Великий півень

Великий півень

Посеред нашого двору
Півень стоїть на одній нозі,
Кігтями в землю вріс.
А другу свою ногу червону
Сховав під крило зелене.
Півень стоїть і спить,
Півень стоїть і росте,
Півень стоїть і думає:
«Вже я співати не буду,
Вже я слухати буду,
Як пташки маленькі на мене сідають,
Щебечуть, співають про мене,
Про півня великого,
Про півня зеленого,
Ще й одноногого.
Я ж буду мовчати,
Угору зростати,
Малих пташенят колихати».

Лічилка

Скільки в качки каченят?
А в зайчихи зайченят?
Скільки в білки білченят?
А в вовчихи вовченят?
Вовченя у кожній нірці,
Білченя на кожній гілці,
Зайченя на кожній нивці,
Каченя на кожній хвильці,
Хто їх буде турбувати,
Той не буде панувати. 

Дві рибинки

Дві рибинки в ополонці
Прали хусточки свої.
Пролітали сиві пташки,
Сиві пташки, сиворакші,
В рибок хусточки побрали
Та й у небі почіпляли.

А дві кішечки сіренькі,
Не старенькі,
Не маленькі,
У віконечку сиділи,
На ті хусточки дивились.

Риба і ріпа

В морі глибокому
Плаває риба,
Велика, як ріпа.
А біля моря
Ріпа росте,
Велика, як риба.
І дивиться ріпа на рибу
І думає: «Що то за ріпа?»
І дивиться риба на ріпу
І думає: «Що то за риба?»

Вовки і лисички

Сірі вовки
В полі ловили зайчиків.
Ловили, ловили,
Та не зловили.
Тож сіли вовки та й завили.
А зайчики теж посідали
Та й слухати стали,
Як гарно вовки співають,
Місяць ясний забавляють.

Лисички руді
В полі ловили зайчиків.
Ловили, ловили,
Та не зловили,
Тільки жита запалили.
Гасили, гасили,
Не погасили,
А зайчики ген посідали,
Дивитися стали,
Як гарно лисички танцюють
Навколо сонечка.

Осінь ховає від нас

Осінь ховає від нас:
Квітку волошку,
Іволгу-пташку,
Бджілку веселу,
Жабку зелену.
Осінь показує нам:
Трошечки сонця,
Місяця більше.
Каже: «Це світлі щілинки,
Крізь них на вас дивляться:
Квітка волошка,
Іволга-пташка,
Бджілка весела
І жабка зелена».

Малюнок Діда Мороза

З поля ще й з лісу виходить Мороз,
Малює на наших вікнах
Все, що він бачив:
Папороть дику,
Квітку велику,
Пальму, ялинку,
Риб’ячий хвіст,
Заячий міст,
Очі сови
І брови свої.

Сидить Дід Мороз

Посеред білих снігів
Сидить Дід Мороз
На пні золотому,
Дітям казку розказує,
Ще й пальцем показує
На заячі вуха,
І на ведмежі барлоги,
І на сорочі хатинки
На березах білих.
Там ще й досі
Дуже стара сорока
Варить своїм сороченятам
Кашу та борщик
В червоному горщику.