Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

В.Путіліна

Пригоди Дук-ду

ЗМІСТ
Про Дук-ду
В лісовій лікарні
Дук-ду в школі
Дук-ду в біді
Дук-ду мандрівник
Дук-ду парашутист
Дук-ду пловець
Повернення Дук-ду
Дук-ду та його друзі
Хоробрий Дук-ду

Дук-ду в біді

Одного разу Білка пішла в дальній ліс. А Дук-ду залишила вдома. Робити уроки. Раптом щось зашуміло й заверещало: у-у, у-у, у-у!

Дук-ду стало боязко. Він сховався в куточок. Потім йому захотілося подивитися, що там шумить і виє. Він визирнув надвір та не впізнав лісу. Берези і дуби, ясени та клени — всі дерева тулилися до самої землі, зітхали та скрипіли. Раптом щось блиснуло і пролунав страшенний гуркіт.

— Ой! — скрикнув Дук-ду. — Ой! Ой! — твердив він. — Що ж це таке?

А це виблискувала блискавка. То спалахне, то згасне.

Дук-ду заплющив очі, а коли розкрив їх, побачив страшне: просто на нього падало дерево. Дук-ду зачинив дверцята, і в цей час пролунав гучний тріск. Все стало падати: і сам Дук-ду, і комора з горіхами, і дерево з їхнім будиночком.

Дук-ду перекинувся раз, перекинувся вдруге. І вже не знав, де верх, а де низ. А коли все стихло, він підліз до дверей та штовхнув їх. Але вони не відкрилися, як відкривалися зазвичай. Вони зачинилися так щільно, ніби їх і зовсім не було.

— Як же я тепер вийду звідси? — злякався Дук-ду. — І мама мене не знайде. Не врятує. Вона ж не знає, де я тепер.

— Дук-ду, синку, — почув він здалеку мамин голос, — де ти?

— Я тут, тут! — закричав він. — Відчини двері. Я не можу сам.

Але Білка теж не змогла відкрити дверцята, хоч і дуже старалася.

Прибігли на допомогу білки. Вони штовхали дверцята, хто лапками, хто хвостиком. Але двері не піддавалися.

— Треба погукати велику Ведмедицю, — сказала одна білка. — Чи Ведмедика. Вони впораються.

— Ні, — заперечила інша білка, — краще піти до лікаря Вух Вухича. Він покличе звірів на допомогу. Його послухаються всі.

— Правда, правда, — зраділи білки. — Треба йти до лікаря Вух Вухича.

І всі пішли. А Білка залишилася біля сина.

— Не бійся, Дук-ду, я тут, — підбадьорювала вона його. І просила: — З'їж чогось. Ти, мабуть, зголоднів.

Але Дук-ду не хотів їсти. Йому хотілося скоріше на волю. І він почав сам смикати лапками дверцята. Може вони відкриються.

І тут сталася нова біда. Приїхали до лісу люди. Приїхали вони машиною. Стали пиляти сухі дерева. А як побачили повалене дерево, зраділи, закинули його в кузов і поїхали додому.

— Дук-ду, Дук-ду! — закричала вслід Білка. — Куди ж ти, синку?

Але Дук-ду не почув маминого голосу. Та й хіба він знав, куди його везуть?

Машина зникла. А Білка зупинилася посеред дороги, зчепила лапки на грудях і все дивилася услід зникаючому Дук-ду.

 

ЗМІСТ
Про Дук-ду
В лісовій лікарні
Дук-ду в школі
Дук-ду в біді
Дук-ду мандрівник
Дук-ду парашутист
Дук-ду пловець
Повернення Дук-ду
Дук-ду та його друзі
Хоробрий Дук-ду

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова