Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Російська народна казка

Маша і ведмідь

Маша і ведмідь

Малюнки – М.Кочергін

Жили собі дід і баба. У них була внучка Маша.

Маша і ведмідь

Зібралися раз дівчатка в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою й Машу.

– Дідусю, бабусю, – каже Маша, – пустіть мене в ліс з подружками!

Дід і баба кажуть:

– Іди, тільки від подруг не відставай, а то заблукаєш.

Маша і ведмідь

Прийшли дівчатка в ліс, почали збирати гриби та ягоди. От Маша – деревце за деревце, кущик за кущик – і відійшла геть-далеко од подруг.

Почала вона гукати, почала їх кликати, а дівчатка не чують, не озиваються.

Маша і ведмідь

Маша і ведмідь

Ходила, ходила Маша лісом – зовсім заблукала. Зайшла вона в далеку глушину, в самі хащі. Дивиться – стоїть хатинка. Постукала Маша в двері – не відповідають. Штовхнула вона двері, а вони й відчинилися.

Увійшла Маша в хату, сіла коло вікна на лаві. Сидить і думає: «Хто ж тут живе? Чому нікого не видно?..»

А в тій хатині жив величезний ведмідь. Тільки його тоді вдома не було.

Повернувся ведмідь увечері, побачив Машу, зрадів.

– Ага, – каже, – тепер не пущу тебе! Будеш у мене жити. В печі топитимеш, кашу варитимеш, мене годуватимеш.

Посумувала Маша, погорювала, та нічого не вдіє. Стала вона жити у ведмедя в хаті. 

Маша і ведмідь

Маша і ведмідь

Ведмідь на цілий день піде в ліс, а Маші наказ дає – нікуди без нього з хати не виходити.

– А якщо підеш, однаково піймаю і тоді вже з’їм!

Почала Маша думати, як їй від ведмедя втекти. Кругом ліс, в який бік піти – не знає, спитати немає в кого…

Думала вона, думала і придумала.

Приходить одного разу ведмідь з лісу, а Маша й каже:

– Ведмедю, ведмедю, пусти мене на один день у село: я бабі та дідові гостинця понесу.

– Ні, – каже ведмідь, – ти в лісі заблукаєш. Давай гостинці, я їх сам однесу.

А Маші того тільки й треба! Напекла вона пиріжків, дістала великий-превеликий короб і каже ведмедеві:

Ось дивись: я в цей короб покладу пиріжки, а ти однеси їх дідові та бабі. Та дивись же: короб по дорозі не одкривай, пиріжків не виймай. Я на дубок вилізу та за тобою слідкуватиму.

– Гаразд, – відповідає ведмідь, – давай короб!

Маша каже:

– Вийди на ґаночок, подивися, чи не йде дощик!

Тільки ведмідь вийшов на ґаночок, Маша одразу ж залізла в короб, а на голову собі таріль з пиріжками поставила.

Повернувся ведмідь, бачить – короб готовий. Підняв собі на спину та пішов у село.

Йде ведмідь поміж ялинами, суне ведмідь поміж берізками, в ярочки спускається, на пагорбки підіймається.

Ішов-ішов, втомився й каже:

– Сяду на пеньок, З’їм пиріжок!

А Маша з короба:

– Бачу, бачу!
Не сідай на пеньок,
Не їж пиріжок!
Неси бабуні,
Неси дідуні!

– Диви, яка окаста, – каже ведмідь, – все бачить!

Узяв він короб і пішов далі. Ішов-ішов, ішов-ішов, спинився, сів і каже:

– Сяду на пеньок, З’їм пиріжок!

А Маша з короба знову:

– Бачу, бачу!
Не сідай на пеньок,
Не їж пиріжок!
Неси бабуні,
Неси дідуні!

Здивувався ведмідь:

– От яка хитра! Високо сидить, далеко бачить!

Підвівся і пішов скоріше. 

Маша і ведмідь
Маша і ведмідь

Прийшов у село, знайшов будиночок, в якому дід і баба жили, і давай з усієї сили стукати у ворота:

– Стук-стук-стук! Відмикайте, відчиняйте! Я вам від Машеньки гостинців приніс.

А собаки почули ведмедя й кинулись на нього. З усіх дворів біжать, гавкають.

Злякався ведмідь, поставив короб біля воріт, дременув у ліс.

Вийшли дід і баба до воріт. Дивляться – короб стоїть.

– Що тут в коробі? – питає бабуся.

А дідусь підняв кришку, дивиться – і очам своїм не вірить: в коробі Маша сидить, живісінька, здоровісінька.

Зраділи дідусь та бабуня.

Кинулись Машу обіймати, цілувати, розумницею називати.

 

Маша і ведмідь



Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Кочергін М.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова