Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Г.Раковиця
За мотивами молдавської народної казки

Мариця

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Риндіна

Мариця

  

Серед смарагдових пагорбів та зелених долин з непрохідними лісами, які в Молдавії звуться кодрами, жили-були два сусіди.

Один був дуже багатий. На його панському дворі з великим, просторим будинком від зорі до зорі гнули спини наймити, примножуючи багатства господаря. А йому все мало!

Мариця

Любив пан сісти за стіл, заставлений усілякими наїдками, смачно поїсти, запити холодним вином з пузатого глечика та солодко поспати.

Мариця

А інший сусід – бідний дід, давно згубив лік своїм рокам, жив в маленькій халупі, тин до тину з панським будинком. У праці й негараздах пройшло його життя. Непомітно підкралася самотня старість. І ніхто йому ласкавого слова не скаже...

Обійшовши в пошуках щастя півсвіту, знайшов він в улоговині біля джерельця маленьку сирітку Маріцю, дівчинку моторну і розумну.

Стала вона єдиною радістю, надією і опорою старого. Допомагала йому обробляти той маленький клаптик землі біля будинку, на якому росла кукурудза – єдиний хліб бідняків.

З того часу, як з'явилася Маріця, пан втратив спокій. Розумів він, що у неї ясний розум і роботящі руки.

– От же щастить старому! Яку працьовиту дівчину знайшов, ані хвильки без діла не сидить!

Якось зазирнув жадібний і заздрісний пан через тин: чи не можна щось відібрати у бідняка...

– З чим це вони там вовтузяться? Чи не плете старий кошик під кукурудзу? Ну-ну! Нехай наповнить його – і кошик буде наш! Ха-ха-ха!

Так реготав сусід-багач, доїдаючи шматок окосту і погладжуючи свій круглий живіт.

– Як добре, дідусю, що кукурудза дозріла! Тепер буде і нам що їсти – каже Маріця, подаючи старому прутики, з яких він плете кошик.

– Смачна гаряча мамалига! От зберемо врожай, перемелемо кукурудзу на жорнах і зваримо велику мамалигу...

Мариця
Мариця

Пообідавши, солодко потягнувшись і заглянувши через тин, пан побачив, що старий і Маріця наповнили кошик початками кукурудзи. Та якими! Вони лежали щільними рядами яскраво жовтого кольору і сяяли на сонці, мов золоті.

Недобрим вогнем загорілися очі в пана, він побіг до сусіда на подвір'я, схопив кошик з кукурудзою:

– Твій дід був винний моєму дідові два кошики кукурудзи. Віддавай борг!

І поволік кошика додому.

– Залиш нам хоч трохи! – крикнув йому вслід старий...

– Гаразд, на от! – погодився пан і кинув на землю кволий початок.

– Не журися, дідуню, посіємо ці зерна, я їх поливатиму, доглядатиму за ними, буде в нас кукурудза ще краща за цю!

 

Мариця

Мариця

Мариця

Маріця посіяла зерна і стала поливати їх джерельною водою, наспівуючи:

Воду з глечика ллю.
Зернам життя даю.
Не лінуйтеся, розростайтеся,
Над землею піднімайтеся.

Маріця з такою любов'ю і турботою доглядала за паростками, що піднімалися вони не по днях, а по годинах. І виріс всім на подив один початок – вищий за панський будинок.

Зрадів старий, зрубав його, а Маріця заходилася збирати зерна.

– Ой, дідусю, подивися!

Велика тінь лягла на землю, затуливши собою сонце. Величезний птах сів прямо на початок кукурудзи. Маріця схопила його за крило.


– Відпусти мене! – заблагав птах. – Три дні не їв, крила не тримають.

– Їж, їж, мені не шкода! І попий водички! – Маріця принесла йому миску з водою.

Птах поклював зерен, попив води і сказав Маріці:

– Дякую тобі, дівчинко! А за твою доброту хочу віддячити тобі. Сідай на мене, полетимо через гори, через доли, туди, де багато золота і каміння дорогоцінного. Візьмеш скільки захочеш.

Мариця
Мариця

– Не треба нам золота і каміння дорогоцінного. Може, ти знаєш, де є на світі жива вода, щоб дідусь від неї силу знайшов і помолодшав.

–  Знаю я таку воду. Сідай, полетимо!

Мариця

Маріця взяла глечика, видерлася птахові на спину, і полетіли вони над горами, над долами, над морями і над лісами. Ось і чарівне джерело. Маріця одразу набрала в глечик води живої.

– Тільки пам'ятай, Маріцю, як пити цю воду. Три ковтки! Не більше!..

Мариця

Мариця

І птах повернувся з Марицею назад до старого.

Передала Маріця дідусеві глечик з живою водою, та суворо наказала зробити тільки три ковтки.

Після першого ковтка дідусь відчув, як богатирською силою наливається його старе тіло. Після другого відросли всі зуби. А після третього ковтка – помолодшав, роздався у плечах, випростався і на зріст вищим став.

Схопив сокиру, так як підкине! До вершини дерева дістав. І спритно зловив.

А пан дивився-дивився через тин і не переставав дивуватися. Все думав, як йому молодим та сильним стати.

Мариця

Вночі пробрався до діда у двір і поволік початок. Дуже задоволений, поставив його на своєму городі. І тут же спорудив з товстої мотузки петлю, накинув її на верхівку початка та причаївся, очікуючи птаха.

Мариця

На світанку прилетів чарівний птах, став клювати зерна. Хитрий пан смикнув за мотузку і полонив птаха.

– Відпусти ти мене! – заблагав полонений. – Три дні нічого не їв. Крила не тримають...

– Ще чого, знайшов дурня! Летимо швидше по живу воду!..

Мариця

Бідному птахові робити нічого. Полетів знову через гори, через доли, несучи на крилах своїх жадібного пана.

Мариця

–  Пам'ятай! Три ковтки, не більше!
–  Ха-ха-ха! Тільки три! Ще чого!

Мариця

Пан пив, пив і ніяк не міг відірватися від джерела. Щойно він набрався сил і став молодим, почав кричати на весь голос:

– Я найсильніший! Всі-всі будете в мене рабами! Всіх полоню!

Мариця

І раптом став пан роздуватися. Товстішав, товстішав, поки не перетворився на величезний міхур і... Луснув!

Мариця

Мариця

А помолоділий дідусь на місці старої халупки збудував новий білокам'яний будинок. Вікна та двері він прикрасив різьбленою лиштвою. А на даху, на гребені, приладнав візерунчастого півника, щоб усі знали – будинок готовий.

Маріця химерними візерунками і квіточками прикрашає стіни нового будинку і співає:

Будиночок гарний собі спорудили.
Щоб довго прожити у ньому щасливо.
На стінах будинку чарівні квіти,
Ми будемо в щасті та злагоді жити.
Крилатий птах над дверима кружляє,
Хай радість ніколи нас не минає.

 

 

Мариця

Так позбулося село жадібного пана, а дід з Марицею стали жити-поживати та добра наживати.

Мариця

А коли настає свято і селяни збираються на відпочинок, дід бере флуер – старовинний молдавський інструмент – і грає веселі пісні.

Маріця запрошує всіх до столу і пригощає гарячими плачинтами. Хто не вірить, ласкаво просимо, нехай приїде, сам побачить та іншим розповість...

Мариця



Автор: Раковиця Г.; ілюстратор: Риндіна О.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова