|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Залізний чоловік
Болгарська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Будз
В одного чоловіка було троє синів. Якось він погукав їх до себе і каже:
– Настав час вам одружитися. Хати для вас готові, немає тільки господинь.
– Де ж нам їх узяти? – запитав старший син.
Зірвав батько три рум'яних яблука.
– Візьміть оці яблука, – сказав він. – Киньте їх у різні боки. Куди впадуть – там і знайдете собі наречених.
Повернувся старший син на схід та й кинув яблуко. Впало воно у садок священника. Побачила священникова дочка яблуко, що впало з неба, та й сховала його за пазуху.
Середній син кинув яблуко на захід, і воно впало поруч із будинком старости. Дочка старости схопила його.
Побачив це молодший брат, зітхнув:
– Ех, не залишилося для мене багатих наречених! – та й кинув яблуко у бік лісу. Впало воно поруч зі столітнім дубом, повз який повзла черепаха. Вона підкотила до себе яблуко і стала чекати.
– А тепер, – велів батько синам, – підіть, та приведіть своїх жінок!
Старший син пішов до будинку священника і згодом повернувся з його дочкою.
Середній син привів дочку старости.
А молодший син, побачивши, кому дісталося його яблуко, гірко посміхнувся:
– Оце пощастило!
Підняв він черепаху та й пішов до своєї нової хати.
Посадив він черепаху під корито, поклав поруч із нею яблуко, а сам пішов у поле працювати.
Увечері повертається та й очам своїм не вірить: у хаті чисто, прибрано, а біля вогнища – горщики зі смачними стравами.
– От дива! – здивувався молодший брат. – Хто ж це все наробив?
Перш ніж сісти за стіл, згадав він про черепаху. Підняв корито. Там усе як було: черепаха дрімає. Тільки яблуко трохи надкушене.
Попоїв він, виспався, а зранку знову пішов у поле. Повертається ввечері та й бачить – в хаті ще чистіше, а горщиків біля вогнища вдвічі більше.
– Що це? – здивувався молодший брат. – Хто ж це хазяйнує у моїй хаті при замкнених дверях?
Вранці він запріг волів, але, доїхавши до краю села, пустив їх пастися, а сам повернувся додому і став підглядати у вікно. Бачить: висунулася з-під корита черепаха, штовхнула поперед себе яблуко.
Підповзла до нього, відкусила шматочок. Проковтнула – і тієї ж миті перетворилася на гарну дівчину, з якою і місяць не зрівнявся б красою.
Заходилася дівчина поратися в хаті: позамітала підлогу, розвела вогонь у печі, поставила у піч горщики, а потім стала пекти пироги.
– От щастя яке! – усміхнувся молодший брат, але тут згадав, що впоравшись зі справами, красуня знову сховається у черепаший кам'яний панцир і вирішив його викинути.
Коли дівчина пішла до криниці по воду, він узяв панцир та й викинув його надвір.
І тієї ж миті з-за хмар прилетів сокіл, схопив панцир пазурами та й поніс.
– Що ти накоїв? – скрикнула дівчина. – Тепер нам не минути лиха...
– Заради тебе я готовий на все, – відповів молодший брат.
До вечора усе село вже знало, що черепаха перетворилася на гарну дівчину. Чутка про її красу дійшла навіть до старого царя.
Сів цар у золоту карету та й вирушив до молодшого з братів.
Господарка, за звичаєм, вийшла гостю назустріч. Побачив її цар і каже її чоловікові:
– Ця красуня не про тебе. Я візьму її до себе у палац, вона гідна бути царицею!
– Не віддам я тобі своєї дружини!
– Віддаси! – крикнув цар і наказав своїм слугам побити упертого селянина.
Відрахувавши сотню палок, цар запитав молодика:
– А тепер віддаси її?
– Хоч на кіл саджай – все одно не віддам! – простогнав той.
Цар наказав своїм слугам принести дев'ять мішків: три з просом, три з пшеницею, три з рисом.
– Висипайте все на землю та перемішайте! – наказав цар.
Слуги зсипали все у велику купу.
– Даю тобі часу до ранку. Розбери все по окремих мішках – просо, пшеницю та рис. Упораєшся – залишу жінку тобі. А як ні – то заберу її до свого палацу.
– Все, пропала моя дружина... – мовив нещасний.
– Не сумуй, – сказала молода жінка, – йди до лісу, де росте столітній дуб. Стукни тричі камінцем об стовбур та прокажи:
"Старий лісу дубовий, медовий,
Дружина моя попросила,
Прислати без міри сили."
А потім, як підеш назад, то не озирайся і не дивись, що за тобою буде. Дивись же, зроби все точно так, як я тобі сказала.
Вирушив молодший брат до лісу, тричі постукав камінцем об кору дуба, промовив слова, як веліла йому дружина.
Не озираючись, пішов він із лісу. А слідом за ним полізла сила-силенна мурах. Наче чорна річка потекли вони з лісу.
Дісталися до зерна і заходилися його розбирати. Ще перші півні не проспівали, а мурахи вже розділили змішані зерна на три купи.
На світанку прийшов цар і, побачивши, що справу зроблено, аж затрусився від люті.
– Дам я тобі ще одну задачу! – сказав він молодцю. – Ти маєш зробити мені залізного чоловіка, та такого, що міг би ходити й говорити.
Засмутився молодший брат, а дружина його втішає:
– Йди до лісу, на те ж саме місце, постукай камінцем об дуб та прокажи:
"Старий лісу дубовий, медовий,
Дружина моя попросила,
Прислати залізної сили."
А потім іди додому і не озирайся.
Зробив він так, як веліла жінка. Йшов назад, не обертаючись, а за ним крокувало, гуркочучи й ламаючи все на своєму шляху, страшенне залізне страховисько.
Побачивши царя, залізний чоловік підійшов до нього і, замість того, щоб уклонитися йому, добряче його стукнув.
Повалився цар на землю та так і не піднявся. А царські слуги розбіглися хто куди.
Потім залізний чоловік повернувся назад до лісу, а молодший брат жив зі своєю красунею-дружиною у своїй хаті, та й горя не знав.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова