|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Аудіоказка "Казка про морського царя і китів"
Дональд Біссет
Казка про морського царя і китів
Розмови з тигром
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ю.Харьков
Продовження. Початок тут
Тигр знов умостився на колінах у письменника.
— А тепер розкажи мені про море.
— Гаразд, слухай про море.
Казка про морського царя і китів
Колись давно, коли море ще тільки з'явилося на світ, воно було зовсім не солоне. І ніколи на морі не траплялося бурі. Воно було тихе і спокійне, наче великий ставок.
Якось морський цар Нептун сидів зі своїми прекрасними дочками (їх було всього сорок) на дні моря. У десяти дівчаток було жовте волосся, ще у десяти — чорне, ще у десяти — біле, а в останніх десяти — червоне.
І в усіх сорока дочок були дуже гарненькі блискучі риб'ячі хвости.
Поблизу проплив оселедець, і Нептун помітив, що він плаче. Потім проплив смугастий морський диявол і кілька морських коників, та ще палтус — теж усі в сльозах!
Нептун подивився собі під ноги і на морському дні побачив заплакану морську зірку, а поруч із нею омара, що аж заливався сльозами.
— Що сталося, друже омаре? — запитав його Нептун.
— Ах, мій король! — схлипнув омар. — Знову ці кити. Вони п'ють море.
О, як цар Нептун розсердився! Він піднявся на поверхню моря, озирнувся і, куди б він не кинув оком, усюди бачив великих і навіть величезних китів. І всі вони пили море. І море міліло прямо на очах.
— Ах негідники! — сказав Нептун. — Треба припинити це неподобство.
Він знову пірнув на дно і покликав до себе дочок.
— Пливіть, мої любі, до королівської кухні, — сказав він. — Там у шафі ви знайдете мішки з сіллю. Візьміть кожна по мішку і скоріше повертайтеся.
І всі сорок дочок морського царя попливли до королівської кухні і повернулися кожна з великим мішком солі.
Тоді Нептун сказав своїм дочкам із жовтим волоссям:
— Пливіть, мої любі, на схід, розсипайте по дорозі сіль і розвіюйте її на всі боки хвостами.
А дочкам з чорним волоссям він сказав:
— Пливіть, любі, на південь, розсипайте сіль з мішків і розвіюйте її на всі боки.
Дочок з білим волоссям він послав на захід, а з червоним - на північ.
— Пливіть, мої любі, не шкодуйте солі та посоліть море.
І всі його дочки попливли хто куди і зробили все, як велів їм батько.
На другий день кити, як завжди, стали пити море.
— Ой, — сказали вони, — воно ж солоне!
Їм було огидно ковтати солону воду, і вони випустили її назад могутнім фонтаном. І від засмучення забили по воді хвостами, від чого на морі почалася страшенна буря.
А цар Нептун сміявся.
— От і чудово, — сказав він. — Тепер море буде завжди солоним, і кити не питимуть його, а почнуть від засмучення бити хвостами, і підніметься страшенна буря. Але вже краще іноді буря на морі, ніж зовсім без моря, вірно?
— Ти правий, любий татусю! — сказали всі сорок дочок, і кожна його поцілувала.
Ось чому море солоне і чому на ньому трапляються бурі.
— От здорово, а я й не знав, — сказав тигр, коли письменник закінчив казку про море.
— А тепер намалюй, будь ласка, ванну.
— Ванну?
— Так, ванну з холодною водою. Тигри дуже люблять купатися у холодній воді.
Письменник намалював ванну з водою, і тигр заліз у неї.
— Ти задоволений? — запитав письменник.
— Дуже!
— Здається, тобі вже пора вилазити.
— Ще трошки.
— Вилазь, вилазь, інакше мені доведеться взяти ластика і стерти ванну.
І письменник узяв ластик і стер шматочок ванни.
— Ой, що ти наробив! — закричав тигр. — Дивись, вода ллється прямо на сторінку. Ти заллєш усю книжку.
— Нічого, я зараз зітру і воду, і ванну.
— Ну от, ти стер і половину моїх смужок.
— Не хвилюйся, смужки я зараз знову намалюю. Ось так! — І письменник намалював тигрові смужки.
— А чому тигри смугасті? — запитав тигр.
— Хм... чому... може для того, щоб було легше грати в хованки. У джунглях, де живуть тигри, на сонці все золотисто-жовте, а в тіні все чорне. І жовто-чорному тигру дуже зручно ховатися.
— Розумно придумано, — сказав тигр. — А тепер підемо на наступну сторінку, і ти розповіси мені казку.
— На наступну сторінку не можна, там страшний Хамплі-Бамплі.
— А ти намалюй поїзд, ми сядемо у вагон і поїдемо швидко-швидко, Хамплі-Бамплі нас тоді не дожене.
Слухати аудіоказку:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова