Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Микола Носов

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Іван Семенов

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

Жив собі пес Барбоска. У нього був друг – кіт Васька. Обидва вони жили у дідуся. Дідусь ходив на роботу, Барбоска охороняв будинок, а кіт Васька мишей ловив.

Одного разу дідусь пішов на роботу, кіт Васька втік кудись гуляти, а Барбос вдома залишився. Від нічого робити він заліз на підвіконня і почав дивитися у вікно. Йому було нудно, от він і дивився в усі боки.

«Дідусеві нашому добре! – подумав Барбоска. – Пішов собі на роботу і працює. Васькові теж непогано – втік з дому і гуляє по дахах. А мені ось доводиться сидіти, стерегти квартиру».

В цей час вулицею біг Барбоскин приятель Бобік. Вони часто зустрічалися у дворі та грали разом. Барбос побачив приятеля і зрадів:

– Гей, Бобіку, куди біжиш?

– Нікуди, – говорить Бобік. – Так, біжу собі просто. А ти вдома сидиш? Підем гуляти.

– Мені не можна, – відповів Барбос, – дідусь звелів стерегти будинок. Ти краще до мене в гості заходь.

– А ніхто не прожене?

– Ні. Дідусь на роботу пішов. Нікого вдома немає. Лізь прямо у вікно.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік заліз у вікно і з цікавістю став оглядати кімнату.

Бобік в гостях у Барбоса

– Тобі добре! – сказав він Барбосу. – Ти в будинку живеш, а от я живу в будці. Тісно, розумієш! І дах протікає. Поганеньки умови!

– Так, – відповів Барбос, – у нас квартира добра: дві кімнати з кухнею та ще ванна. Ходи де хочеш.

– А мене навіть в коридор господарі не пускають! – поскаржився Бобік. – Кажуть – я дворовий пес, тому маю жити в халупі. Одного разу зайшов у кімнату – що було! Закричали, заохали палицею по спині стукнули. Він почухав лапою за вухом, потім побачив на стіні годинник з маятником і питає:

– А що це у вас за штука на стіні висить? Все тік-так, тік-так, а внизу бовтається.

– Це годинник, – відповів Барбос. – Хіба ти годинника ніколи не бачив?

– Ні. А для чого він?

Барбос і сам не знав до пуття, для чого годинник, але все-таки заходився пояснювати:

– Ну, це така штука, розумієш... годинник... він йде...

– Як – йде? – здивувався Бобік. – Адже у нього ніг немає!

– Ну, розумієш, це тільки так говориться, що йде, а насправді він просто стукає, а потім починає бити.

– Ого! Так він ще й б'ється? – злякався Бобік.

– Та ні! Як він може битися!

– Ти ж сам сказав – бити!

– Бити – це значить дзвонити: бом! бом!

– А, ну так би й казав!

Бобік побачив на столі гребінець і запитав:

– А що це у вас за пила?

– Яка пила! Це гребінець.

– А для чого він?

– Ех ти! – сказав Барбос. – Одразу видно, що весь вік у будці прожив. Не знаєш, для чого гребінець? Зачісуватися.

Бобік в гостях у Барбоса

– Як це – зачісуватися?

Барбос взяв гребінця та став чесати у себе на голові хутро:

– Ось дивись, як треба зачісуватися. Підійди до дзеркала й зачешись.

Бобік взяв гребінець, підійшов до дзеркала, і побачив у ньому своє відображення.

– Послухай, – закричав він, показуючи на дзеркало, – там собака якийсь!

– Так це ж ти сам у дзеркалі! – засміявся Барбос.

– Як я? Я тут, а там інший собака. Барбос теж підійшов до дзеркала. Бобік побачив його відображення і закричав:

– Ну от, тепер їх вже двоє!

Бобік в гостях у Барбоса

– Та ні! – сказав Барбос.– Це не їх двоє, а нас двоє. Вони там, у дзеркалі, неживі.

– Як неживі? – закричав Бобік. – Вони ж рухаються!

– От дивак! – відповів Барбос.– Це ми рухаємося. Бачиш, там один собака на мене схожий!

– Вірно, схожий! – зрадів Бобік. Викапаний ти!

– А інший собака схожий на тебе.

– Що ти! – відповів Бобік. – Там якийсь потворний собака, та лапи в нього криві.

– Такі лапи, як у тебе.

– Ні, це ти мене обманюєш! Посадив туди якихось двох собак і думаєш, я тобі повірю, – сказав Бобік.

Він став зачісуватися перед дзеркалом, потім раптом як засміється:

– Глянь-но, а цей дивак в дзеркалі теж зачісується! От сміхота!

Барбос тільки пирхнув і відійшов убік.

Бобік причесався, поклав гребінця на місце і каже:

– Гарно тут у вас! Годинник якійсь, дзеркала з собаками, різні витребеньки і гребінці.

Бобік в гостях у Барбоса

– У нас ще є телевізор! – похвалився Барбос і показав телевізор.

– Для чого це?– запитав Бобік.

– А це така штука – вона все робить: співає, грає, навіть картини показує.

– Ось цей ящик?

– Так.

– Ну, це вже брехня!

– Присягаюся!

– Ану, нехай заграє!

Барбос вмикнув телевізор. Залунала музика. Собаки зраділи і ну стрибати по кімнаті. Танцювали, танцювали, поки знесилили.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

– Мені ажно їсти захотілося, – каже Бобік.

– Сідай за стіл, зараз я тебе пригощати буду, – запропонував Барбос.

Бобік сів за стіл. Барбоска відкрив буфет, бачить – там глечик з киселем стоїть, а на верхній полиці – великий пиріг. Він взяв глечик з киселем, поставив на підлогу, а сам поліз на верхню полицю за пирогом. Взяв його, став спускатися вниз та ступив лапою в кисіль. Послизнувшись, він упав прямо на глечик, і весь кисіль у нього розмазався по спині.

Бобік, іди швидше кисіль їсти! – закричав Барбос.

Бобік прибіг:

– Де кисіль?

– Та ось, у мене на спині. Облизуй. Бобік став йому спину облизувати.

– Ох і смачний кисіль! – каже.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

Потім вони перенесли пиріг на стіл. Самі теж на стіл сіли, щоб зручніше було. Їдять і розмовляють.

– Тобі добре живеться! – каже Бобік, – У тебе все є.

– Так,– каже Барбос, – я живу добре. Що хочу, те і роблю: хочу – гребінцем зачісуюсь, хочу – на телевізорі граю, їм і п'ю що хочу, або на ліжку валяюся.

– А тобі дозволяє дідусь?

– Що мені дідусь! Подумаєш! Це ліжко моє.

– А де ж дідусь спить?

– Дідусь там, у кутку, на килимку.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

Барбоска так забрехався, що не міг вже зупинитися.

– Тут все моє! – хвалився він. – І стіл мій, і буфет, і все, що в буфеті, теж моє.

– А можна мені повалятися на ліжку? – запитав Бобік. – Я жодного разу в житті ще на ліжку не спав.

– Ну підемо, поваляємося, – погодився Барбос. Вони вляглися на ліжко.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік побачив батіг, який висів на стіні, і питає:

– А для чого у вас тут батіг?

– Батіг? Це для дідуся. Якщо не слухається, я його батогом, – відповів Барбос.

– Це добре! – схвалив Бобік.

Лежали вони на ліжку, лежали, пригрілися, так і заснули. Не почули навіть, як дідусь з роботи прийшов.

Він побачив на своєму ліжку двох псів, взяв зі стіни батіг і замахнувся на них.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік з переляку вискочив у вікно і побіг у свою будку, а Барбос забився під ліжко, так що його навіть мітлою не можна було витягнути. До вечора там просидів.

Увечері повернувся додому кіт Васька. Він побачив Барбоса під ліжком і відразу зрозумів, у чому справа.

– Ех, Васько, – сказав Барбос, – знову я покараний! Навіть сам не знаю за що. Принеси мені шматочок ковбаски, якщо тобі дідусь дасть.

Васька пішов до дідуся, став мугикати і тертися спинкою об його ноги. Дідусь дав йому шматочок ковбаски. Васька половину з'їв сам, а іншу половинку відніс під ліжко Барбосу.

Бобік в гостях у Барбоса

Бобік в гостях у Барбоса



Автор: Носов М.; ілюстратор: Семенов І.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова