Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Галина Каменна

Пригоди старої ляльки

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Любарський

Пригоди старої ляльки

 

Пригоди старої ляльки

Одного разу, коли ремонтували будинок, Наталчина мама прибирала на горищі і там, серед поламаних, непотрібних меблів знайшла стару ляльку. Вона обтерла її ганчіркою та принесла дочці:

Пригоди старої ляльки

- Дивись, Налочко, цю ляльку колись подарував мені твій дідусь.

- Мамочко! - вигукнула Наталка. - Мабуть, їй дуже страшно було самій на темному горищі? Подаруй мені її. Я зшию їй нову сукню і гратимуся з нею.

Пригоди старої ляльки

Лялька оселилася в найсвітлішій кімнаті та стала постійною учасницею веселих ігор дівчинки. Своїй новій подружці Наталка зшила просту, бавовняну, але дуже гарну сукню, зачесала та підклеїла її каштанові коси.

Пригоди старої ляльки

Навіть облуплений ніс не завадив ляльці стати Наталчиною улюбленицею. І хоча тепер у неї на ногах були маленькі поліетиленові черевички, назвали ляльку Босоніжкою. Такою її дівчинка вперше побачила.

Босоніжку Наталка брала з собою всюди: в сад, на річку, у двір. За столом вона обов'язково садовила її поруч із собою.

Від турбот маленької хазяйновитої господині лялька стомлювалася. Тоді вона починала хитрувати: безсило опускала свої руки, схиляла голову на плечі і, коли Наталка намагалася її посадити, весь час падала.

- Бідненька моя, - говорила тоді Наталка, - тобі, мабуть, час вже спати.

Вона вкладала Босоніжку в дерев'яне ліжечко, вкривала ковдрою та співала колискову пісню.

Пригоди старої ляльки

Босоніжці подобалось її нове життя.

Правда, іноді її спокій порушував безцеремонний Шарик. Він відкривав лапою двері, пробирався в кут до іграшок і з усіх вибирав тільки Босоніжку.

Пригоди старої ляльки

Потай вона була задоволена увагою Шарика, але вголос цього не висловлювала. Для видимості вона пищала:

- Ой-Ой! Візьми хоч раз, будь ласка, не мене, а Жовтого Ведмедика.

Шарик не звертав на це уваги й стрімко вибігав на ганок. Перед очима Босоніжки миготіли кури, що голосно квохтали, кущі смородини, зелений паркан палісадника.

Пригоди старої ляльки

Веселий, задоволений пес показував ляльці всі свої володіння. Він гасав по подвір'ю аж поки його хтось не помічав. Тоді Шарик залишав ляльку на ганку, а сам ховався в будці.

Пригоди старої ляльки

Люди не розуміли, що Босоніжці подобалися такі подорожі.

Безтурботне життя Босоніжки тривало недовго й скінчилася, коли Наталці на день народження принесли велику картонну коробку.

Пригоди старої ляльки

- Цікаво, що в ній? - спитав Фланелевий Кролик і підняв від цікавості одне довге вухо.

- Не знаю, - крякнуло Гумове Каченя. - Я думаю, що це зимова шубка для нашої хазяйки.

- Ні, ні, - пробурмотів Жовтий Ведмедик і похитав головою. - В самій такий коробці рік тому принесли мене. Можливо, тут мій північний білий братик?

Висловили свою думку про загадкову коробку і Двогорбий верблюд, і Жаба, й Лиса Патриківна. А Швидкий Кінь підвівся біля столу на задні ноги, скривив носа та сердито пирхнув.

Пригоди старої ляльки

- Що ж в ній може бути? - подумала Босоніжка. Вона чомусь стривожилась, її мучила невідомість.

Нарешті, іменинниця підійшла до столу, розв'язала стрічку та підняла кришку.

- Яка красуня! Спасибі, татусю! - закричала Наталка й обережно взяла в руки подарунок.

Іграшки завмерли у захваті: Наталка тримала велику нову ляльку. Лялька була вдягнена у світлорожеву сукню з нейлону, з пишною спідницею, легку та прозору.

- А черевички на ній які, подивіться! - захлиналася від захвату Лиса Патриківна. - Вони коричневі, лаковані і з пряжками.

- А капелюшок, із стрічками! - кумкала Жаба. - Зовсім як квітка лілеї.

- Серед нас ніколи не було такої чудової іграшки, - урочисто промовив Жовтий Ведмедик. Він став квапливо пригладжувати на своїх боках плюш, протер намистинки очей, щоб вони блищали яскравіше, і повернувся так, щоб його кругле черевце не дуже кидалося в очі незнайомці.

Пригоди старої ляльки

І тільки Босоніжка нічого не сказала. Вона не промовила ані слова навіть тоді, коли нейлонова модниця відкрила свої круглі очі й ніжно промовила два рази:

- Ма-ма! Ма-ма!

Пригоди старої ляльки

Красуні дали ім'я - Ляля. Вона посіла краще місце на дивані серед вишитих подушок та сиділа, гордовито піднявши голову з зачіскою з шовковистого волосся. Ляля ні з ким не розмовляла й ні на кого не дивилася.

Звичайно, вона була надто зарозуміла, тому що, коли Жовтий Ведмедик привітно звернувся до неї, навіть не глянула на нього, а лише недбало зауважила:

- Говори тихіше, у мене з дороги голова розболілася.

Іграшки здивувалися такій невихованості, образилися і з того часу перестали звертати на задаваку увагу.

Тільки Босоніжка не могла заспокоїтися. Вона бачила, як зранку Наталка бере гарну Лялю на руки та ніжно притискає до себе. Поговорить з нею і знову зручно усаджує на дивані.

Старенька Босоніжка поруч з Лялею виглядала сіренькою і скромною. І тому вона ставала з кожним днем все більш задумливою й сумнішою. Їй здавалося, що вона тут зайва.

Пригоди старої ляльки

Одного разу вночі Босоніжка не витримала і, коли всі заснули, підійшла до Лялі. Своїми пальчиками з тканини вона провела по її шовковому волоссю.

- Яка я нещасна! - заплакала Босоніжка. - Я ніколи не мала таких кучерів, таких очей, що відкриваються й закриваються, такої сукні й капелюха. Мене вічно тягнуть кудись гратися. А Ляля може цілими днями відпочивати на м'яких подушках.

- Що ти скиглиш, облізла лялька! - зверхньо мовила раптом Ляля. - Якщо тобі так погано, нащо ти тоді тут живеш? На твоєму місці я б втекла. От візьму і поскаржуся Наталці, і тебе знову закинуть на горище.

Пригоди старої ляльки

Босоніжка злякалася погрози сердитою Лялі. "А й справді ж, раптом я знову опинюся в темряві та пилюці? Адже у Наталці тепер є інша, нова лялька".

Від образи Босоніжка заплакала ще сильніше, а коли сліз не вистачило, витерла мокрі щоки і замислилася.

- Може дійсно втекти? Але куди? - непокоїлася вона.

І тут же вирішила:

"Піду далеко-далеко в ліс, і залишуся там".

Нікому нічого не сказала Босоніжка. Тільки постояла біля ліжка Наталки, важко зітхнула, а потім залізла на підвіконня. Вікно було розкрите. Від висоти у Босоніжки запаморочилося в голові. Але вона згадала про своє горе і стрибнула вниз.

Хрусь! Зламалися під ногами стеблинки запашного тютюну. Босоніжка злякалася, що хто-небудь почує, і побігла по місячній доріжці все далі і далі від свого будинку.

Пригоди старої ляльки

...На узлісся Босоніжка вийшла, коли над деревами займалася зоря. Тільки тут вона відчула, що втомилася і сколола ноги, бо в дорозі втратила клейончасті черевички.

Пригоди старої ляльки

Але навколо все було таке нове і незвичне, що до неї повернувся добрий настрій.

Пригоди старої ляльки

Босоніжка увійшла в гущавину лису й побачила перед собою на гілці майстра Шовкопряда.

Пригоди старої ляльки

- Здрастуй, Шовкопряде! - окликнула його Босоніжка.

- Здрастуй, мала! Ти щось хочеш?

- Так. Чи не зможеш ти виткати мені із своїх шовкових ниток сукню?

- Авжеж, зможу, - відповів Шовкопряд. - Підійди ближче. - Він зняв мірку і почав швидко працювати.

Пригоди старої ляльки

Стомлена Босоніжка сіла біля пеньку відпочити. Незабаром сукня була готова. Вона вийшла така, що їй могла позаздрити навіть модниця Ляля.

- Спасибі тобі, Шовкопряде! - подякувала лялька чудовому майстрові. Подивилася на свої подряпані ноги і сказала:

- Мені б ще черевички.

- Будуть вони у тебе, - почула Босоніжка.

Вона озирнулася - на стовбурі дерева сиділа Пухнаста Білка з горішком в чіпких лапах.

- Тримай! - крикнула Білка і спритно кинула вниз дві шкаралупи розколотого горіха.

Пригоди старої ляльки

Босоніжка приміряла обновку. Черевички точнісінько були їй по нозі, міцні, з зеленими китицями. Таких не мала жодна лялька у світі.

Пригоди старої ляльки

Лісові мешканці всюди привітно зустрічали гостю. Кожен намагався її чим-небудь порадувати.

Ящірка подарувала їй для сукні блискучі лусочки, від яких вона стала ще ошатнішою. Дятел вирубав з березової кори сліпучо білі браслети. Горобина наділа їй на шию намисто з червоних ягід.

Пригоди старої ляльки

Не залишилася в боргу і Чапля. Вона принесла капелюшок-лілею. Здійснилася мрія Босоніжки. Вона стала такою ж гарною, як Ляля. Лялька сіла на пеньок, наче на диван. Замість подушок був м'який зелений мох.

Пригоди старої ляльки

Так вона сиділа годину чи дві. Гостроносі їжачки гралися навколо на галявині. Вони перекидалися, бігали один за одним, пирхали, боролися. Їжачки запрошували Босоніжку пограти з ними. Вона відмовилася, тому що боялася забруднити чи пошкодити свою гарну сукню. І звірки втекли.

Пригоди старої ляльки

Всі в лісі були зайняті своїми справами. Дятел лікував дерево. Шовкопряд змотував нитку в кокони. Білка поскакала запасати на зиму горіхи. Чапля полетіла до своїх дітей.

Пригоди старої ляльки

Босоніжка залишилася сама, їй стало нудно. Вона не знала, чим зайнятися, а до неробства вона не звикла. Потім їй пригадався будинок, згадалися іграшки. А що про неї думає Наталка? А Шарик? Мабуть, шукають її по всьому будинку.

"Милі мої. Я і не припускала, що мені без вас так сумно, - думала Босоніжка. - І навіщо мені така гарна сукня, якщо її не побачить Наталка? Я погана, невдячна лялька. Мене зняли з запорошеного горища, піклувалися про мене, любили. А я втекла до лісу".

Босоніжці захотілося швидше повернутися додому. Але це виявилося не так просто. Стежка загубилася. Навколо стояв густий, мовчазний ліс.

"Куди йти?"

Пригоди старої ляльки

Босоніжка кинулася навпростець через колючі кущі, туди, де між деревами проглядало сонце. Коли вона втекла в ліс, сонце вставало за спиною. Значить, треба повертатися в бік сонця. Бідна лялька не знала, що все далі й далі відходить від будинку. Вранці сонечко вставало на сході, а зараз, ввечері, опускалося на захід.

Трава ставала все густішою та високою, йти стало зовсім важко.

Пригоди старої ляльки

Раптом подув сильний вітер, несподівано потемніло. Зібралися густі дощові хмари. Тривожно зашуміли дерева і трава, поховалися лісові мешканці. Блиснула блискавка, загуркотів грім. Великі краплі дощу заплескали по листю.

Пригоди старої ляльки

Босоніжка заблукала, промокла та тремтіла від холоду.

"Пропала я зовсім, - подумала вона. Хіба мені погано було у Наталки?"

Вона сховалася під густу ялину. Але й там дощ і вітер діставали до неї. З гілки зірвалася колюча шишка і боляче вдарила їй по голові. Вкінець перелякана Босоніжка вискочила з-під ялинки і кинулася, куди очі дивляться.

Пригоди старої ляльки

А вітер свистів їй услід, наздоганяв і шмагав. А дощ все лив і лив, немов хотів утопити втікачку.

Зачепився за сучок і залишився на ньому капелюшок-лілея. Поривом вітру зірвало і забрало сукню. Потоки води змили з ніг горіхові черевички.

Забризкана брудом, змерзла Босоніжка, нарешті, побачила знайомий дах. Пробігти залишилося вже зовсім трошки, але лялька раптом послизнулась і впала.

Прокинулась вона від гучного гавкоту і побачила над собою добру кудлату морду Шарика. Це він, її вірний товариш, весь день, коли виявилася пропажа, не знаходив собі місця і вирушив на її розшуки.

Пригоди старої ляльки

Шарик лизнув Босоніжку теплим і вологим язиком в щоку, схопив і приніс її додому.

Найбільше зраділа Наталка. Іграшки були задоволені поверненням Босоніжки, вони почали її розпитувати перебиваючи одна одну, де вона пропадала. Навіть гордовита Ляля посміхнулася, закрила і відкрила очі. Потай вона все ж заздрила старенькій ляльці: Ляля була самотня, з нею ніхто не дружив.

Босоніжку почистили, перевдягли у випрану та випрасувану бавовняну сукню, заштопали подряпини.

А наступного дня Шарик знов, як колись, тихенько відкрив лапою двері. І, як колись, зраділа йому Босоніжка: друзі дорожче за блискуче вбрання.

Жодних лісових подарунків не залишилося у ляльки. Та вона про них і не шкодувала. Тільки довгими зимовими вечорами в теплому іграшковому куточку Босоніжка часто розповідала друзям про свої незвичайні пригоди.

Правда, сусідка казала Наталчиній мамі, що бачила, як Босоніжку в ліс потягла ворона. Люди цьому вірили. Вони думали: не могла ж лялька піти сама!

Пригоди старої ляльки

Ну, що ж, нехай так і думають.

Але ж ми з вами знаємо всю правду.



Автор: Каменна Г.; ілюстратор: Любарський В.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова