Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Козак Мамарига

Козак Мамарига

За мотивами українських народних казок
Ілюстрації – М.Єрмак

Козак Мамарига

Двадцять п'ять років служив козак Мамарига у пана. І всього три мідні гроші заробив.

Набридло козакові з дитячих років наймитувати. Не козацьке діло, нехай біда змусила... Вирішив він піти світ за очі, людей побачити, щастя пошукати.

Козак Мамарига

Довго йшов. Бачить: убога хатина стоїть. Біля хати старенька плаче.

Козак Мамарига

- Чого плачеш, бабусю? - питає козак.

- Як мені не плакати. Моя хата скоро розвалиться, а полагодити її сил немає.

- Не журися, я полагоджу твою хатку!

Козак Мамарига

Зробив Мамарига все як слід. Подякувала йому старенька:

- Спасибі тобі, козаче! Візьми торбинку, з чарівного волосся сплетену. Накажи - вона для тебе будь-яку роботу зробить. Подякував козак і далі пішов своєю дорогою.

Козак Мамарига

Йшов, йшов, та дорогою зустрів старого діда:

- Куди дідусю йдеш?

- Ходжу із села в село. Граю на кобзі, про козаків-молодців пісні співаю. Люди слухають. Хто куліш винесе, хто шматок хліба подасть...

- Візьми дідусю, три гроші. Більше сам не маю. Може, вони тобі знадобляться.

Козак Мамарига

- Дякую тобі, козаче! А ти за це прийми від мене чобітки. Вони не прості - в мить тебе куди треба перенесуть. А трапиться біда - врятують.

Козак Мамарига

Далі йде Мамарига. Назустріч народ біжить.

- Від кого тікаєте? - питає Мамарига.

- Біда нас жене, - відповідають люди, - оселився он на тій горі шестиголовий змій. Людей вбиває, добро їхнє забирає. А кого не вб'є - в слуги візьме, навіки в горі ув'язнить.

Козак Мамарига

- Вас багато, а змій один, невже не здолаєте його?

- Його відразу не розпізнати... То удасть із себе воїна, то знов на змія перетвориться. Сильніше за нього немає нікого в світі!

Козак Мамарига

Чує Мамарига: вітер гуде, земля дрижить, листя з дерев осипається. Воїн на золотогривому коні скаче.

Козак Мамарига

Зіскочив з коня воїн, ударився об землю, перетворився на змія. Кричить:

- Ти навіщо в мої володіння прийшов? Згоден мені підкоритися? Будемо миритися чи битися?

- Буду з тобою на смерть битися! - відповідає козак.

Козак Мамарига

Налетів змій на козака. Але Мамарига як розмахнется своєю шаблею козацькою - три голови змію і відрубав! Змій розлютився, ще дужче на козака накинувся.

Козак Мамарига

Переміг-таки козак шестиголового змія. Всі шість голів на землю лягли.

Козак Мамарига

Мамарига підійшов до коня, каже:

- Тепер ти будеш моїм, золотогривий. Я тебе в чесному бою завоював. Підем, спробуємо людей з гори вивільнити.

Козак Мамарига

- Торбинко-волосянко! Допоможи мені гору розкрити, людей звільнити. Змій їх туди навічно запроторити хотів. Та я змія в чесному бою здолав.

Козак Мамарига

Вийшли з торби два брати-богатирі: Вернигора, який що завгодно переверне, і Вернидуб, який може будь-яке дерево із землі вирвати.

Вернигора став скелю розбивати, гору розкривати, Вернидуб йому допомагає.

Козак Мамарига

Зробили богатирі свою справу, знову стали маленькими, знову в торбинку-волосянку повернулися.

Козак Мамарига

Вийшли люди з гори, уклонилися козакові:

- Спасибі, тобі, козаче, що визволив нас з неволі. Не було ні в кого долі гіршої за нашу. Увік тебе не забудемо. Як звати тебе, воїне-відважний?

- Козак Мамарига!

Козак Мамарига

Скочив козак на коня, а той питає:

- Як нести тебе, поверх трави, чи поверх дерев високих?

- Неси мене в чужі землі поверх дерев високих! - відповідає Мамарига.

Козак Мамарига

Полетіли вони поверх дерев високих. От внизу з'явилося місто з царським палацом. Біля палацу натовп стоїть.

- Спустимося, подивимося, які тут люди живуть, - сказав козак. - Спочатку лети на околицю, там спускайся. Треба дізнатися про що народ шумить.

Козак Мамарига

Спостилися на краю міста. Бачить козак стоїть невеличка хатинка, а в ній - дівчина.

- Здрастуй, красуне! Та ти, бачу, моя землячка... Скажи, чим ваше місто славиться, про що люди на площі гомонять.

Козак Мамарига

- Не помилився, з України я, полонянка. Зайди, поїж, про себе розкажи, як сюди потрапив. Волею чи неволею?

Козак Мамарига

- Я - вільний козак Мамарига. Двадцять п'ять років у багатія наймитував, заробив три мідних гроші. Набридло мені. Йду світ за очі, ось тебе, красуню, вгледів...

Козак Мамарига

- Ти питав про що народ шумить? Так от, слухай. Росте перед царським палацом віковий дуб. Під ним зарито скриню зі скарбом. Хто скарб той дістане, тому велика нагорода від царя буде.

Козак Мамарига

Підвівся козак, каже:

- Якщо дозволиш, я коня у тебе залишу. А сам піду попитати щастя. Тільки от чоботи нові взую: все ж до палацу йду.

Козак Мамарига

Пішов Мамарига до палацу. Чує - глашатай кричить:

- Хто перший віковий дуб за ніч зрубає і скарб з-під нього дістане, тому велика нагорода буде. Так цар обіцяв.

Козак Мамарига

Другий глашатай голосніше за першого кричить:

- Але якщо хтось не дістане скарб за одну ніч, кат швидко йому голову зрубає. Так цар наказав!

Козак Мамарига

Похитали головою люди, розійшлися по домівках: бояться до дуба підступитися.

А Мамарига дочекався ночі і розкрив свою торбинку.

Козак Мамарига

- Торбинко-волосянко! Зрубай дуба, коріння вікові викорчуй. Дістань з-під землі скарб. А не то велить мені цар голову відрубати.

Козак Мамарига

Вернидуб дерево із землі вирвав, Вернигора коріння  викорчував.

Козак Мамарига

Дістали брати-богатирі скриню зі скарбом і в торбинку повернулися.

Козак Мамарига

Вранці подивився цар на скарб - від радості аж почервонів. Руки потирає:

- Спасибі, козаче, - каже. - В нагороду віддам за тебе свою дочку-царівну.

Козак Мамарига

А царівна була негарна, зла та пихата.

- Не хочу виходить заміж за простого козака, - кричить царівна. - Хочу за царевича!

Козак Мамарига

Подивився на неї Мамарига й каже:

- Спасибі тобі, царю, за таку нагороду, коли чого краще пошкодував. Тільки мені наречена ця не підходить. Зла, чванлива та сварлива. Я собі виберу іншу, яка мені до серця припаде.

Козак Мамарига

Розсердився цар, ногами затупав, закричав:

- Та як ти смієш від моєї дочки-царівни відмовлятися! Хапайте його і рубайте йому голову.

Козак Мамарига

Згадав тоді козак Мамарига про дідовий подарунок. Глянув на чоботи і прошепотів:

- Ну ж бо, виручайте мене!

Козак Мамарига

І чоботи вмить винесли його із площі.

Козак Мамарига

А тоді полетів козак Мамарига до тієї дівчини полонянки, сіли вони разом на золотогривого коня, і помчали до свого рідного краю.

Козак Мамарига

От і нашій казці кінець.



Автор: Українська народна казка; ілюстратор: Єрмак М.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова