Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Іцик Кіпніс

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

В одному лісі жив заєць зі своєю дружиною-зайчихою та дітками-зайченятами. Жили вони у великій нужді. Часто зайці ласували травою, звичайною зеленою травою, хоч свіжа, ніжна капуста та морква були їм більше до смаку. Тому бідолаха заєць і взяв собі прізвисько Заєць-травицю з'їдаєць.

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

І Навіть його дітей у лісі називали не інакше, як Зайці-травицю з'їдайці.

Та раптом сталася така історія, що змінила життя заячого сімейства.

Одного холодного осіннього ранку зайчиха скаржилася зайцю:

– Всі звірі вже давним-давно утеплили свої домівки на зиму, – говорила вона, – і тільки в нас у будинку дме з усіх кутів. У діток від холоду зуб на зуб не попадає.

– Ну, ну! Досить! – заспокоїв її Заєць-травицю з'їдаєць. – Сьогодні ж наш будинок стане не гіршим за всі інші. Ти звари добрий обід, а я лагодитиму дах та закрию дірку в стіні.

– Де ти візьмеш таку велику дошку? – питає зайчиха.

– От, маєш, дошка! Потрібно всього лише дощечку. Одну підходящу я вже примітив... на городі, де ми беремо капусту на свято. Не турбуйся! Все буде добре!

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

Заєць разом із старшим зайченям крадькома пробралися на город. Ох і натерпілися вони жаху! Що й казати! То раптом хтось пробіжить лісом, то хрусне гілка, а то дерево від вітру зашумить. Але тато-заєць, коли казав, то знав, що казав: дійсно, на городі, біля самого паркану лежала дошка. Не гаючи часу, зайці притягли дошку і ще до заходу сонця забили дірку в стіні.

Вся заяча сім'я, відступивши на кілька кроків, милувалася новою латкою.

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

І тільки тоді заєць-тато побачив, що на дошці намальований великий чобіт! У першу мить він засмутився: чому він цього відразу не помітив, тоді б він прибив дошку так, щоб чоботу не було видно. Але потім він посміхнувся й безтурботно сказав дітям:

– Ха! Так навіть краще! Нехай у лісі знають, що Заєць-травицю з'їдаєць прикрасив свій будинок картинами!

Тільки тепер він відчув, як він стомився. Зайчиха дала йому гарячого борщу з капустою – пальчики оближеш!

– Спасибі тобі, люба, за чудовий обід! – сказав він та приліг відпочити.

– І тобі спасибі за роботу! – відповіла зайчиха. – Такої теплої домівки, як наша, тепер і не знайдеш в усьому лісі!

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

І вона вкрила зайця зайця ковдрою та наказала дітям, щоб було тихо, – тато спить!

Але раптом пролунав стукіт у двері, раз і другий...

Зайчиха взулася в кімнатні черевики та пішла навшпиньки до дверей.

– Хто там? – спитала вона тихо.

– Це я! Молодший син старої ведмедиці.

– Що ти хочеш? – спитала зайчиха с острахом.

– Мені потрібно до шевця.

У зайчихи відлягло від серця. Вона визирнула з дверей і відповіла з милою посмішкою:

– Ти помиляєшся. Тут живемо ми, прості зайці...

– Не може бути! – сказав ведмедик. – Ось уже три дні і три ночі, як я шукаю будинок з вивіскою, де намальований чобіт. Там повинен бути швець. Нехай він полагодить мій лівий черевик. За це мама надішле вам горщик меду.

– Так, але де ти бачив таку вивіску?

– А це що? – сказав ведмедик. - та ткнув лапою в дошку із намальованим чоботом.

Зайчиха хотіла пояснити ведмежаті, в чому справа, але в цю хвилину біля будинку опустився довгоногий журавель:

– Де там швець? Я хочу, щоб він пошив мені непромокаючі чоботи. Нехай зробить їх добре, я принесу йому за це багато риби. Навіть жаб не пошкодую - принесу!

Тільки хотіла зайчиха заперечити, як прийшов горностай.

Хазяйка! – сказав він. – Нехай твій чоловік пошиє мені такі черевики, щоб вони не залишали слідів на свіжому снігу. Тільки швиденько, бо зима ось вже йде!

Аж тут вийшов в хатки сам заєць і побачив, що біля його будинку зібрався натовп.

– Шевця нам, шевця!

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

Тоді він почухав лапкою за вухом і досить твердо промовив:

– Шановні звірі й птахи! Що правда, то правда. Колись мої предки мали деяке відношення до шевської справі. Я сам до цього маю деякі здібності, але...

– В чому справа, скажи скоріше!

– Потрібні інструменти.

Принесли інструменти, і Заєць-травицю з'їдаєць взявся до роботи.

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

Скоро по лісі було надано указ, щоб звірі не сміли ображати зайця-шевця.

Тепер, коли приходить осінь, у зайця багато роботи. Йому допомагають і дружина, і діти.

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я

Будинок їх – повна чаша. Іноді, темної осінньої ночі до них зайде погрітися старий ведмідь. Зайчиха пригощає його гарячими духмяним борщем. Надворі виє вітер, а в хаті тепло-тепло. Ведмідь чухає об шевський верстак кудлату спину та дрімає. А зайчиха прилаштовується проти нього з роботою в лапках і розповідає йому чи не в сотий раз історію з шевської вивіскою – історію про те, як заєць забезпечив дітей та дітей своїх дітей.

Заєць-травицю з'їдаєць та його сім'я



Автор: Кіпніс І.; ілюстратор: Сутєєв В.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова