|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Зіронька
М.Телешов
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Кислякова
Так воно й повелося. Коли приїжджав хтось свататися, йому оголошували умови – і він або тікав без оглядки, поки цілий, або тягнув жереб і гинув у глибині річки. Витягнути світлий камінець нікому не вдавалося.
– Що, звіздарю? – радів Косар і подумки тріумфував над пустельником. – Мабуть, не на те небо ти дивився, коли мою долю бачив. По пічних горщиках, мабуть, дивився, а не по зірках!
Але прекрасна ясна Зіронька ставала все сумнішою. Шкода їй було веселих парубків, що гинули через неї так нерозважливо, та й самій було нудно жити на самоті, з бабками та мамками.
Засумувала Зіронька. Жодні веселощі її не бавлять. Матінка Ликеря все перепробувала; нарешті, привела у двір двох гуслярів; один був старий та сліпий, другий, поводир, хоч і молодий, але горбатий, наче на спині у нього лантух вівса під одягом. Заблукали співаки, збилися зі шляху, а співають добре і жалісливо, обіцяють співати і веселого скільки завгодно, – от і привела їх Ликеря; посадила, напоїла і погукала Зіроньку послухати.
Чудові пісні знали гуслярі. Співають наче сумне, навіть сльози на очі іноді набігають, а на душі від них добре й легко. Що за дива такі!.. А коли веселе заспівають, так і починають у всіх ноги пританцьовувати, руки ворушитися, плечі сіпатися...
Сподобалися Зіроньці гуслярі.
Веліла вона їм на другий день знову прийти.
На прощання, поки матінку Ликерю горбун розважав та смішив забавками, сліпий дід проспівав Зіроньці таку пісню, що вона слухала й дивувалася. Співав їй старий про хороброго юнака, який вбрався сліпим жебраком-гуслярем та й пішов у дім красуні-дівчини, щоб помилуватися її вродою, і, відколи побачив, покохав її на все життя. А вранці прийшов до батьків свататися. І були вони з того часу щасливі до самої смерті.
Не знала Зіронька, що й подумати.
Співаки вклонилися та й пішли геть. Обіцялися завтра ще поспівати й побавити.
Вони пішли, а Зіронька так свою думу й не додумала. Коли вже всі спати полягали і навколо все стихло, відчинила вона віконце в сад, у тиху теплу запашну ніч, і довго стояла, слухала солов'я, а сама все думала про щось нездійсненне, зітхала нишком від самої себе, і здавалося їй, що вона спить і що все це уві сні, а наяву нічого не було – ані старого сліпця, ані пісні його про щасливого юнака...
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова