Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Чудові постолики

Російська народна казка

Чудові постолики

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Феофанов

 

Жив в одному селі мужик Іван. Задумав він брата Степана в далекому селі провідати.

Чудові постолики

А день був спекотний, дорога курна. Йде наш Іван, йде - втомився.

"Дійду, - думає, - до річки; там водички нап'юся, відпочину".

Чудові постолики

Приходить він до річки, а на березі сидить незнайомий дідок. Личаки свої зняв, під берізку поставив, сидить, закушує.

Чудові постолики

Попив Іван води, умився, підходить до дідка:

- Ти, дідусю, чи далеко зібрався?

- Далеко, милий. Я до Москви йду.

Чудові постолики

Здивувався Іван:

- До Москви? Пішки? Та ти, дідуню, півроку йтимеш!

А дідусь відповідає:

- Ні, милий, не півроку. Я собі постоли сплів. Не прості вони, чудові. Взуюся у них, - ноги у мене самі і побіжать.

Чудові постолики

Посиділи вони поруч, поговорили; потім дідусь ліг під берізку і заснув. А Іван думає:

“От би мені такі постоли! Зніму-но я свої та поміняюся з дідом. У чудових постолах я до брата миттю добіжу".

Чудові постолики

Зняв він свої постоли, під берізку поставив, а дідові взяв потихеньку та взувся.

Чудові постолики

Тільки він узувся - як підхопило нашого Івана, перевернуло в повітрі, та й понесло по дорозі!

Чудові постолики

Біжить він з усіх ніг. Перелякався, кричить:

- Ноги, ви куди? Стійте!

Чудові постолики

А постоли так його й несуть. Не може Іван зупинитися.

Чудові постолики

Підбігає він до села, де брат живе. Ось і будинок брата. Влітає в сіни, - перекинув відро, на мітлу наскочив, та й повалився на купу сухих віників. Лежить, ногами в повітрі дригає.

“Ой, - думає, - біда. Погано я зробив, чуже добро без дозволу взяв. Треба скоріше постоли скинути!"

Чудові постолики

Розв'язав він постоли, скинув з ніг - вони й зупинилися. Соромно стало Іванові.

“Як же це я дідуся образив? Ой, недобре! Буду повертатися - віддам йому його личаки. Ну, а вже тепер в хату піду".

Чудові постолики

Входить він у хату, постоли в руках несе.

Чудові постолики

А в хаті гості за столом сидять, пригощаються. Побачили Івана і сміються:

- Ти що це: босий йдеш, а постоли в руках тягнеш?

Відповідає Іван:

- А ці постоли мені, братці, тісні, ногам боляче. Я і зняв.

Чудові постолики

Сів він за стіл. А поруч з ним сусід Яким. Подивився Яким на постолики. Думає: “От, мені б ці постоли якраз були. Поміняюсь-но я з Іваном".

Чудові постолики

Взяв Яким чудові постолики, свої на їх місце поставив, вийшов на ганок, сів та взувся.

Чудові постолики

Тільки взувся - тр-р-рах! - знесло його зі сходів і понесло по селу. Біжить-біжить, біжить-біжить, зупинитися не може.

Чудові постолики

Злякався Яким, кричить:

- Люди добрі, ловіть мене! Зупиніть мене!

Чудові постолики

Біжить він мимо своєї хати. А назустріч йому сини вибігають. Зупинилися хлопчики біля дороги, дивляться на батька, запитують:

- Татку, ти куди поскакав?

Чудові постолики

А Яким кричить:

- Біжу додому! А хлопчики знову:
- Та що ти, татку? Будинок аж он де стоїть, а ти куди це біжиш?

Чудові постолики

На щастя, тут величезна береза стояла. Підбіг до неї Яким, обхопив її руками та навколо її так і крутиться, так і крутиться. Кричить синам:

- Мамку швидше кличте!

Чудові постолики

Побігли хлопчики додому, заплакали зі страху. Кричать:

- Матусю, біжи мерщій на вулицю! Там татко з глузду з'їхав, - навколо берези так і ганяє, так і бігає!

Чудові постолики

Побігла мати на вулицю. А Яким вкруг берези крутиться та кричить:

- Ой, погано я зробив: чуже добро без дозволу взяв. Знімай, моя любо, ці постоли швидше!

Чудові постолики

Бігає за ним дружина, постоли розв'язує. Скинув Яким постоли з ніг - ноги зупинилися.

Чудові постолики

Повели його дружина й діти під руки в хату.

Чудові постолики

- Ой, стомився! Мало серце не розірвалось! Кидай, Меланія, постоли в кут. Завтра віднесу їх назад Івану. А вже тепер відпочивати стану.

Чудові постолики

Повалився Яким на лавку. Раптом двері відчиняються - входять пан і кучер.

- Мужичок, - каже пан, - ми на полювання ходили, - заблукали. Можна у тебе переночувати?

- Можна, пане, ночуй, - Яким відповідає.

Чудові постолики

А сам ледве дихає. Подивився на нього пан:

- Та ти що, мужик, хворий?

Чудові постолики

- Ні, пане, здоровий. От тільки постоли мене замучили.

- Які постоли? - пан питає.

Яким розповів йому, що з ним сталося.

Чудові постолики

Пан як схопить постоли - та до дверей.

- Не тобі, мужику, такі постоли носити! Мені, панові, вони краще згодяться!

Чудові постолики

Відштовхнув він Якима, сам швидше взувається в постоли. Тільки взувся - як підхопило його і як понесло по вулицях! Біжить пан, тільки п'яти виблискують. Перелякався він, закричав:

- Тримайте, допоможіть, зупиніть!

Чудові постолики

А все село вже спати полягало, ніхто його не бачить. І винесло пана в поле. Стрибав він по купинах, стрибав, сотню жаб розчавив.

Чудові постолики

А потім потягли його постоли до лісу. А в лісі темно, звірі сплять, тільки ворони:
- Кра! Кра!

Чудові постолики

В лісі річка тече - глибока, береги високі.

Чудові постолики

Не втримався наш пан - та шубовсть у воду! Наче камінь, на дно пішов. Тільки бульбашки по воді біжать.

Чудові постолики

Потонув пан. А постолики спливли. Пливли всю ніч по річці, а на ранок припливли туди, де їх господар сидів.

Чудові постолики

Бачить дідусь, - пливуть його постолики. Дістав він їх з води, на сонечку обсушив, посміявся, взувся, та й пішов своєю дорогою. Сам він їх сплів - вони його і слухаються, не біжать, коли йому не треба.

Чудові постолики



Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Феофанов С.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова