Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Майкл Бонд

Ведмедик Паддінгтон

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Фред Бенбері

Ведмедик Паддінгтон

Того дня містер Браун та Місіс Браун приїхали на вокзал, щоб зустріти свою дочку Джудіт. Вона саме ось-ось повинна була повернутися зі школи додому на канікули.

Та раптом... – ні, містер Браун не повірив власним очам! – за купою мішків з поштою вовтузиться хтось. Маленький, волохатий...

– Подивись-но, – сказав він місіс Браун, – присягаюся, там ведмежа!  

Ведмедик Паддінгтон

– Ведмежа? – здивувалась місіс Браун. – На вокзалі Паддінгтон? Ведмідь у Лондоні? Що за дурниці, Генрі, цього не може бути.

Але це насправді було так. Ведмедик на вокзалі Паддінгтон. Він тихесенько сидів на старій-старій валізі перед "Бюро знахідок". Сидів сам-один. А на голові в нього був насунутий прекумедний капелюх.

Ведмедик Паддінгтон

Коли подружжя Браунів підійшло ближче, ведмедик скочив, квапливо підняв капелюха й розкланявся.

– Добридень, – продзвенів його тоненький голос. – Чи можу вам чимось допомогти?

– Може це не ти, а ми повинні тобі допомогти чимось?– спитала місіс Браун. – Звідки ти?

Ведмедик Паддінгтон

Ведмежа боязко озирнувся й сповістив по секрету:

– Я приїхав сюди зайцем. З Південної Америки, з Перу. Мені було там дуже сумно. Я потай пробрався на пароплав та всю дорогу харчувався самим апельсиновим джемом.

На шиї у ведмежа висіла позначка. А на ній було щось написано. Місіс Браун нахилилася й прочитала:

"Будь ласка, догляньте цього ведмедика. Заздалегідь вдячна. Тітонька Люсі".

– Генрі! – вигукнула місіс Браун. – Давай візьмемо ведмедика до себе!

– Але ж ми навіть не знаємо, як його звати... – почав було містер Браун.

– Назвем його Паддінгтон, – рішуче сказала місіс Браун. – Адже ми знайшли його на вокзалі Паддінгтон.

Ведмедик Паддінгтон

Й місіс Браун поспіхом пішла на перон зустрічати Джуді, а містер Браун повів ведмежа в кав`ярню поїсти.

Він обрав для ведмедика столик у кутку, біля вікна, та пішов по їжу. Згодом він повернувся з двома чашками чаю. Поруч з чашками на лотку стояла велика таріль з солодкими булочками, такими свіжими й апетитними.

Ведмедик Паддінгтон

Після тривалої подорожі бідолашному Паддінгтону дуже хотілося і їсти, й пити. Тільки він не знав, чого більше.

Ведмедик Паддінгтон

– Отож, з чого почнемо? – спитав містер Браун.

– З усього! – вигукнув Паддінгтон. – Якщо ви не заперечуєте! 

Та, не чекаючи відповіді, він вліз на стіл всіма чотирма лапами. Ой! Але містер Браун зберігав цілковитий спокій. Він байдуже дивився у вікно. Можна було подумати, він все життя тільки те й робив, що пив чай з ведмедем. Та не будь де, а на Паддінгтонському вокзалі. З ведмедем, який всіма чотирма лапами всівся на стіл.

Ведмедик Паддінгтон

Але – оце, жах! – в кав`ярні з`явилися Джуді та місіс Браун.

– Що ти зробив з бідолашним ведмедиком, Генрі? – вигукнула місіс Браун й сплеснула руками. – Це ти обмазав його варенням з голови до ніг?

Ведмедик Паддінгтон

Ведмедик Паддінгтон

Від несподіванки Паддінгтон здригнувся, хотів скочити, але оступився, вступив лапами в полуничний джем, послизнувся та, нарешті, гепнувся прямо в чашку з чаєм.

– Гадаю, нам краще скоріше звідси піти, – зауважив містер Браун й квапливо попрямував до виходу.

Джуді взяла Паддінгтон міцніше за лапу та потягла за собою.

Ведмедик Паддінгтон

Таксі мчало вулицями Лондона. Ух, як здорово! Паддінгтон вперше їхав на машині. Він стояв на відкидному сидінні позаду водія та махав перехожим обома лапами.

Таксі зупинилося біля зелених парадних дверей великого будинка.

Ведмедик Паддінгтон

– Приїхали! – Джуді повела Паддінгтона на другий поверх. – Я покажу тобі твою кімнату, й ти можеш розібрати речі.

– У мене їх не дуже багато, – зізнався Паддінгтон. – Трошки джему ось залишилося...

Ведмедик Паддінгтон

А ще копієчка. Та альбом із фотокартками.

І ведмедик показав Джуді найдрібнішу південноамериканську монету, подібну до англійського пенні.

Ведмедик Паддінгтон Ведмедик Паддінгтон

Ведмедик Паддінгтон

Потім дістав одну з фотокарток.

– Це моя тітонька Люсі. Її остання картка. Тепер вона живе у будинку для літніх ведмедів.

– Дуже симпатична в тебе тітонька, – зауважила Люсі.

– Так, я її люблю, – сумно сказав Паддінгтон. 

Нарешті Джуді відвела Паддінгтона до ванної кімнати. Тільки-но ведмедик залишився сам, він одразу ж відкрив обидва крани – холодний та гарячий, а сам вибрався на шафку й почав дивитися у вікно.

Від пари вікно запотіло, й Паддінгтону захотілося написати своє ім`я. Але це було не дуже легко – ведмедю, а точніше зовсім маленькому ведмедикові лапою навести своє ім`я. Він старанно писав, та ж нарешті впорався! А коли озирнувся – ой, лишенько! – виявляється, ванна давно вже наповнилася, а вода ллється через край.

Ведмедик Паддінгтон

Ведмедик Паддінгтон

Ведмедик заплющив очі, затулив лапою ніс та... стрибнув у воду.

Вода була такою гарячою, такою мильною, а ванна – такою глибокою!

Паддінгтон ніяк не міг вилізти, навіть кранів не міг знайти. А вода все лилася й лилася...

Ведмедик Паддінгтон

Ведмедик погукав: "Допоможіть!" – спочатку тихо-тихо, адже він був збентеженій. Але потім гучніше: "ДОПОМОЖІТЬ!" Та зовсім голосно: "ДОПОМОЖІТЬ!"

Чому ж ніхто не йде?

Ведмедик Паддінгтон

Тоді йому спало на думку зняти з себе капелюх та вичерпувати ним воду з ванни.

Ведмедик Паддінгтон

А що ж відбувалося в той час на першому поверсі? Там Джуді розповідала своєму братові Джонатану, як вони знайшли Паддінгтона.

Раптом – кап-кап! – зі стелі впала крапля. Джуді подивилася вгору – по стелі розпливлася велика мокра пляма!

– Паддінгтон! – скрикнула Джуді. – Він потрапив у біду! Швидше!

І брат із сестрою мерщій кинулись на другий поверх.

Дуже вчасно. Вони перехилилися через край ванни й виловили звідти перелякане ведмежа. З нього рікою стікала вода.

– Ну й потоп! – вигукнув Джонатан. – Давай, Джуді, витремо скоріш підлогу.

Ведмедик Паддінгтон

Бідолашний Паддінгтон, – похитала головою Джуді. – Задали ми тобі роботу – купатися. Ти ж міг потонути!

Ведмедик Паддінгтон

Паддінгтон з гідністю сів.

– Так, я тут добряче попрацював своїм капелюхом, – гордо сказав він.

– Ти молодець! – погладила по мокрій голові ведмедика Джуді.

І ось вже чистий, вмитий Паддінгтон сидить на першому поверсі у м`якому кріслі біля каміну. Лапи він закинув за голову, ноги простягнув. Як же ж добре буде ведмедем! А особливо ведмедиком, якого звуть Паддінгтон. І якому, здається, дуже пощастило, що він потрапив до родини Браунів.

Ведмедик Паддінгтон



Автор: Бонд М.; ілюстратор: Бенбері Ф.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова