Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Прослухати аудіоказку "Заєць-задавака"

С.Міхалков

Заєць-задавака

Заєць-задавака

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін

Не пощастило сьогодні горе-мисливцеві. Намучився, намаявся, а підстрелити нічого не зумів. Тож вирішив він трохи подрімати.

Заєць-задавака

Заснув і не помітив, як вийшли на галявинку Заєць-задавака і Зайчиха.

– Дивись, дивись, жінко, рушниця!

– Що тобі, куций, до рушниці?

Заєць-задавака

Але Заєць-задавака схопив рушницю, та й ну тікати.

Заєць-задавака

Стоїть у лісі дім. Живе в ньому Лисиця. От вона вийшла на ґанок.

– Піду спіймаю курочку: Вовк прийде на обід.

Заєць-задавака

Замкнула Лисиця двері на гачок та пішла.

Заєць-задавака

А з-за кущів зайці вийшли.

– Ох, Зайчику, – каже чоловікові зайчиха, – не діло ти замислив. І ні з ким ти ніколи не порадишся!

– А з ким мені радитися? Я сам собі голова.

Заєць-задавака

Піднявся Заєць-задавака на ґанок лисячого будиночка:

– Не бійся! Іди мерщій! Тепер тут ми будемо жити! Вдягай лисячий фартух та криши капусту. Будемо борщ варити.

Заєць-задавака

– Ох, ох! – зітхає Зайчиха. – Жили б і жили, як усі живуть зайці.

– Навіщо мені так жити, як усі зайці живуть? Я тепер сильніший за всіх у лісі! Я дістав рушницю, Лисицю з дому вигнав.

Заєць-задавака

Підійшла Лисиця до свого будиночка.

– Хто ж це мої двері відчинив?

Заєць-задавака рушницю сховав за спину і каже:

– Це я відчинив двері!

Заєць-задавака

– Оце так-так! – зраділа Лисиця. – Давненько я зайчатинки не куштувала!

Кинулась вона на ґанок.

– Назад! Зараз я тебе застрелю!

Заєць-задавака

Злякалася Лисиця, позадкувала.

– Що це за таке?

– А то таке, що тепер ми тут будемо жити.

– Пусти мене, куций. Давай разом жити. Я тебе не зачіпатиму.

– Іди-но краще, поки я не розсердився.

Заєць-задавака

– Ну гаразд... Я тобі помщуся, капловухий!

Заєць-задавака

– Забирайся, провалюй, руда! Я тебе аніскілечки не боюсь, і розмовляти мені з тобою нема коли: борщ охолоне.

Заєць-задавака

Увійшов Заєць-задавака в хату, сів до столу:

– Прогнав я Лисицю. Тепер страшніше за мене нікого в лісі немає! Захочу – і Вовка з нори вижену! Захочу – ведмежу барлогу займу! А потім до Африки поїду на левів полювати.

Заєць-задавака

В цей час з лісу вийшли Старий Заєць зі своєю Зайчихою і зайчатами. Постукали в двері лисячого будиночка.

– Відкрийте, відчиніть скоріше! Це ми, ваші родичі!

Заєць-задавака

– Пронюхали! – пробурчав Заєць-задавака і відкрив двері.

– Вітаю тебе, братику, з рушницею! – сказав Старий Заєць.

Заєць-задавака

– Зайці кажуть, що ми тепер разом будемо жити, раз у нас на всіх – одна рушниця.

– Мало що кажуть. Моя рушниця! Де захочу, там і буду з нею жити!

Заєць-задавака

– Виходить, ти зі своєю рушницею від усього нашого племені відбився? Погано – так разом, а добре – так окремо? Не чекав я від тебе. Ти думаєш тільки про себе.

Заєць-задавака

Тут підійшов Вовк до лисячого будинку.

– Зайчатиною пахне! Мабуть, руда мене зайцем годуватиме. Ох, я зайців люблю. Відчиняй, руда!

Заєць-задавака

А Заєць-задавака з-за дверей хоробро закричав:

– Немає тут ніякої рудої. Забирайся звідси, сірий! Тут тепер живемо ми, зайці! І один – з рушницею!

Заєць-задавака

Не повірив Вовк, що у зайців є рушниця.

– Хо-хо-хо! Зайців я з'їм, а рушницею закушу, – сказав він і почав двері ламати.

Тоді відчинив Заєць вікно і прицілився у Вовка.

– Ану, спробуй, закуси!

Заєць-задавака

Перелякався Вовк.

– Мені Лисицю треба. Вона мене сьогодні на обід запрошувала.

– Немає тут більше твоєї Лисиці! Забирайся! І скажи спасибі, що я в тебе не пальнув!

Заєць-задавака

Тільки-но Вовк пішов, як Третє Зайченя на ґанок вибігло, забило лапками у двері.

– Відчиніть! Відчиніть! Це я, ваш небіж. Я боюся! Мене Вовк з'їсть!

Заєць-задавака

– Скоро з усього лісу зайці в будинок набіжать! Ніде буде і рушницю поставити! – пробурчав Заєць-задавака.

– Не турбуйся! – сказав Старий Заєць. – Ми вже йдемо!

Заєць-задавака

– Завтра вранці капусти мені принесіть. Та побільше.

– Ну й безсовісний ти. Таких, як ти, в нашому роду ще не було. Дивись, пошкодуєш!

Заєць-задавака

– А мені нема куди йти,– сказало Трете Зайченя. – Батьки сьогодні вночі на городи збиралися, а мене вдома немає з ким залишити.

– Гаразд. Лягай на підлозі.

Заєць-задавака

Ніч. Міцно сплять Заєць-задавака і Зайчиха. А Зайченя встало, взяло рушницю і почало її розглядати.

Заєць-задавака

Тихо в лісі. Ніхто ще не прокидався. Вискочили на галявину Старий Заєць і Третє Зайченя.

– Чесне слово, дядечку, я сам бачив, що рушниця не заряджена!

Заєць-задавака

Прибігла на галявинку Стара Зайчиха із зайчатами.

– Сорока чула, про що ви говорили. Тепер Вовк і Лисиця дізнаються, що рушниця не заряджена. Треба Зайця-задаваку попередити.

Заєць-задавака

В цей час пролунало вовче виття, і на галявину вийшли Вовк і Лисиця.

– Я йому покажу, як Лисицю з дому виганяти! – каже Лисиця.

– Я йому покажу, як у вовків поціляти! – каже Вовк.

– Ти сховайся за будинок і дивися, що я буду робити, – говорить Лисиця Вовкові.

Заєць-задавака

– Знаєш, куций, – улесливо заговорила Лисиця, – таких зайців, як ти, в жодному лісі більше немає. І ти такий добрий, такий хоробрий!

– Можу тепер тебе з Вовком до себе на роботу взяти. Хочете? – відповів Заєць.

Заєць-задавака

– Будеш нас зайчатиною годувати – підемо до тебе на роботу, – каже Лисиця, а сама все ближче і ближче до Зайця підбирається.

Відступив Заєць.

– Ну, ну! Я таких жартів не люблю! Не підходь близько!

Заєць-задавака

– А ну, куций, покажи, як твоя рушниця стріляє!

Скинув рушницю Заєць, клац-клац, а вона не стріляє.

Заєць-задавака

Увірвалися Вовк і Лисиця в будиночок. Закрутилося там все, завертілося: верещать зайці, гарчать Лисиця з Вовком.

– Я Зайця з'їм!

– Ні, я!

Заєць-задавака

Раптом вилетіла з вікна рушниця, а за нею вискочили один за одним Заєць-задавака та Зайчиха.

Заєць-задавака

Тільки того й чекали Старий Заєць і Зайчиха з зайчатами. Швидко замкнули вони двері, зачинили віконниці.

Заєць-задавака

Опинилися розбійники в пастці. Стукають у вікно, у двері ломляться, а вирватися не можуть.

– Відчиніть вікно! – просить Лисиця.

– Відкрийте двері! – благає Вовк.

Заєць-задавака

А хвалько Заєць-задавака ніяк до тями не прийде з переляку.

– Дякуємо вам, ви нас виручили з біди! – каже Зайчиха.

– Ми завжди один одного виручаємо! – відповідають зайці.

Заєць-задавака

– Ну, а з ними що робити будемо? – запитав Старий Заєць.

– Треба їх застрелити з рушниці! – запропонувало Зайченя.

– Це неможливо: рушниця не заряджена!

Заєць-задавака

– Рушниця заряджена! – сказав Старий Заєць. – Зайченя помилилося – не туди дивилося. А ти, Заєць-задавако, курки не звів – ось вона й не вистрілила.

Заєць-задавака

– А тепер відчиняй двері! – наказав Старий Заєць.

Тремтячи від страху, Заєць-задавака виконав його наказ.

– Виходьте! Лапи вгору!.. – скомандував Старий Заєць.

Заєць-задавака

Вилізли Лисиця з Вовком на ґанок.

– Рушниця заряджена! Два стволи – два заряди, і вас двоє. Але стріляти я вас не буду! – сказав Старий Заєць.

– А дехто каже, що не заряджена, – зауважила Лисиця.

Заєць-задавака

– Не заряджена? Так? – обурився Старий Заєць і вистрілив у повітря один раз.

Заєць-задавака

– А зараз лапи вгору та йдіть геть з нашого лісу! Щоб духу вашого не було! Ідіть! Коли з лісу в поле вийдете, можете лапи опустити.

Заєць-задавака

– Треба було їх як слід провчити! – каже Заєць-задавака.

– Мовчи вже! – сказала Зайчиха, – бачили всі, який ти хоробрий.

Заєць-задавака

– Все добре, що добре кінчається! – каже Старий Заєць, – Вовк із Лисицею ніколи більше сюди не повернуться. А декому все це буде гарним уроком на майбутнє! Дехто не буде більше хвалитися та задаватися.

Заєць-задавака

– Це про мене? Так? – зніяковіло промовив Заєць-задавака.

– Ясно, про кого каже Заєць. Проси пробачення, – сказала Зайчиха.

Заєць-задавака

– Я більше не буду! Ніколи більше не буду хвалитися та задаватися!

Заєць-задавака



Автор: Міхалков C.; ілюстратор: Рєпкін П.

Подивитися аудіоказку:




На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова