Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Борис Заходер

Ма-Тарі-Карі

Ма-Тарі-Карі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Н.Князькова

Жив собі Крокодил.

Ма-Тарі-Карі

Це був звичайнісінький Крокодил, і жив він у справжнісінькій Африці, у великій річці, та, як і годиться справжньому Крокодилу, все у нього було страшне: страшний хвіст і страшна голова, страшна паща і ДУЖЕ СТРАШНІ ЗУБИ! (Тільки лапки в нього були коротенькі, але Крокодил вважав, що вони дуже коротенькі.)

А найстрашніше: він ніколи не чистив своїх ДУЖЕ СТРАШНИХ ЗУБІВ: ні перед їжею, ні після їжі (апетит у нього теж був СТРАШНИЙ!), ні вранці, перед сніданком, ні ввечері, вмиваючись перед сном... (Вмиватися він, правду кажучи, ніколи не забував, але, коли живеш в річці, це не така вже велика заслуга, вірно?)

Ма-Тарі-Карі

І не дивно, що одного чудового дня (так вже кажуть, хоча для Крокодила, повір, цей день зовсім не був чудовим!), не дивно, що одного чудового дня у Крокодила заболіли зуби.
Та ще як! СТРАШНО!

Заболів, насправді, тільки один зуб, але Крокодилові здавалося, що болять усі зуби одразу. Тому що в зубі і кололо, і муляло, і немов буром свердлило і до того ж стріляло!

Крокодил аж не знаходив собі місця! Він кидався у воду і пірнав на самісіньке дно, сподіваючись, що від прохолодної води йому полегшає, і спочатку йому ніби ставало легше, але потім зуб починав боліти вдвічі сильніше! Тоді він наче скажений вискакував на берег, на гарячий пісок, в надії, що йому допоможе тепло, і в першу хвилину йому ніби допомагало, але потім!..

Він стогнав, він кректав, він пхенькав (деякі вважають, що все це допомагає), але йому робилося все гірше, гірше і гірше!

Ма-Тарі-Карі

А найгірше було те, що нікому було його пожаліти: адже він був СТРАШНИЙ КРОКОДИЛ, і характер у нього теж був СТРАШНИЙ, і він багатьох образив на своєму віку, і ніколи, нікому, ні за яких обставин не сказав жодного ДОБРОГО СЛОВА!

Звірі й птахи, правда, збіглися з усіх боків, але вони стояли віддалік і тільки дивувалися, дивлячись, що витворює Крокодил. А дивуватися було чому, тому що Крокодил і крутився, і метався, і стукав головою об прибережні скелі, і навіть пробував пострибати на одній ніжці. Але все це йому анітрохи не допомагало!

І до того ж лапки у нього були такі коротенькі, що він ніяк не міг навіть поколупатися в зубах (хоча якби й міг, це б йому мало допомогло!).

І нарешті бідолашний Крокодил у відчаї розтягнувся під великим-превеликим бананом (під маленьким він не помістився) і заревів вголос.

- Ой-Ой-ой! - плакав він басом. - Бідні мої зубки! Ой-Ой-ой! Нещасний я Крокодил!

Що тут почалося!
Звірі й птахи реготали і стрибали від радощів. Одні кричали: "Так тобі і треба!", інші: "Ага, попався!"

Мавпи навіть кидали в нього камінцями і піском, а більш за всіх веселилися птахи: адже в них не було ніяких зубів!

Ма-Тарі-Карі

Тут Крокодилові стало так боляче і прикро, що з його очей покотилися сльози - СТРАШНО великі сльози!

- Дивіться! Крокодилячі сльози! - крикнув строкатий Папуга і розреготався першим.

За ним засміялися ті, хто знав, що означають ці слова, а потім і всі інші, і незабаром піднявся такий галас і регіт, що маленька пташка Тарі - гарненька біла пташка, росточком трохи менша за найменшу чайку - прилетіла подивитися, в чому справа.

А дізнавшись, у чому справа, вона дуже розсердилася.

- Як вам не соромно! - крикнула вона своїм дзвінким голоском.

І всі одразу замовкли, і стало чути, як стогне Крокодил:

- Ой-Ой-ой! Бідні мої зубки! Ой-Ой-ой! Як боляче!

Ма-Тарі-Карі

- А чому це нам має бути соромно? - запитала якась Мавпа.

- Соромно сміятися над бідним Крокодилом! - відповіла пташка Тарі. - Адже в нього болять зуби! Йому боляче!

- Можна подумати, ти знаєш, що таке зуби! - пирхнула Мавпа і скорчила пику.

- Зате я добре знаю, що означає "боляче"! - сказала пташка Тарі. - І знаю, що якщо тобі боляче, а над тобою сміються - тобі вдвічі болючіше! Ви бачите - Крокодил плаче!

- Крокодилячими сльозами! - повторив Папуга і засміявся.
Але ніхто його не підтримав.

- Папуга ти! - з презирством сказала пташка Тарі. - Адже зуби в нього по-справжньому болять, вірно? Значить, і сльози справжні! Справжні гіркі сльози!

- Ще б не справжні! - сказав Крокодил страшним басом і раптом перестав плакати. - Ой! - продовжував він з подивом. - Мені здається... що мені, здається, стало легше... Ні! Ой-Ой-ой! Мені це тільки здається!

І він заплакав ще голосніше.

Ма-Тарі-Карі

- Все одно мені його не шкода, - відмовила Мавпа.

- Він сам винен, чому він ніколи не чистить зуби? От брав би з нас приклад!

І вона тут же почала чистити зуби шорсткою гілочкою дерева Мсваки - цьому вона навчилася у людей.

- Та я ж, - простогнав Крокодил, - я ж не знав, що їх треба чистити!..

- А якби ти знав, ти б чистив? - запитала пташка Тарі.

- Якби знав? Звичайно, НІ! - пропхенькав Крокодил. - Як я можу чистити зуби, коли у мене такі СТРАШНО коротенькі лапки?

- Ну, а якби ти міг, ти би чистив? - наполягала пташка Тарі.

- Звичайно! - сказав Крокодил. - Адже я охайний Крокодил і кожного дня вмиваюся. Хоча це не така вже велика заслуга для того, хто живе в річці, - скромно додав він.

І тут пташка Тарі, маленька, біла з чорним, пташка, росточком трохи побільше голуба і трохи менше чайки, зробила таку дивовижну річ, що всі ахнули. Вона сміливо підлетіла прямо до страшної пащі Крокодила, до самого його носа, і скомандувала:

- Відкрий рота!

Ма-Тарі-Карі

Крокодил слухняно відкрив пащу, і всі знов ахнули і відступили на крок (не менше!), тому що паща в Крокодила була (ти не забув?) СТРАШНА, а з неї стирчали ДУЖЕ СТРАШНІ ЗУБИ.

Ма-Тарі-Карі

Але всі ахнули набагато голосніше (а багато хто навіть замружились!), коли пташка Тарі залетіла прямісінько до крокодилячої пащі!

- Дивись не здумай закрити рота, а то у нас нічого не вийде! - сказала вона, і Крокодил, роззявивши пащу ще ширше, відповів:

- И-А-О! - що мало означати: "Звичайно!" (Спробуй сам сказати "звичайно" з відкритим ротом, тільки ні в якому разі не закривай його, а то в тебе нічого не вийде...)

- Який жах! - скрикнула пташка Тарі через півхвилини. - Страшне, що тут діється! Це не паща, а якесь... - Пташка запнулася, вона хотіла сказати "болото", але побоялася образити Крокодила. - Чого тут тільки немає! - продовжувала вона. - Навіть п'явки! І чорні, і зелені, і з червоними смужками! Так, тобі негайно треба почистити зуби!

Крокодил, почувши про п'явок, тільки важко зітхнув.

- Ну, нічого, нічого, - продовжувала пташка Тарі, - зараз ми тут наведемо лад!

І пташка Тарі взялася за справу.

- Ну ось і він - хворий зуб! - незабаром крикнула вона весело. - Зараз ми його висмикнемо! Раз... два... три! Готово!

Крокодил зойкнув. Пташка теж.

- Ой! - сказала вона. - Ой, а під ним, виявляється, новий росте. Як цікаво!

- У нас так завжди буває! - похвалився Крокодил (до речі, це суща правда), але оскільки він ані на хвильку не забував, що пащу закривати не можна, то вийшло у нього тільки: У-А-А-И-А-У-А-Е!

І не всі зрозуміли, що він хотів сказати.

Через п'ять хвилин все було готово.

Звірі й птахи були вкрай здивовані, побачивши, що пташка Тарі випурхнула з крокодилячої пащі цілою і неушкодженою, і здавалося, сильніше здивуватися вони не могли, але все ж таки їм довелося здивуватися ще більше, тому що перші слова, які вимовив Крокодил, закривши нарешті пащу, були такі:

- Велике-велике спасибі тобі, добра пташка! Мені набагато, набагато, набагато легше!

Ма-Тарі-Карі

І тут всі звірі й птахи самі пороззявляли роти, немов хотіли, щоб пташка Тарі теж почистила їм зуби. Але це, звичайно, не так (тим більше що у птахів, як ти знаєш, немає ніяких зубів!). Просто вони дійсно вкрай здивувалися з того, що СПРАВЖНІЙ СТРАШНИЙ КРОКОДИЛ ВПЕРШЕ В ЖИТТІ СКАЗАВ СПРАВЖНЄ ДОБРЕ СЛОВО!

- Пусте, - скромно сказала пташка Тарі. - Тим більше, що п'явки були - перший сорт! Особливо ці, у червону смужку! Якщо хочеш, я буду кожного дня тобі чистити зуби!

- Авжеж хочу!..- сказав Крокодил.

- Домовилися! - сказала пташка Тарі, і мавпи раптом заплескали в долоні, всі інші звірі застрибали й затупали копитами, а птахи заспівали свої веселі пісні, самі не знаючи чому...

І от з цього самого дня пташку Тарі називають Ма-Тарі-Карі, що рокодилячою мовою означає: "Маленька пташка, яка робить великі добрі справи..."

І якщо ти поїдеш в Африку, ти зможеш своїми очима побачити, як Ма-Тарі-Карі чистить зуби Крокодилові і попереджає його про небезпеку (адже іноді й Крокодилові загрожує небезпека!..)

Деякі, правда, звуть її за це Крокодиловим Сторожем, а то і Крокодилячою Зубочисткою, але Ма-Тарі-Карі не ображається: вона каже, що з того часу, як вони подружилися, характер у Крокодила став вже не такий СТРАШНИЙ.

Що ж, це цілком можливо.

Ма-Тарі-Карі



Автор: Заходер Б.; ілюстратор: Князькова Н.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова