Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Російська народна казка

Чарівна сопілка

Чарівна сопілка.

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Семенов

Жили собі дід із бабою, бідні-пребідні. І був у них синок Іванко.

Чарівна сопілка.

Підріс він і каже батькові-матері:

– Піду я до когось у найми. Скільки зароблю – усе вам принесу!

Чарівна сопілка.

Узяв окраєць хліба та й пішов. Йшов, йшов і прийшов на узлісся.

Чарівна сопілка.

Сів Іванко під вербовий кущ відпочити. Зрізав гілку, став сопілочку майструвати.

Чарівна сопілка.

Зробив він сопілочку та заграв веселу пісеньку. І тут сталося щось дивне: затанцювали зайці й птахи. "Ну, – думає Іванко, – із такою сопілкою я не пропаду".

Чарівна сопілка.

Прийшов у далеке село, став питати, чи не потрібен комусь робітник.

Чарівна сопілка.

Вийшов із найбагатшої хати хазяїн і каже:

– Мені потрібен робітник овець пасти. Збережеш овець – одержиш платню. А якщо хоч одну овечку загубиш – без грошей вижену!

Чарівна сопілка.

От вони умовилися, і став Іванко тих овець пасти.

Чарівна сопілка.

Прижене Іванко овець на пасовище, відпустить їх, а вони на всі боки й розбредуться.

Чарівна сопілка.

А як почне сонечко сідати, заграє Іванко у свою чарівну сопілочку – всі вівці до нього й прибіжать.

Чарівна сопілка.

Повертається Іванко додому, а господар із господинею біля воріт стоять – овець рахують. Цілі вівці. Жодна не пропала!

Чарівна сопілка.

Так і місяць пройшов, і другий, і третій. От вже скоро й час пастухові платити. Замислився скупий господар.

Чарівна сопілка.

Каже він жінці:

– А піду я подивлюся, як це пастух овець пасе, що й жодна не пропала, чи не допомагає йому хто.

Чарівна сопілка.

На світанку взяв господар кожух з овечої шкури, вивернув його та й натягнув на себе.

Чарівна сопілка.

Пробрався потихеньку до хліву і встав посеред овець рачки.

Чарівна сопілка.

Тільки-но сонце зійшло, Іванко піднявся та погнав овець на пасовище.

Чарівна сопілка.

Замекали вівці й побігли. І господар від овець не відстає. Думав він, що Іванко його не помітить. А той його відразу вгледів, тільки взнаки не дав.

– Що це, – кричить, – у мене баран сьогодні такий ледачий! – Та як шмагоне батогом господаря по спині. – Ану, не відставай від інших!

Чарівна сопілка.

Пригнав овець на галявину, сам сів під берізку. Сидить, хліб жує. А вівці бродять, і господар серед них головою в землю втикається, ніби щипає траву.

Чарівна сопілка.

Заморився, спітнів, а розігнутися не сміє. А сам міркує, як би від пастуха піти непомітно.

Чарівна сопілка.

От одна овечка відійшла в кущі – господар за нею.

Чарівна сопілка.

А Іванко заграв на сопілці – овечка ж одразу до нього й побігла. І господар теж. Біжить проти своєї волі!

Чарівна сопілка.

Як наїлися вівці, Іванко й каже:

– Ну от, ви ситі, тепер і потанцювати можна. – Та й заграв веселу пісеньку.

Почали вівці скакати, копитцями постукувати!

Чарівна сопілка.

І господар туди ж: танцює, ногами колінця загинає, втриматися не може!

Чарівна сопілка.

Іванко все швидше та швидше грає. Не витримав господар, закричав:

– Ой, робітничку! Припини грати! Силоньки моєї немає...

Чарівна сопілка.

Зупинився Іванко й питає:

– Чи це ти, господарю? Та як же ти потрапив сюди?

– Та так, – той відповідає, – випадково забрів... – а сам мерщій геть.

Чарівна сопілка.

Приплентався додому ледве живий. Розповів про все жінці.

– Ну, – каже жінка, – адже мене він танцювати не змусить! Як прийде, то накажу йому заграти.

Чарівна сопілка.

Став господар просити жінку:

– Якщо ти таку справу затіяла, то посади мене в скриню на горищі та зв'яжи її поміцніше, щоб мені разом із тобою не затанцювати.

Чарівна сопілка.

Господиня так і зробила. Посадила чоловіка у велику скриню та прив'язала її до балки.

Чарівна сопілка.

Тільки-но Іванко пригнав стадо, господиня й каже йому:

– Ну ж бо, пастуше, заграй-но на своїй сопілці! Якщо я затанцюю, то віддамо тобі платню, а не затанцюю – то так проженемо.

Чарівна сопілка.

Іванко вийняв сопілку, став пісеньку награвати. Вскочила господиня та й пішла в танок. Танцює і горщик з тістом з руки на руку перекидає.

Іванко все швидше й швидше грає, і господиня все швидше й швидше танцює.

Чарівна сопілка.

Почув сопілку і господар на горищі. Почав він у своїй скрині руками та ногами ворушити, пританцьовувати. Так йому там тісно. Пробив головою кришку, вискочив зі скрині,

Чарівна сопілка.

скотився в хату

Чарівна сопілка.

і ну разом із жінкою гоцати!

Чарівна сопілка.

Вийшов пастух у двір – і господарі за ним. Танцюють без упину, а дивлячись на них і кури затанцювали, і вівці, і собака.

Чарівна сопілка.

Пішов Іванко з двору до воріт.

– Ой, не виходь за ворота, не ганьби нас перед людьми! Віддамо тобі гроші, – просять господар із господинею.

– Е, ні, – каже Іванко, – нехай вже на вас добрі люди подивляться!

Чарівна сопілка.

Іванко вийшов за ворота, а господар із господинею разом зі своїми курями, вівцями та собаками за ним тягнуться. І крутяться, вертяться та присідають!

Чарівна сопілка.

Збіглося тут усе село – старі й малі, сміються, пальцями тицяють.

– Дивіться, як багатії розтріпалися та розпатлалися!

Чарівна сопілка.

До ранку грав Іванко. А вранці отримав зароблені гроші...

Чарівна сопілка.

...та й пішов до батька-матері.

Чарівна сопілка.

А господар із господинею в хаті сховалися. Сидять та показатися людям на очі не сміють.

Чарівна сопілка.

Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Семенов І.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова