Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


М.Носов

Нові знайомі

Оповідання про Незнайка

Частина 12

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Переклад українською – Ф.Маківчук
Ілюстрації – Б.Калаушин

 

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Коли Синьоочка вийшла, Незнайко полежав трохи, потім згадав, що йому хотілось подивитися, з чого зроблено ляльку, і вже зібрався встати, але тут за дверима знову пролунали кроки й почувся чийсь шепіт.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– Де він?

– Там.

– Що він робить?

– На ліжку лежить.

– Мертвий?

– Ні, здається, живий.

– Дай поглянути.

– Підожди.

Незнайко зиркнув на двері й помітив, що хтось підглядає в шпарину замка.

– Ну, пусти, жаднюго! Мені теж кортить подивитись, – почувся знову шепіт.

– От і не пущу, коли жаднюгою обзиваєш.

За дверима зчинилася метушня.

– Ти не штовхайся! Не штовхайся! – почулося сердите шипіння. – От штовхни ще раз, я тобі все волосся вирву!

– А я тобі коси вискубу та ще й ногою піддам.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Незнайкові захотілось подивитися, хто там свариться. Він зіскочив з ліжка й швидко розчинив двері. Двері об щось глухо стукнулись, і Незнайко побачив перед собою двох малючок. Вони одскочили вбік, схопившись за лоби руками, й з острахом дивилися на Незнайка. В однієї малючки на фартушку був вишитий зелений зайчик, а в другої червоненька білочка. Обидві вони, як по команді, закліпали очима, заплакали і, повернувшись, подибали по вузеньких дерев'яних східцях, що були праворуч від дверей.

– А‑а‑а! – голосно ревіла малючка з коротенькими кісками, що стирчали на потилиці в різні боки.

– У‑у‑у! – вторила їй друга, з великим голубим бантом на самій маківці.

Незнайко почухав потилицю і буркнув собі під ніс:

– От історія! Здається, сильно я їх дверима тріснув.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Боячись, щоб не накоїти ще чогось у чужому домі, Незнайко заліз у ліжко й вирішив подрімати, але в коридорі знову почулися кроки. Двері відчинились, і в кімнату заглянула нова малючка. В неї було волосся кучериками, веселі задерикуваті очка й лукаве личко з гостреньким носиком.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– Малюк! – крикнула вона. – Забіяка!

Незнайко аж підскочив на ліжку від несподіванки. Двері вмить зачинилися, почулось, як хтось швидко віддаляється. Незнайко знизав плечима і пробурчав з презирством:

– Чванулька!

Він опустив голову на подушку й навіть почав дрімати, але тут двері знову розчинились, і в кімнату ще раз заглянула малючка в кучериках.

– Забіяка! – закричала вона. – Ха‑ха‑ха!

Двері в одну мить зачинилися. Незнайко зіскочив з ліжка й метнувся у коридор, але там нікого вже не було.

– Гаразд! – пробурчав Незнайко з погрозою.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Він узяв з письмового стола дерев'яну лінійку й сховався за дверима. Чекати довелося недовго. В коридорі знову почулись кроки. Незнайко підняв лінійку. Двері розчинилися. У кімнату ввійшла Синьоочка, і Незнайко згарячу луснув її лінійкою по лобі.

– Ой!

Синьоочка вхопилася рукою за лоба.

– Ви чого б'єтесь лінійкою? – закричала вона. – Тепер у мене на лобі синець вискочить!

– Може, ще й не вискочить, – зніяковів Незнайко, крутячи лінійку в руках.

– Ні, вискочить! Вискочить! Ви знаєте, яка я тендітна? Ви до мене корком доторкніться, і вже буде синець.

– Можна прикласти клаптик пластиру, – придумав Незнайко. – Ви ж принесли з аптеки пластир.

– Я для вас принесла.

– Вистачить для всіх, – відповів Незнайко.

Він узяв пластир і розрізав ножицями на чотири частинки.

– Приклеюйте швидше, – хвилювалася Синьоочка. – Отут, отут.

Вона підставила лоба й показувала пальцем, де клеїти пластир. Незнайко приклеїв, але, побачивши, що пластир приклеївся косо, заходився відривати його.

– Обережніше, обережніше! – кричала Синьоочка. – Ви мені всього лоба вимажете цим бридким пластирем.

– Тепер добре, – сказав Незнайко, закінчивши роботу.

Синьоочка підбігла до дзеркала:

– Оце так добре! А що як мене хто‑небудь побачить з цим пластирем на лобі. Ану покажіть ваше плече. Де ваш синяк?

Синьоочка приклеїла пластир до плеча Незнайка.

– Я зовсім не хотів вас ударити, – признався Незнайко.

– А кого?

Незнайко хотів сказати, що його дражнила незнайома малючка, але передумав: ще ябедою назовуть.

– Нікого, – відповів він. – Я просто хотів спробувати, чи можна цією лінійкою кого‑небудь стукнути.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– У вас, малюків, тільки й на думці, щоб когось стукнути, а коли вас стукають, вам це не дуже подобається. Ви чому посміхаєтесь? Вам смішно, що в мене пластир на лобі?

Вона знову підійшла до дзеркала:

– Справді, це дуже смішно, коли на лобі такий чотирикутник!

– А ви його кружечком виріжте, – порадив Незнайко.

Синьоочка відклеїла пластир, обрізала ножицями кружечок і знову приклеїла на лоб.

– Вам здається, що так краще? – повернулась вона до Незнайка.

– Звичайно, – підтвердив Незнайко. – По‑моєму, вам навіть личить.

Примруживши очі, Синьоочка стала дивитись у дзеркало.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– А тепер віддайте мої штани й сорочку, – попросив Незнайко.

– Підіть умийтеся, а потім одержите одяг.

Синьоочка привела Незнайка на кухню. Там висів на стіні умивальник. Поряд на цвяшку висів рушник, а на поличці лежало мило й зубний порошок.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– Ось вам щітка, ось зубний порошок. Будете чистити зуби, – сказала Синьоочка, простягуючи Незнайкові зубну щітку.

– Терпіти не можу зубного порошку;– пробурчав Незнайко.

– Це чому ж?

– Не смачний!

– Так вам же не їсти його.

– Однаково. Він за язик щипає.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– Пощипає та й перестане.

Незнайко нехотя почав чистити зуби. Провівши разів два по зубах щіткою, він скорчив одчайдушну гримасу й став плюватися. Потім сполоснув рота водою і намилив милом руки. Вимивши руки, він поклав мило на поличку й почав мити обличчя.

– Обличчя теж треба з милом, – сказала Синьоочка.

– Та ну його! – відповів Незнайко. – Мило завжди в очі лізе.

– Ні, ви, будь ласка, з милом, – строго сказала Синьоочка. – А то не віддам одягу.

Нічого не вдієш, Незнайко намилив милом лице і швиденько сполоснув його водою.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– Бр‑р‑р! – здригався він. – Ой, холоднюща вода.

Абияк змивши мило, Незнайко, не розплющуючи очей, став мацати руками по стіні.

Синьоочка дивилася на нього, ледве стримуючись від сміху.

– Що ви шукаєте?

– Р‑рушник, – відповів Незнайко.

– Навіщо ж шукати з заплющеними очима? Розплющте очі.

– Як же їх розплющиш, коли п‑п‑рокляте мило й без того лізе!

– А ви б змили його гарненько.

Синьоочка зняла із стіни рушник і подала Незнайкові.

Незнайко тернув рушником по обличчю і тільки після цього наважився розплющити очі.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

– Ну, ось тепер ви й чистіший і навіть кращий, – сказала Синьоочка і, побачивши на рушнику сліди бруду, закричала – Але іншим разом вам доведеться умиватись краще. Це тільки на перший раз я вам прощаю.

Синьоочка принесла Незнайкову одежу й сказала:

– Одягайтеся й приходьте пити чай. Ви, напевне, вже їсти хочете?

– Просто жах, як зголоднів, – признався Незнайко. – Здається, з'їв би цілого слона!

– Ах, бідолашний. Ну, приходьте швидше, ми на вас чекаємо.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.

Нові знайомі. Оповідання про Незнайка.



Автор: Носов М.; ілюстратор: Калаушин Б.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова