Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Нярінга

Литовська народна казка
в обробці Едуардаса Межелайтіса

Нярінга

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Склютаускайте

– Не хочу бути маленькою, хочу бути великою, – сказала Нярінга, дочка рибалки.

А мати й каже:

– Як упораєшся з великою роботою, то одразу й виростеш.

Нярінга

Вийшла Нярінга на берег морський, замислилася: яка ж робота їй по силах?

Нярінга

А сонячне коло з дюни на дюну перекочується. А море за ним по п'ятах – хоче схопити червоне коло.

"Бач, яка хвиля повільна, – подумала Нярінга, – аж я повправнішою буду!"

Нярінга

І побігла що є сили по дюнах, обігнала хвилі, синіми очима вже й сонце наздогнала. Шугонуло сонце, хоче за хмарою сховатися. А Нярінга долонями сонце ухопила – і в море кинула!

Нярінга

Біжить, вигукує, наче чайка:

– Матінко! Я вже велика!

– Хто таке сказав?

– Море сказало, я його хвилю обігнала!

– Отже, ноги твої підросли, а руки ще малі. От упораєшся з великою роботою, одразу й виростеш!

Нярінга

Вийшла Нярінга до моря, замислилася: яку б їй роботу виконати, щоб і руки підросли? Дивиться: рибалки невід тягнуть – піт з них рікою тече, – ніяк не витягнуть.

Нярінга

Побігла по дюнах – і от вона вже поруч із рибалками.

– Чому, – питає, – ви невід тягнете, а все не витягнете?

– Ох, доню! Змій – морське чудовисько – зубами у невід вчепилося.

– Не сумуйте, – каже Нярінга, – я допоможу вам невід витягти.

– Що ти, дитинко! Змій той у дев'ять голів: тисяча чоловіків з ним не впораються.

– Сильний змій, а я посильнішою буду!

Нярінга

Засукала рукави і вхопилася у невід. Заскрекотала морська глибочінь, піддався невід.

Нярінга

Піднатужилася Нярінга – і витягла на сушу невід. Риби – сила-силенна! Дивуються люди, прославляють дочку рибалки.

Нярінга

А море скаламутилося, заревло, і пролунав із самісінької глибини грізний рев чудовиська:

– Бачу, могутні твої руки, Нярінго! Бачу, сильніша ти за мене!

Нярінга

Зраділа Нярінга:

– Матінко! Я вже велика!

Нярінга

– Хто таке каже?

– Змій морський каже, я з його зубів невід з рибою витягла!

– Отже, ноги й руки твої вже виросли. Але серце ще мале.

– Не хочу бути маленькою, хочу бути великою!

– От упораєшся з великою роботою, тоді й виростеш.

Нярінга

Зайшла Нярінга в море, далеко-далеко, а море їй лише до пояса. Вже й берега не видно, а хвилі й до плечей не дістають – ось яка вона висока! Яку ж роботу їй виконати, щоб зовсім великою стати?

Нярінга

А море раптом скипіло, заклекотало чорними бурунами, і чує Нярінга відчайдушні крики:

– Рятуйте! Тонемо!

Бачить: три човни, як скіпки метушаться на хвилях.

Нярінга

Скрикнула дочка рибалки, наче чайка – так сильно забилося її серце – і кинулася людей рятувати. Спритні її ноги, сильні її білі руки. Ухопила човен за щоглу – і в поділ сукні. Так усі й позбирала.

Нярінга

Вийшли рибалки на сушу, дивуються.

– Красно дякуємо тобі, Нярінго! Велике в тебе серце!

Нярінга

– Матінко, я вже велика!

– Хто таке каже?

– Рибалки кажуть, я їхні човни в бурю на берег винесла.

– Ну що ж, зміцніли твої руки, зміцніли твої ноги, і серце в тебе мужнє, але ще малий твій розум.

Нярінга

Замислилася Нярінга, дивиться, як широкий Неман у море впадає.

Нярінга

А між тим випустив змій, морське чудовисько, на волю вихори свої страшні: не пробачив він Нярінзі, що вона невід витягла та човни врятувала.

Набігла водяна круча, запрудила Неман, не дає йому у море стікати. Повернув Неман і полинув назад. А бурею в нього вже стільки води нагнало, що у руслі тісно! Розлився Неман, затопив поля, навіть хати селянські – та й ті змив. Велике горе людям.

Нярінга

Стиснула кулаки дочка рибалки, спалахнули гнівом її очі: "Зажди, підлий зміє! Упораюся я з тобою! Насиплю греблю з піску й каміння – назавжди перекрию тобі сюди шлях!"

Нярінга

Тільки так подумала – гніву як і не було. "Так і зроблю" – вирішила.

Побігла вона по дюнах у село, зібрала людей від мала до велика:

– Усі до роботи!

Виросла Нярінга за цю єдину мить. Піднялася велетнем, головою у хмари впирається.

Нярінга

І така сила у ній прокинулася богатирська: насипає на дно жменю камінців – і одразу ціла дюна виростає.

Нярінга

Дванадцять днів лютував морський змій. Дванадцять днів і ночей, очі не склепивши, працювала Нярінга, а з нею й усі рибалки. На тринадцятий день море вщухло.

Нярінга

Зійшло сонце й здивувалося: по морю тягнеться смуга піщана. А по ній іде стомлена дочка рибалки.

– Нярінго! Тебе й не впізнати! Он як виросла! Зі мною, сонцем, зрівнялася. – І з того часу стали вони приятелями – дочка рибалки і сонце.

Нярінга

Ходять вони поруч берегом. Зайдуть далеко в море, і хитає синя хвиля дві великі світлі голови – сонця і Нярінги.

Нярінга

Згодом пронеслася чутка про дивну дочку рибалки та її великі справи. І стали женихи на кораблях причалювати – сватати Нярінгу.

Нярінга

– Я люте чудовисько здолала, а от хто його вб'є – за того й заміж піду. – Такими словами зустрічала Нярінга кожного нового жениха. Та тільки де їм! У женихів серця маленькі, а хіба маленьке серце великому пара?

Нярінга

І от на краю неба сплила хмара. І перетворилася вона на корабель.

Нярінга

А на кораблі стрункий синьоокий красень:

– Я мисливець Нагліс, підеш, Нярінго, за мене заміж?

Нярінга

– Піду, – відповідає, – тільки ти убий змія дев'ятиголового. – Сказала і почервоніла, сподобався їй парубок.

– Гаразд, уб'ю чудовисько, – пообіцяв велетень Нагліс. – Чекай на мене, люба Нярінго, чекай!

Нярінга

Чекає Нярінга, непокоїться. Чи знайде Нагліс старого чаклуна, що знає змієве ім'я? І її велике серце б'ється могутніми ударами, навіть за морем чути!

Нярінга

А Нагліса хоч на край світу посилай – що завгодно відшукає!

Прошов Нагліс дев'ять лісів, дев'ять річок...

Нярінга

І прийшов до старця. Вислухав його старець, похитав головою:

– Не один сміливець шукав тут своє щастя – спробуй і ти! Лежить у дуплистому дубі палиця. Візьми її та тричі покрути навколо голови, тоді й скажу тобі ім'я змієве.

Нярінга

Схопив Нагліс палицю. А в тій палиці були блискавки з усього світу. Тільки-но Нагліс її тричі крутонув – ударила блискавка у дуб і на друзки розбила.

Нярінга

– Гаразд, – каже старець, – якщо ти такий, відкрию тобі ім'я змієве. Забирай палицю, іди на берег і тричі вигукни: "Гальвірдас!" А як змій вийде – рубай його голови тричі по три, щоб жодної не залишилося!

Нярінга

Вийшов богатир до моря, тричі крикнув: "Гальвірдас!" – заревло море, здійнялося горою під самісіньке небо, і з тієї гори виплив змій дев'ятиголовий:

– Хто мене гукав?

– Це я, мисливець Нагліс. Прийшов твій кінець!

Нярінга

Розлютилося морське чудовисько, кинулося на мисливця, а Нагліс розмахнувся – і тричі вдарив по зміїних головах. Усі дев'ять і зняв. Почервоніло море від крові змієвої...

Нярінга

Іде Нагліс, співає:

Далеко-далеко, лінго-лія,
Чекає дівчина, лінго-лія...

Нярінга

Чує пісню коханого золотокоса Нярінга. І гучно б'ється її велике вірне серце.

Нярінга

Досі пам'ятають люди про славних велетнів Нярінгу і Нагліса. А півострів, насипаний дівчиною для захисту від морського чудовиська, назвали її ім'ям – Нярінга.

Нярінга



Автор: Литовська народна казка; ілюстратор:

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова