Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Сергій Козлов

Осінні кораблі

Осінні кораблі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Абалакіна

 

Летіло листя, гув вітер, була в лісі осінь...

Їжачок вийшов зі свого будиночка з коромислом на плечі та пішов до криниці.

Осінні кораблі

Вода в криниці була синя, холодна і виблискувала, наче дзеркало. Їжачок сів на березі та подивився у воду.

Осінні кораблі

З води на Їжачка подивився сумний Їжачок і сказав:

— Їжачок, Їжачок, ти чого прийшов?

— По воду. — Сказав Їжачок, що сидів на березі.

— А навіщо тобі вода?

— Море зроблю.

— А навіщо тобі море?

— Буде у мене вдома своє море: прокинуся — а воно шумить, засинатиму — а воно ворушиться!

— А де твої кораблі?

— Які кораблі?

— Ну як? На морі обов'язково мають плавати кораблі.

«Так, — подумав Їжачок, що сидів на березі. — Про кораблі я й забув».

Осінні кораблі

Він встав, набрав води, почепив відра на коромисло і пішов додому.

Осінній ліс шумів по-осінньому, ялинки стояли похмурі, з дерев сипалося листя.

— Білко! — крикнув Їжачок, побачивши Білку. — Де мені взяти кораблі?

— Які кораблі? — спитала Білка.

— Розумієш, скоро зима, а я все сам та сам — нудно мені!

— Всім нудно, — сказала Білка. — На те й зима. Чим ти кращий за інших?

— Я...

— Візьми нитку, — урвала його Білка, — і голку. Як прокинешся, вдягай нитку в голку та висмикуй — так і день пройде.

— Ні, — сказав Їжачок, — у мене море! Прокинуся — а воно шумить, повернусь з боку на бік — а воно ворушиться!

— Значить, у тебе — море, а у всіх — "вдягай нитку в голку та висмикуй"? Сам шукай свої кораблі! — і втекла.

Осінні кораблі

А Їжачок, сумний такий, пішов додому.

З-за ялинки виліз Ведмедик.

— Здоров, Їжачку! — гукнув він. — Ти куди йдеш?

— Стривай, — сказав Їжачок. Увійшов у хату, вилив воду у цебро і вийшов в осінній ліс. — де мені взяти кораблі, Ведмику? — спитав він.

— Кораблі? — здивувався Ведмедик.

— Так.

— Де ж їх взяти? — Ведмедик озирнувся. — Оце в лісі?...

— Мені потрібні кораблі, — зітхнув Їжачок і пішов.

Осінні кораблі

— А навіщо вони тобі? — крикнув Ведмедик та пішов поруч з Їжачком.

— Розумієш, — Їжачок подивився на Ведмедика, — нудно!

— А ти лягай спати, — сказав Ведмедик. — Ось я, наприклад, зараз ляжу, навесні прокинуся.

Вони пішли до ведмежого будиночка.

— Ні, — сказав Їжачок. — Мені кораблі потрібні!

— Тоді я пішов.

Ведмедик повісив на двері свого будинку величезний замок, сам заліз на дах і сів на трубу.

— А які вони, кораблі? — крикнув він зверху.

Але Їжачок не встиг відповісти, як Ведмедик зник у трубі.

Їжачок обійшов навколо будинку, підійшов до віконця, але... дах ведмежого будиночка раптом став підніматися й опускатися, підніматися й опускатися. «У-у-у...» — загудів ведмежий будиночок трубою і, чи то рохкаючи, чи то похропуючи, перевалюючись качечкою, пішов по галявині.

— Куди ти? — крикнув Їжачок.

Але ведмежий будиночок зник за деревами.

— Куди ж це він... поїхав? — пробурмотів Їжачок...

По лісу із драним чоботом в лапі брів старий Вовк.

— Що це у тебе в лапі, Вовче? — запитав Їжачок.

— Чобіт, — сказав Вовк і зупинився.

— А навіщо?

— Самовар розпалю, шишечок зверху покришити, чаю зварю і-і... — Вовк солодко примружився. — Хочеш зі мною чаю попити?

— Не можу: мені кораблі потрібні...

— Які кораблі?

— Морські, — сказав Їжачок. — Розумієш, скоро зима, а в мене буде море, а морем обов'язково повинні пливти кораблі.

— Кораблі... — мрійливо промовив Вовк. — Тримай! — простягнув Їжачкові чобіт.

Осінні кораблі

Нахилився і з деревинки та кленового листа зробив кораблик.

— Ох! — охнув Їжачок. — Справжній! Але мені... ще потрібні.

Осінні кораблі

— Ага, — сказав Вовк. І зробив ще два кораблика.

— Спасибі тобі, Вовчику! — сказав Їжачок. — Якщо тобі буде нудно, приходь до мене. Сядемо, будемо з тобою дивитися на море, на кораблі... Прийдеш?

— Прийду, — пообіцяв Вовк. Взяв чобіт і зашкутильгав далі.

А Їжачок знайшов старий лопух, поставив на нього три кораблики і, як на таці, поніс до себе додому.

Осінні кораблі

Подув легенький вітер, вітрила кораблів надулися, і спершу Їжачок побіг за лопухом, а потім й отямитись не встиг, як — полетів.

— А-а-а! — закричав Їжачок.

Таку картину навіть уявити собі важко, але так все й було насправді: Їжачок тримав перед собою лопух, на лопуху, наче по зелених хвилях, мчали кораблики, а слідом за цим зеленим морем летів повітрям Їжачок.

Він навіть не злякався. Це він так, для годиться, закричав: «А-а!», тому що йому не доводилося літати над лісом, але потім він отямився і заспівав.

— Ля-ля! Ля-ля! — співав Їжачок.

Осінні кораблі

І тут у небі з'явилася страшна ворона. Ух, як вона каркала! Ух, які в неї були огидні пазуристі гнуті лапи і зловісний дзьоб!

— Кар-р-р! — кричала Ворона. — Ганьба! Їжак в небі!

Осінні кораблі

Тут переполошився весь ліс.

А Ворона все летіла та кричала: «Ганьба! Хто дозволив?»

І всі побачили Їжачка, що летів небом, і теж замахали лапами і слідом за Вороною закричали: «ГЕТЬ! ГАНЬБА! ХТО ДОЗВОЛИВ?»

І тільки Вовк зупинився, поставив чобіт в траву і похитав головою.

Осінні кораблі

А Їжачок летів по небу, вчепившись за зелене море, по якому неслися кораблі. Він втягнув голову в плечі, але моря не випустив і правильно зробив, тому що вітер стих і, коли Ворона бува вже зовсім наздогнала їх, Їжачок зі своїми кораблями опустився прямо на порозі свого будинку.

Щойно він опинився на землі, Ворона відскочила, гукнула: «Кар-р-р!» — і полетіла, каркаючи, в порожнє небо.

Осінні кораблі

А Їжачок підняв кораблі та увійшов у будинок.

Те, що він побачив, так його потішило, що він одразу забув пережитий страх: біля цебра з водою, погойдуючись на сонечку та підставляючи легкі голови морському вітерцю, росли дві високі пальми, і на самій маківці тієї, що була ближче до узбережжя, сидів зовсім крихітний, але абсолютно живий Папуга.

Осінні кораблі

— Здор-р-р-рово! — гукнув Папуга. — Пускай кор-раблі! — і сів Їжачкові на плече.

І Їжачок з Папугою на плечі став пускати кораблики у воду.

Тепер це було справжнє море!

Шелестіли пальми, по краях цебра золотився пісок, і високо під стелею бігли легкі хмари.

Осінні кораблі

За віконцем стемніло, і давно вже пора було лягати спати, а Їжачок все сидів над свої морем під пальмами і не міг відірвати очей від золотих кораблів.

Нарешті він встав, розібрав ліжко, ліг, зітхнув і відразу ж почув, як зітхнуло море і над ним засяяли зірочки, і від нічного вітерцю зашелестіли пальми.

Осінні кораблі

Їжачок дивився на самотню зірку за вікном, слухав, як шарудить у цебрі прибій, і думав, що він вже не один, що тепер, в цю холодну засніжену зиму, з ним завжди буде тепле море.

Осінні кораблі



Автор: Козлов С.; ілюстратор: Абалакіна Т.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова