'юзкультурою?

- Тримайся, каченя! Поме-ме-менше нервуй! Ми тебе витягнемо! - став заспокоювати Крячика безжурний Мармеладик.

Козеня з курчам приловчилися - і витягли каченя з ями. А воно опустило очі і жалібно каже:

- Негарно вийшло. Я вас вигнав, а ви мені допомогли. Може, хтось із вас ще не передумав дружити зі мною?

- Я... не передумав... - сказав Мармеладик.

- І я теж не передумав, - підтримало козеня курча. - Але що ти вирішиш ... зі своєю тінню?

- Її вкря-кря-ли... - сумно промовив Крячик. З-за хмари знову визирнуло сонечко. І знайома темна пляма знову з'явилася поруч із каченям.

- Знайшлася! Знайшлася! - закричали Ф'ю і Мармеладик. - Твоя тінь знайшлася!

Крячик трохи подумав і сказав:

- Ну й нехай! Але дружити я буду з вами.

І всі троє пішли по дорозі поруч один з одним, як і належить справжнім друзям.

Сонечко на згадку



Автор: Пляцковській М.; ілюстратор: Сутєєв В.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова