Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Олександр Введенський

Мняв

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг та М.Трепенок

Жила-була кішка Пухнаста Ніжка. Була вона безрідна і безхатня. Не було в неї ні батька, ні матері, і дому теж не було.

Рано вранці вона прокидалася, Шукаючи їжу тинялася, Та, не знайшовши й шматочка, Засинала голодна в куточку.

Добре, якщо знайдеться якась добра господиня, пожаліє кішку Пухнасту Ніжку і кине їй шматочок печінки або булки, або дасть їй молока в блюдечку. А не дадуть печінки, не дадуть булки, не дадуть молока в блюдечку, робити нема чого — треба самій про себе дбати. І яку річ не побачить кішка Пухнаста Ніжка, одразу подумає: що це таке? Їстівне чи не їстівне?

Біжить вона одного разу по вулиці і бачить — стоїть пляшка. "Що це таке? — думає. — Їстівне чи не їстівне? Ні, тверде, а пахне дуже кепсько, пахне гасом". Чхнула кішка Пухнаста Ніжка три рази і хотіла далі бігти, але бачить, що пляшка стоїть біля дверей, а двері відчинені, а за дверима темно.

Що там робиться, хто там живе, що там їдять — ніхто не знає. Боїться кішка Пухнаста Ніжка, а подивитися хочеться. Може, там щось поїсти знайдеться, — і сама себе вмовляє:

Не бійся, бідна кішко, Не бійся, Пухнаста Ніжко, Ніхто тебе не чіпатиме, Ніхто не ображатиме. Двері прочинені, бачиш, Заходь та спіймаєш удачу.

Осміліла кішка Пухнаста Ніжка і шмигнула в двері, а за дверима — кухня, велика, чиста, прибрана. Одна біда — молока немає, печінки немає, булки немає. Навіть мишами не пахне.

Сунулася кішка Пухнаста Ніжка туди-сюди, і на плиту стрибнула, і по полицях побігала, і в помийному відрі порилася, — нічого не знайшла, нема чого їсти. А в цей час повернувся додому хазяйський кіт Чорний Живіт — жирний, пузатий, відгодований.

Побачив, що до нього на кухню чужа кішка потрапила, зашипів на неї і почав пазурами підлогу дряпати. Перелякалася бідна кішка Пухнаста Ніжка, занявчала жалібно і кинулася бігти. А кіт Чорний Живіт за нею біжить і шипить: пішла геть, пішла геть!

Кинулася вона від нього по сходах на горище, а звідти на дах, а з даху на інший дах. А кіт залишився внизу, бурчить і фуркає, а погнатися ліньки, дуже він товстий.

Біжить бідна кішка Пухнаста Ніжка з даху, з труби йде дим, і нічого гарного навколо не видно. Бігла, бігла кішка Пухнаста Ніжка, з одного даху на інший перестрибувала, з залізного на дерев'яний, з дерев'яного на черепичний, з високого на низький, з низького на високий.

По будинках бігла, по складах бігла, по вокзалах бігла, все місто зі страху по дахах пробігла. Кота давно і слід пропав, а вона біжить. От як злякалася. Нарешті втомилася, захекалася, спустилася вниз, на чужий двір, сіла і засумувала.

Бідна я кішка, Бідна Пухнаста Ніжка, Пропала я, помилилася, Де ж це я опинилася? Йде справа до ночі, А я їсти так хочу.

Хотіла заплакати кішка Пухнаста Ніжка, аж раптом вона бачить — лежить щось кругле. "Що це таке? — думає, — Їстівне чи не їстівне?" Підбігла, понюхала, лапкою зачепила, а воно відкотилося. Вона біжить, а воно від неї біжить. Що це таке: миша не миша, горобець не горобець. А бігає і стрибає, тільки доторкнися. Це був м'ячик.

Стала кішка з ним гратися і про голод забула. Гралася вона з ним гралася, бігала й стрибала та раптом так і присіла від страху — стоять перед нею дві людини: одна стиснула руки, а друга розставила, ніби зловити її хоче. Злякалася кішка Пухнаста Ніжка, заплакала:

Бідна я кішка, Бідна Пухнаста Ніжка. Нещасна я і голодна, Безрідна і бездомна, З лиха в біду потрапляю, Пропадаю я, пропадаю!

А люди і самі злякалися: це були діти — хлопчик і дівчинка, і це був їхній м'ячик.

Хлопчик каже:

- Я боюся, підемо двірника покличемо, він у неї забере м'ячик.

А дівчинка каже:

- Я сама в неї візьму.

А хлопчик каже:

- А вона тебе подряпає.

А дівчинка каже:

- Я дам їй молока в блюдечку, і вона віддасть м'ячик.

Побігла вона додому, взяла блюдце, налила в нього молока, поставила перед кішкою Пухнастою Ніжкою, і сказала:

Пий молоко скоріше, Будеш від нього добріша.

Зраділа кішка Пухнаста Ніжка, побачила, що люди ці добрі, напилася молока досхочу, замурчала і ще з м'ячиком погралася.

А дівчинка з хлопчиком взяли її до себе додому. І тепер стала кішка не безрідна, не безхатня, вона живе у хлопчика і дівчинки, вони її люблять, годують її смачним молоком, і булки і печінки завжди у неї вдосталь.

Сидить вона під столом у кімнаті, піч топиться. Тепло, ситно і добре тепер їй живеться.

Автор: Введенський О.; ілюстратор: Бордюг С. та Трепенок М.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова