|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Чарівний глек
Китайська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Орлов
Колись давно жив у Китаї бідний селянин Ван Ши. Якось він орав своє поле.
Раптом його соха за щось зачепилася і зламалася.
– Що таке? – здивувався він. – Як могла вона зламатися на рівному полі?
Почав Ван Ши копати землю на цьому місці.
І згодом відкопав великий глиняний глек.
"Усього лише порожній глек" – подумав селянин із досадою. Але все ж таки звалив його на спину і поніс у свою фанзу.
Вдома він відмив глек від землі і поклав у нього дрібні господарські речі.
Одного разу селянину знадобився садовий ніж. Він дістав його з глека.
Проте на свій подив побачив, що в глеку з'явився такий самий ніж.
Ван Ши витягнув із глека молоток – і що ж? У ньому одразу ж з'явився такий самий молоток.
Тоді селянин став витягувати одну річ за одною, і в глеку одразу ж з'являлися такі ж самі речі.
– Еге, це чарівний глек! – вигукнув Ван Ши. – Спробую покласти туди гроші.
Він кинув у глек свої останні чохи і тільки-но вийняв їх, як там вже з'явилися такі ж самі мідні чохи.
– Я знайшов скарб, – зрадів бідняк. – Нарешті я розбагатів!
Своїй дружині й дітям він суворо заборонив розповідати сусідам про чарівний глек.
Але молодший син Ван Ши не послухався батька, похвалився сусідським дітям, і скоро звістка про чарівний глек рознеслася по всьому селі.
Сусід Чжан Фей, чия земля розташована поруч із ділянкою Ван Ши, захотів заволодіти глеком.
Він почав доводити, що глек було знайдено на межі біля його ділянки, отже він має належати йому.
Довго сперечалися Ван Ши і Чжан Фей і нарешті вирішили піти до правителя – мандарина, щоб він розсудив їх.
– Про що ви сперечаєтеся? – запитав мандарин.
Селяни розповіли про чарівний глек.
– Чи це правда? – запитав мандарин.
– Щира правда, – відповіли селяни.
Мандарин наказав принести глек.
Глек принесли.
Мандарин зазирнув у нього. На дні лежали чохи.
Він запустив руку в глек і витяг гроші. І негайно ж у глеку з'явилися такі ж самі чохи. Жадібний мандарин вирішив забрати чарівний глек собі.
– Розсудити вас дуже важко, – сказав він. – Якщо я присуджу глек одному, другий буде незадоволений. Краще я вже залишу цього глека собі.
Похнюпили голови селяни, але не посміли заперечити могутньому правителю.
Так і пішли вони додому ні з чим.
А в селі чекали, чим скінчиться суперечка двох сусідів.
І коли дізналися, як розсудив мандарин, всі обурилися, і з того часу стали називати мандарина грабіжником, що ображає народ.
Чутка про несправедливого мандарина рознеслася по всій країні і докотилася до батька мандарина.
Зібрався старий і вирушив до сина перевірити, чи правду про нього говорять люди.
– Кажуть про тебе, – сказав він синові, – що ти грабуєш народ.
– Ах, батьку, – відповів йому мандарин, – я взяв собі всього лише глиняний глек.
– Навіщо він тобі? Хіба мало в тебе порцелянових і бронзових ваз?
– Цей глек чарівний, – відповів син і розповів батькові про чудесну властивість глека.
Старий не повірив:
– Як таке може бути?
Але щоб переконати батька, мандарин опустив на дно глека срібний кубок.
– Дивись, батьку! – сказав мандарин і вийняв кубок. На дні глека вже лежав другий, точнісінько такий самий кубок.
Кубок за кубком виймав мандарин із глека. Вражений старий так довго й пильно дивився на дно, що у нього запаморочилося в голові, і він впав у глек.
Переляканий мандарин кинувся до глека, схопив старого за ноги і витягнув його.
Але що сталося? З глека піднімався другий старий, як дві краплі води схожий на батька мандарина.
Мандарин витягнув його, а в глеку вже з'явився третій старий.
Розгублений мандарин витягав з глека все нових і нових старців і згодом вони заповнили увесь палац і весь двір.
Невідомо, чим би все скінчилося, якби в метушні хтось випадково не розбив глек.
Мандарин блукав по замку і не знав, що ж йому робити. Він навіть не міг впізнати свого справжнього батька.
Тепер до кінця життя, виконуючи синів обов'язок, він змушений був годувати усіх цих старих. Так був покараний жадібний мандарин.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова