Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Таджицька народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Васнецов
Жила в лісі коза з кучерявим ніжками. В неї було троє козенят: Алюль, Булюль та Хиштаки Саританур.
Якось коза-кучеряві-ніжки пішла на пасовище. Йдучи, вона сказала козенятам:
— Мій Алюле, мій Булюле, мій Хиштаки Саритануре! Я йду пастися. Принесу вам на ріжках травички, на язиці водичку, у вим'ячку молоко. Замкніть двері на засув і сидіть вдома.
Алюль, Булюль, Хиштаки Саританур замкнули двері і залишилися вдома.
Тільки зникла коза з виду, підійшов до дверей собака, постукав лапою і прогавкав:
— Мій Алюле, мій Булюле, мій Хиштаки Саритануре, відчиняйте мені двері!
Алюль, Булюль, Хиштаки Саританур впізнали по голосу, що це не мати, і не відчинили двері.
Пішов собака ні з чим. Тільки він пішов, прибіг шакал і заволав:
— Мій Алюле, мій Булюле, мій Хиштаки Саритануре, відчиняйте мерщій!
Але козенята впізнали шакала і не відчинили.
Тоді підійшов до дверей вовк (він ховався за будинком і все чув). Вовк змінив свій голос і тоненько заспівав:
— Алюле мій, Булюле мій, мій Хиштаки Саритануре! Скоріше відчиняйте мені двері! Принесла я вам на ріжках травичку, на язиці водичку, у вим'ячку молоко.
Козенята почули ці слова і відчинили двері.
Вовк забіг у будинок, проковтнув усіх козенят і пішов.
Ввечері повернулася з пасовища коза-кучеряві-ніжки. Побачила відчинені двері, увійшла до будинку і не знайшла ані Алюля, ані Булюля, ані Хиштаки Саританура. Заплакала коза, заволала:
— Алюле мій, Булюле мій, Хиштаки Саритануре мій! Де ви? Я принесла вам на ріжках травичку, на язиці водичку, у вим'ячку молоко!..
Ніхто не відгукнувся.
Довго плакала коза.
«Чи це собака з'їв моїх дітей?» — подумала вона і пішла до собаки.
Видерлася на дах собачого будинку і постукала ніжками: тук-тук!
Почув собака стукіт і запитав:
— Хто піднявся на мій дах? У мене гості! Порох сиплеться в мій плов. Мої гості осліпли від пороху!
Коза відповідає:
— Я коза-кучеряві-ніжки.
Це я стукаю в твій дах.
Ти з'їв мого Алюля,
Ти з'їв мого Булюля,
Ти з'їв мого Хиштаки Саританура!
Виходь на бій, ставай перед моїми рогами!
Собака злякався, піджав хвіст і каже:
— Не їв я твого Алюля,
Не їв я твого Булюля,
Не їв я твого Хиштаки Саританура!
Не вийду я на бій, не стану перед твоїми рогами! Іди до
шакала: мабуть, це він з'їв твоїх дітей.
Коза пішла до шакала, вилізла на дах його будинку і постукала ніжками: тук-тук-тук!
Почув шакал стукіт і запитав:
— Хто піднявся на мій дах? У мене гості! Порох сиплеться в мій плов. Мої дорогі гості осліпли від пороху!
Коза відповідає:
— Я коза-кучеряві-ніжки.
Це я стукаю в твій дах.
Ти з'їв мого Алюля,
Ти з'їв мого Булюля,
Ти з'їв мого Хиштаки Саританура!
Виходь на бій, ставай перед моїми рогами!
Боягузливий шакал завив:
— Не їв я твого Алюля,
Не їв я твого Булюля,
Не їв я твого Хиштаки Саританура!
Іди до вовка: це вовк їх з'їв!
Пішла коза до вовка, вилізла на дах вовчого будинку, застукала по даху: тук-тук-тук!
Вовк грубо закричав:
— Хто піднявся на мій дах? У мене гості! Порох сиплеться в мій плов. Мої дорогі гості осліпли від пороху!
Ще сильніше застукала коза і грізно замекала:
— Я коза-кучеряві-ніжки.
Я стукаю в твій дах!
Ти з'їв мого Алюля,
Ти з'їв мого Булюля,
Ти з'їв мого Хиштаки Саританура!
Виходь на бій, ставай перед моїми рогами!
Вовк відповідає:
— Так, я з'їв твого Алюля,
Я з'їв твого Булюля,
Я з'їв твого Хиштаки Саританура!
Вийду до тебе на бій, стану перед твоїми рогами!
Домовилися вони і призначили час, коли битися.
Пішла коза додому, спекла на своєму молоці коржі, принесла їх ковалю і попросила:
— Наточи мені ріжки, щоб гострі були!
Ковалю сподобалися смачні коржі, і він наточив козі рога гостріше за алмазні грані.
А вовк наліпив коржів з глини, відніс їх ковалю і сказав:
— Наточи мені зуби, щоб гострі були!
Коваль викинув вовчі коржі й не наточив, а затупив вовчі зуби.
От зустрілися коза з вовком у призначеному місці.
Вовк тільки клацав тупими зубами, а коза-кучеряві-ніжки розбіглася і так влучно всадила вовкові в живіт свої гострі ріжки, що розірвала йому жадібне черево. І звідти, живі й неушкоджені, вискочили Алюль, Булюль і Хиштаки Саританур.
Щасливі й веселі, побігли додому коза-кучеряві-ніжки та її козенята.
Автор: Таджицька народна казка; ілюстратор: Васнєцов Ю.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова