|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Гунан-батор
Монгольська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Урманче
В одному ханстві жив бідний пастух зі своєю дружиною. Народився у них син. Назвали вони сина Гунан.
Прожив хлопчик день, його вже й в овчину не загорнути, мала. Прожив два дні, його вже й у дві овчини не загорнути. П'ять днів прожив, п'яти овчин мало.
От який ріс батор, що монгольською означає богатир.
Подарував батько Гунану руде лоша, зробив сідло, лук зі стрілами, вуздечку дав. Почав Гунан на полювання їздити.
Одного разу тими місцями проїжджав хан. Почув він, як народ говорить про Гунана:
- Який батор росте! Бути йому ханом! Бо наш хан їсть багато, а користі від нього ніякої.
Розсердився хан, вирішив він погубити Гунан-батора. Наказав він привести сина пастуха. Коли привели, сказав:
– Чув я, що сміливішої за тебе людини немає в моєму ханстві. І ще чув, що швидшого за твоє руде лоша немає на світі коня. Привези мені в дружини дочку могутнього Ірибсин-хана, і я зроблю тебе своїм спадкоємцем. А не привезеш – кину собакам на поживу!
Пішов Гунан з батьком попрощатися перед далекою дорогою. Старий пастух каже:
– Не дістатися тобі до держави Ірибсин-хана.
Буде на твоєму шляху мертва річка. Ані людина, ані кінь її не перепливе. На кого крапля води з тієї річки впаде, той помре одразу. За мертвою річкою розкинулося червоне море. На кого крапля води з червоного моря потрапить, той живцем згорить.
Нічого не злякався Гунан. Сів на руде лоша, поїхав. Де інші їхали рік, він їхав місяць – місяць шляху пробігало лоша за один день.
Незабаром Гунан побачив мертву річку. Зірвав він комишину, опустив її у воду, – пожовтіла комишина, зів'яла одразу.
– Правду казав тобі батько, – сказало лоша. – Не можна цю річку перепливти.
Засумував Гунан. Стало втішати його руде лоша:
- Не журися. Покличу я на допомогу старшого брата. Він нам допоможе!
– Хто ж твій брат? - запитує Гунан.
– Іншим не казав, тобі скажу: мій брат – степовий вітер.
Повернуло руде лоша голову на схід, заіржало.
Прилетів вітер до мертвої річки, швидше, ніж кліпає око, підняв у повітря руде лоша з вершником і переніс їх на інший берег.
Поїхав Гунан далі. Де інші їхали рік, він їхав місяць, – місяць шляху лоша пробігало за одну годину.
Незабаром дістався він до берега червоного моря.
Зірвав Гунан комишину, кинув у море; комишина спалахнула, миттю згоріла.
– Правильно казав тобі батько, – сказало лоша. – Не перепливти це море.
Засумував Гунан.
Знову повернуло руде лоша голову на схід, заіржало голосніше, ніж того разу.
Година минула – немає старшого брата. Друга година минула – не приходить допомога.
Аж раптом побачив Гунан – хмара з'явилася далеко в небі. Попливла хмара назустріч Гунану, на очах почала рости.
– Цю хмаринку до нас старший брат жене, – сказало руде лоша.
Правильно сказало. Підпливла чорна хмара до Гунана, опустилася на берег і покрила його ніби повстю. Гунан і лоша скочили на хмару, вітер підняв її високо в небо, поніс через червоне море.
Коли зникло з очей море, опустилася хмара на степову дорогу, і Гунан поїхав далі.
До ранку він досяг землі Ірибсин-хана, побачив безліч юрт, багато народу різного.
- Що за свято, чому людей стільки? - запитує Гунан.
Відповідають йому:
- Велике свято у нас. Змагаються сьогодні в іграх два батори: Шамдагай та Урту. Хто з них здобуде перемогу, за того Ірибсин-хан дочку свою віддасть.
Під'їхав Гунан до ханської юрти, зайшов до хана.
- Чого ти хочеш? – питає сердито Ірибсин-хан. – Чому мій спокій порушуєш?
– Хочу з твоїми баторами змагатися в іграх, – відповідає Гунан.
Здивувався хан, але дозволив:
- Змагайся!
Опівдні почалися ігри. Спочатку в ціль стріляли. Встромили в дубовий пень голку залізну, від'їхали на місяць їзди від того пня, почали стріляти.
Першим цілився Шамдагай. Два дні він натягував тятиву, на світанку третього дня випустив стрілу в ціль. Одного пальця не долетіла стріла до цілі, впала біля самісінького пня. Заверещав від люті Шамдагай, зламав об коліно свій лук.
Почав Урту цілитися. Чотири дні натягував Урту тятиву, на світанку п'ятого дня випустив стрілу в ціль. На один палець пролетіла стріла далі. Впала одразу ж за пнем. Заверещав від люті Урту, зламав об коліно свій лук.
Тоді вийшов Гунан із батьковим луком. Три дні натягував він тятиву. На світанку четвертого дня випустив стрілу в ціль.
Прямісінько у вушко голки влучила стріла Гунана.
Після цього почали вони боротися. Три дні боровся Шамдагай з Урту, три дні притискали один одного до землі.
На тому місці, де притиснув до землі Шамдагай Урту, став рів глибиною п'ять сажнів. Ходить Шамдагай навколо рову, хвалиться:
– Немає сильнішого за мене батора. Доведеться ханові віддати мені свою дочку.
Говорить йому Гунан:
– Хочу з тобою силою помірятись, дізнатися, чи міцно ти на ногах стоїш?
Почали вони боротися. П'ять днів притискали один одного до землі. Гунан тупнув ногою об землю – і на тому місці земля тріснула. Провалився Шамдагай у тріщину – ледве встигли напівмертвого за волосся витягти.
Настав день останнього змагання.
Вранці виїхали на своїх конях у степ Шамдагай, Урту та Гунан. Під Шамдагаєм кінь буланий, гарячий – іскри з очей летять. Під Урту кінь чалий, лютий – із ніздрів полум'я виривається. А під Гунаном руде лоша, маленьке, сумирне.
Сміються люди з Гунана:
– На такому коні тільки за вівцями ганятися!
Приїхав дивитися перегони Ірибсин-хан, доньку з собою привіз - красуню Цецег.
Побачив Гунан Цецег – одразу закохався у неї.
А ханська дочка, як побачила Гунана, сказала батькові:
– Буду я дружиною батора, що має руде лоша!
Розсердився хан, закричав на дочку:
- Не тобі вибирати чоловіка! Хто перший доскочить до гори, той і буде твоїм чоловіком!
Змахнув хан рукавом – і три батори помчали до гори. Попереду поскакав буланий кінь, за ним – чалий, а позаду всіх – руде лоша.
Побачила Цецег, що відстав Гунан, – гірко заплакала, втекла від людей у юрту.
Нахилився Гунан до вуха лошати, каже:
- Обігнали тебе буланий і чалий. Не бути красуні Цецег моєю дружиною, а я без неї і жити не хочу!
Сказало руде лоша:
– Не сумуй, розгладь свої зморшки!
І, так сказавши, повернуло голову на схід та заіржало.
Одразу налетів із степу ураган і почав дмухати назустріч чалому та буланому. Шмагають Шамдагай та Урту своїх коней, а ті – ні з місця.
Обігнало їх руде лоша, першим примчало до гори. Усі люди, що були тут, радісно закричали. Вийшла на крик із юрти Цецег – подивитися, кому вона дружиною буде: Шамдагаю чи Урту. Бачить,– їде до хана на рудому лошаті Гунан, а ті двоє навіть до гори ще не доскакали.
Нахмурився хан, каже Гунану:
– Ти батор із чужої землі. Не знаю я, якої ти кістки. Але слово моє залишається – бери в дружини мою дочку. Тільки знай: не дам тобі в посаг ні золота, ні срібла, ні одягу, ні коней, ні корів, ні верблюдів, ні овець, ні пасовищ. А решту проси чого хочеш.
Сказав так хан, а сам думає: "Не захоче він взяти дружину без посагу".
Посадив Гунан наречену позаду себе на руде лоша і відповів ханові:
– Не треба мені золота, срібла, одягу, пасовищ. Замість коней дай мені тільки лошат. Замість корів дай лише телят. Замість верблюдів дай тільки верблюденят. Замість овець дай лише ягнят.
Хан так і наказав зробити.
Попрощалися Цецег і Гунан із ханом та поїхали у далекі землі, де не було ніякого хана. І зажили там щасливо.
А коли прийшов початок першого місяця осені, сів він на руде лоша і примчав до старої юрти батьків. Побачив біля юрти батька та матір і сказав:
- Збирайтеся, поїдемо до мене жити.
Старі так і зробили, поїхали з ним. І до кінця днів жили вони в пошані та любові.
А Гунан і дружина його завжди дбали, щоб у рудого лоша був овес і свіжа трава.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова