Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Орасіо Кірога

Війна крокодилів

Війна крокодилів

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

В одній пустельній місцевості, де не ступала нога людини, текла велика річка, а в тій річці водилося багато крокодилів. Було їх там більше ста, а може й більше тисячі.

Війна крокодилів

Харчувалися крокодили рибою, іноді їли тварин, що приходили до річки на водопій, але в основному вони харчувалися рибою. Після обіду вони відпочивали на піску прибережжя, а іноді, коли всходив повний місяць, грали в зеленій воді.

Жили крокодили дуже спокійно і щасливо.

Війна крокодилів

Але одного разу, якось під вечір, коли всі відпочивали після ситного обіду, один крокодил раптом прокинувся й підвів голову, бо йому здалося, що він чує шум. Він прислухався. І справді: звідкись здалеку чувся глухий шум. Крокодил розбудив іншого крокодила, що спав поруч з ним.

- Прокинься, - сказав він йому. - Ми в небезпеці.

- А, що? - стривожено спитав інший крокодил.

- Не знаю, - відповів крокодил, що прокинувся першим. - Я чую якийсь шум незнайомий.

Другий крокодил почув шум теж, і обидва відразу ж розбудили інших. Усі перелякалися і почали бігати взад-вперед, піднявши хвости.

Війна крокодилів

І вони не даремно хвилювалися, тому що шум ставав все більшим і бильшим. Незабаром вони побачили далеко якусь хмарку диму та почули дивний звук: хлюп-хлюп, наче далеко-далеко плямкало по воді.

Крокодили перезирнулися. Що б це могло бути?

Війна крокодилів

Але один крокодил, старий і мудрий, найстарший і наймудріший, старий крокодил, у якого в роті залишилося тільки два зуба і який колись здійснив довгу подорож до самого моря, раптом сказав:

- Я знаю, що це таке! Це - кит. Вони величезні і викидають стовп білої води з носа, а потім вона падає назад.

Війна крокодилів

Почувши це, маленькі крокодильчики дуже перелякалися і здійняли страшний галас. Вони пірнали вниз головою і кричали:

- Це кит! Он кит пливе!

Війна крокодилів

Але старий крокодил смикнув за хвіст крокодила, що знаходиться ближче до нього.

- Не бійтеся! - крикнув він. - Я знаю, що таке кит! Він сам нас боїться! Він завжди боїться!

Тоді маленькі крокодильчики заспокоїлися.

Війна крокодилів

Але вони тут же перелякалися знову, тому що сірий дим раптом став чорним і всі почули гучне хлюп-хлюп-хлюп по воді. Крокодили, вкінець злякавшись, миттєво занурилися в річку, так що на поверхні залишилися тільки очі й кінчики носів. І вони побачили, як повз них, ляскаючи по воді, пропливло щось величезне, оповите димом.

Війна крокодилів

А було це не щось інше, як колісний пароплав, який вперше плив по цій річці.

Пароплав приплив, проплив і поплив.

Війна крокодилів

Тоді крокодили стали випливати на поверхню, лаючи старого крокодила за те, що він їх обманув, вигадавши якогось кита.

- Це не кит! - кричали вони йому в самі вуха, тому що старий був глухуватий. - Що ж це таке пливло?

Війна крокодилів

Старий крокодил пояснив, що це був пароплав, набитий вогнем, і що всі крокодили помруть, якщо він ще буде тут плавати.

Але крокодили стали сміятися з нього, гадаючи, що старий втратив розум. Чому вони помруть, якщо пароплав буде тут плавати? Ні, бідолашний старий остаточно з'їхав з глузду.

Війна крокодилів

І оскільки всі зголодніли, то почали шукати рибу. Але жодної рибини вони не знайшли. Жодної! Вся риба пішла, злякавшись шуму пароплава. Не було більше риби.

- Ну, що я говорив! - сказав старий крокодил. - Нам нічого їсти тепер. Вся риба пішла. Почекаємо до завтра. Може, пароплав більше не повернеться, а риба повернеться, коли нема чого буде боятися.

Війна крокодилів

Але наступного дня вони знову почули шум на річці, ще сильніший, ніж вчора, і побачили, як пройшов пароплав, випускаючи стільки диму, що все небо почорніло.

Війна крокодилів

- Ну що ж, - сказали тоді крокодили, - пароплав пройшов вчора, пройшов сьогодні і напевно таке відбудеться й завтра. Риби більше не буде, і звірі не прийдуть на водопій, а ми помремо з голоду. То ж давайте побудуємо греблю.

- Так! Греблю! Греблю! - закричали всі, швидко пливучи до берега. - Давайте побудуємо греблю!

Війна крокодилів

І крокодили одразу ж почали будувати греблю.

Спочатку вирушили в ліс і звалили понад десяти тисяч дерев - найміцніших порід. Потім розрізали їх своїми хвостами, оскільки на хвостах у цих крокодилів ростуть маленькі пилки; потім їх підтягли, штовхаючи, до берега і зіштовхнули у воду, вбили, наче палі, на всю ширину річки на відстані метра одна від одної. Жоден корабель не зміг би подолати цю греблю, ані великий, ані малий. Тепер крокодили були впевнені, що ніхто вже не наважиться розполохувати рибу. І оскільки вони дуже втомилися, то тут же на березі і вляглися спати.

Війна крокодилів

Наступного ранку, коли вони ще спали, знов почулося хлюп-хлюп-хлюп, і з'явився пароплав. Всі чули, але ніхто не підняв голови і навіть не розплющив очей. Що ім було до того пароплава? Нехай шумить скільки хоче: тут йому все одно не пройти.

Війна крокодилів

І справді, пароплав навіть не підплив до греблі, а зупинився далеко. Люди з палуби довго роздивлялися в підзорну трубу дивну споруду, що перетинала річку, і нарешті спустили шлюпку, щоб розвідати, що ж це таке.

Війна крокодилів

Тоді крокодили піднялися, ковзнули у воду і попрямували до греблі і, просунувши голову між палями, стали сміятися, радіючи з того, як вправно провели свого ворога.

Війна крокодилів

Шлюпка підпливла, але побачивши гігантську греблю, побудовану крокодилами, негайно ж повернулася назад. Але незабаром показалася знову, і люди, що сиділи в ній, закричали:

- Гей, крокодили!

- Що скажете? - відповідали крокодили, просовуючи голову між палями.

- Нам це заважає! - крикнули люди.

- Ясна річ!

- Ми не можемо проїхати!

- Чудово!

- Розберіть греблю!

- Не станемо.

Люди на шлюпці порадилися між собою і знову закричали:

- Крокодили!

- Що скажете? - відповідали ті.

- Не розберете?

- Ні!

- Значить, скоро побачимося!

- А хоч би й не скоро!

Війна крокодилів

І шлюпка повернулася на пароплав, а крокодили в шаленому захваті почали бити хвостами по воді. Жоден пароплав більше тут не пройде! І у них завжди буде риба!

Війна крокодилів

Але наступного дня знову з'явився пароплав, і, коли крокодили поглянули на нього, вони оніміли від подиву: це був зовсім не пароплав, це був величезний корабель мишачого кольору, удвічі більший, ніж вчорашній пароплав. Що ж це? Він теж хоче пройти тут? Ні, він не пройде, ні! Ні той, ні цей і ніякий інший!

- Ні, він тут не пройде! - закричали крокодили, кидаючись до греблі і займаючи кожен своє місце між палями.

Війна крокодилів

Цей корабель теж зупинився далеко і теж спустив шлюпку, що пливла до греблі.

В шлюпці були офіцер і вісім матросів.

Офіцер закричав:

- Гей, крокодили!

- Що скажете? - відповіли ті.

- Не розберете?

- Ні!

- Ні?

- Ні!

- Гаразд, - сказав офіцер. - Тоді ми пустимо в хід гармати і потопимо греблю.

- Топіть! - відповідали крокодили.

І шлюпка повернулася на корабель.

Знаєте, цей корабель мишачого кольору був військовий корабель, великий броненосець зі страшними гарматами.

Війна крокодилів

Старий мудрий крокодил, той самий, який колись здійснив подорож до моря, раптом щось згадав і крикнув товаришам:

- Пірнайте! Живо! Це військовий корабель! З ним жарти погані! Пірнайте!

Крокодили в одну мить зникли під водою, попливли до берега і причаїлися, так що над водою залишилися тільки очі й кінчики носів.

Війна крокодилів

У цей момент від військового корабля відокремилася велика біла хмара диму, пролунав жахливий гуркіт - і величезний снаряд влучив у самісіньку середину греблі.

Війна крокодилів

Кілька колод, розбившись на дрібні шматки, злетіли в повітря, і негайно ж з корабля послали ще снаряд, і ще, і ще, і від кожного пострілу розбивалася на друзки і злітала в повітря частина греблі, і так тривало, поки від греблі не залишилося й сліду! Жодної колоди, жодного шматка дерева, жодного шматочка кори!

Все було знищено снарядами.

Війна крокодилів

А крокодили, сховавшись у воду так, що над водою залишилися тільки очі й кінчики носів, побачили, як військовий корабель, голосно гудучи, пройшов повз них і зник.

Війна крокодилів

Тоді вони вилізли на берег і сказали:

- Давайте зробимо іншу греблю, ще більшу, ніж колишня.

І в цей самий вечір і в ту ж саму ніч вони побудували іншу греблю з величезних стовбурів.

Потім, дуже втомлені, вони лягли спати... і все ще спали, коли наступного ранку знову з'явився військовий корабель і шлюпка підійшла до греблі.

- Гей, крокодили! - закричав офіцер.

- Що скажете? - відповіли крокодили.

- Розберіть цю греблю!

- Не станемо!

- Ми пустимо в хід гармати і цю теж розіб'ємо!

- Розбийте... коли зумієте!

Крокодили говорили гордо і зверхньо, тому що були впевнені, що цю нову греблю не зруйнувати ніяким гарматам в світі.

Але через деякий час корабель знову оповився димом, і тут же щось з оглушливим гуркотом вибухнуло в центрі греблі: справа в тому, що на цей раз в неї був пущений вже не снаряд, а граната. Граната вдарилася об стовбури, вибухнула, і зламала й розбила на друзки величезні колоди. Друга граната розірвалася поруч із першою, і ще частина греблі злетіла в повітря. І так руйнували греблю, поки від неї нічого не залишилося, нічого-нічого. І тоді військовий корабель проплив повз крокодилів, і видно було, як люди на ньому насміхалися над ними, прикриваючи рот рукою.

- Ну от, - сказали тоді крокодили, вилізши з води, - тепер ми всі помремо, тому що корабель тепер буде весь час тут плавати, і риба не повернеться.

І всі засмутилися, тому що маленькі крокодильчики плакали і просили їсти.

Війна крокодилів

І тоді старий крокодил сказав:

- Не треба втрачати надії. Ходімо до дядечка сома. Ми з ним колись разом мандрували до моря, і у нього є торпеда. Якось, коли два військових кораблі розпочали бій, він був поблизу і пригнав сюди торпеду, що не розірвалася. Треба попросити її у сома; хоча він на нас, крокодилів, дуже ображений, але в нього добре серце, і він не захоче, щоб ми всі загинули.

Справа в тому, що колись, багато років тому, крокодили з'їли улюбленого племінника цього сома, і з того часу старий порвав усякі стосунки з крокодилами. Але тепер, незважаючи ні на що, вони спішно вирушили до старого сома, який жив у величезному підводному гроті, що врізався в берег річки Парани, і спав завжди біля своєї торпеди. Соми іноді бувають до двох метрів довжиною, і як раз таким і був господар торпеди.

Війна крокодилів

- Гей, соме! - гукнули разом крокодили, зібравшись біля гроту і не наважуючись увійти через цю історію з племінником.

- Хто мене кличе? - спитав сом.

- Це ми, крокодили!

- Я не маю і не хочу мати з вами жодних справ, - відповідав сом дуже сердито.

Тоді старий крокодил просунув голову в печеру і сказав:

- Це я, соме! Я, твій друг, той самий крокодил, який разом з тобою мандрував до моря! Пам'ятаєш?

Почувши знайомий голос, сом виплив з печери.

- Ах, я тебе не впізнав, - сказав він лагідно своєму старому другові. - Чого ти хочеш?

- Ми прийшли просити в тебе торпеду. У нас там військовий корабель плаває по нашій річці і лякає рибу. Військовий корабель, розумієш, броненосець. Ми зробили греблю, він одразу зніс половину. Ми зробили ще одну, і він пустив її на дно.

Риба пішла, і ми помремо з голоду. Дай нам торпеду, і ми від цього корабля й тріски не залишимо.

Війна крокодилів

Сом, почувши це, замислився. Думав, думав, а потім сказав:

- Гаразд, я вам позичу торпеду, хоча я ніколи не забуду, як ви вчинили з сином мого брата. Хто вміє поводитися з торпедою?

Ніхто не вмів, і всі мовчали.

- Добре, - промовив сом з гордістю. - У мене вона вибухне. Я знаю, що з нею робити.

Війна крокодилів

І всі почали готуватися до подорожі. Крокодили стали прив'язувати себе один до одного: хвіст першого - до шиї другого, хвіст другого - до шиї третього, утворивши таким чином довгий ланцюг довжиною понад сто метрів. Величезний сом пустив торпеду за течією, а сам пірнув, підтримуючи її знизу спиною, щоб краще трималася на поверхні. І оскільки ліан, якими були обв'язані крокодили, на нього не вистачило, то він вчепився зубами за хвіст останнього крокодила, і так вони вирушили в путь. Сом підтримував торпеду, а крокодили бігли по краю берега і тягли її за собою.

Вгору, вниз, через купи каміння, і все бігом, тягнучи за собою торпеду, яка стрімко розтинала воду, здіймаючи хвилі що твій корабель!

Війна крокодилів

Наступного дня, рано вранці, вони добігли до місця, де побудували останню греблю, і негайно ж почали будувати іншу, ще міцнішу, ніж раніше, оскільки, за порадою сома, встановили стовбури майже впритул один до одного. Це була дійсно чудова гребля!

Війна крокодилів

Не минуло й години, як вони встромили і зміцнили останній стовбур, а військовий корабель вже знову з'явився, і шлюпка з офіцером і вісьмома матросами знову наблизилася до греблі. Тоді крокодили видерлися по стовбурах нагору і висунули голови з-за греблі.

- Гей, крокодили! - закричав офіцер.

- Що скажете? - відповіли крокодили.

- Знову гребля?

- Так, знову!

- Розберіть її!

- Ні за що!

- Не розберете?

- Ні!

Війна крокодилів

- Гаразд, тоді слухайте, - сказав офіцер. - Зараз ми знищимо вашу греблю, а щоб надалі ви не надумали будувати іншу, наші гармати знищать також і вас. І ніхто з вас не залишиться живим: ні великі, ні малі, ні товсті, ні худі, ні молоді, ні старі, як отой старий крокодил, якого я бачу отам, і в якого в роті стирчать лише два зуби.

Війна крокодилів

Старий мудрий крокодил, зрозумівши, що офіцер говорить про нього і насміхається над ним, сказав:

- Це правда, зубів у мене залишилося мало, та й ті погані. Але чи знаєте ви, кого я завтра з'їм цими зубами? - додав він, відкриваючи свою величезну пащу.

- Кого ж ти з'їси? Ну ж бо? - запитали матроси.

- Цього офіцерика! - відповів крокодил і швидко стрибнув зі свого стовбура у воду.

Війна крокодилів

Між тим сом встановив свою торпеду якраз посередині греблі, наказавши чотирьом крокодилам обережно взяти її, занурити у воду і тримати там, поки він не подасть знак. Так і зробили. Одразу ж інші крокодили теж занурилися у воду недалеко від берега, так що над водою залишилися тільки очі й кінчики носів. А вже сом занурився у воду поруч зі своєю торпедою.

Війна крокодилів

І от військовий корабель оповився димом і дав перший залп по греблі. Граната розірвалася в самому центрі греблі, і з півдюжини колод розлетілося на тисячі шматків.

Але сом не дрімав, і, щойно в греблі утворився пролом, він закричав крокодилам, що тримали під водою торпеду:

- Відпускайте її, мерщій відпускайте!

Війна крокодилів

Крокодили відпустили, і торпеда спливла на поверхню.

Швидше, ніж казка кажеться, дядечко сом розташував торпеду в самісінький середині пробитого пролому, прицілився одним оком і, включивши механізм торпеди, пустив її прямо на корабель.

Вчасно!

З броненосця вже пролунав другий залп, і снаряд ось-ось готовий був розірватися серед колод, щоб розбити на тріски ще частину греблі.

Але торпеда вже мчала до корабля, і люди з палуби помітили її, вірніше, побачили доріжку, яку вона залишала за собою на воді. Всі голосно закричали від страху і хотіли повернути броненосець так, щоб торпеда не влучила в нього.

Війна крокодилів

Але було вже пізно: торпеда підлетіла, вдарилася в саму середину величезного корабля і вибухнула.

Неможливо описати страшний гуркіт, з яким торпеда вибухнула. Вона вибухнула і розтрощила корабель на п'ятнадцять тисяч шматків; полетіли в повітря, на сотні метрів навсібіч, труби, машини, гармати, шлюпки і все інше.

Війна крокодилів

Крокодили переможно скрикнули і наче скажені кинулися до греблі. Звідти вони побачили через пробитий снарядом пролом, як по річці, уносячись течією, пливли люди серед уламків великого корабля.

Крокодили скупчилися на двох уцілілих колодах по обидві боки греблі і, коли люди пропливали повз них, прикривали рота лапою, насміхаючись над ними.

Нападати на людей вони не збиралися, хоча вважали, що люди цілком заслужили на це.

Війна крокодилів

Тільки коли повз пливла людина з золотими галунами на мундирі, старий крокодил одним стрибком кинувся у воду і... хряп! - клацнув два рази пащею і проковтнув її.

- Хто був цей дядько? - запитав якийсь наївний крокодильчик.

- Офіцер, - відповів сом. - Мій старий друг обіцяв йому, що з'їсть його, і з'їв.

Війна крокодилів

Крокодили розібрали залишки греблі, яка тепер була вже не потрібна, бо хто ж сюди піде?

Дядечко сом, якому дуже сподобалися ремінь і позументи офіцера, попросив, щоб їх віддали йому, і довелося витягати їх з пащі старого крокодила, тому що вони застрягли у старого в зубах.

Війна крокодилів

Сом просунув ремінь під плавники і застебнув його у себе на животі, потім зав'язав на кінцях своїх довгих вусів обривки золотого шнура від офіцерської шпаги. А оскільки шкіра в сома дуже гарна, з темними плямами, зовсім як у змії, то він почав плавати туди-сюди перед крокодилами, які цілісіньку годину дивилися на нього, розкривши пащі від захоплення.

Потім крокодили проводили його до грота і без кінця дякували. А потім повернулися додому.

Війна крокодилів

Незабаром повернулася й риба. І крокодили зажили щасливо, і досі живуть щасливо, тому що врешті-решт звикли до пароплавів і кораблів, які возять по річці апельсини.

Але вони і знати нічого не хочуть про військові кораблі.

Війна крокодилів

Війна крокодилів



Автор: Кірога О.; ілюстратор: Калаушин Б.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова