|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Євген Гуцало
Сіре зайченя
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Яким Левич
Батько прийшов додому. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався.
– Ну, діти, дивіться, – сказав батько.
З картуза на широку лаву талапнулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно розчепірило лапки, мов на льоду, а вушка злякано прищулило.
– Руками не чіпайте! – застеріг батько.
Ми зачаровано дивились на зайченя, яке боялося і ворухнутись. Тільки світило оченятами, тільки тремтіло.
– Йду я сільською околицею, там, де латка вівса росте, а воно вискочило налякане і просто мені під ноги. Я й узяв його.
А ми ще ніколи так близько не бачили жодного зайченяти. Дивимось і всміхаємось. Тільки чому воно завмерло на лаві, чому не побіжить? Чи тому, що маленьке й не навчилося бігати, чи тому, що нас боїться?
– Нагодуйте, – порадив батько. – Воно їсти хоче.
Блюдечко з молоком підсунули зайченяті під самісінький носик. Тільки воно чомусь і не глянуло. Принесли трави. Поклали коло блюдечка. Але воно й не понюхало.
– Видати, в неволі не їстиме, – похитав головою батько. – Доведеться випустити його.
– Де? В селі? – обізвались ми. – Тут собаки роздеруть.
– Підемо в поле, – сказав батько.
Вже вечоріло, коли ми опинились на околиці села.
Велике червоне сонце висіло над обрієм, ось-ось сяде на далекий пружок.
– Отут воно мені й попалось, бідолашне...
Батько розтулив свого картуза. Думали, що зайченя зразу дремене, а воно сиділо й злякано щулило вуха.
– І тут боїться, – усміхнувся батько. – Давайте відійдемо вбік.
Відійшли, стали віддаля, дивимось.
Зайченя якось дивно ворухнуло передніми лапками – й таки стрибнуло. М'яко, легенько стрибнуло, наче не вірило в свою волю. І скоро зникло у вівсі.
А нам чомусь стало жаль. На коротку хвильку стало жаль, а потім, сміючись, розказували одне одному, як зайченя ворухнулось, як пострибало в овес.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова