|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Іцик Кіпніс
Кошеня, яке забуло, як треба просити їсти
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв
Вранці кошеня прокинулося та захотіло їсти.
Воно побігло до хазяйки, але раптом забуло, як треба сказати по-котячому, що воно голодне. Тому господиня не зрозуміла, нащо воно прийшло, і кошеня з плачем вибігло на двір. У дворі воно побачило коня.
– Ти чого плачеш? – питає його кінь.
– Я плачу, тому що дуже хочу їсти, – відповідає кошеня, – але забув, як по-котячому попросити.
– Не плач, – каже кінь, – я тебе навчу, як треба просити. Скажи: «Ги-ги-ги...» – і тобі відразу дадуть поїсти.
– Що ти! Кошенята не іржуть, – ще дужче заплакало кошеня і побігло далі.
На галявині воно зустріло чорну корову.
– Ти чого плачеш? – питає його корова.
– Я плачу, бо забув, як просять їсти, а я дуже голодний.
– Подумаєш! Варто через це плакати. Скажи: «Му-у-у!» – і тобі відразу дадуть їсти.
– Ах, ні! Кошенята не мукають. Вони говорять інакше, – сказало кошеня і побігло у поле.
Почула вівця, що кошеня плаче, та й питає:
– Ти чого плачеш, котику?
– Я забув, як кішки просять їсти, – твердить своє кошеня.
– Ходімо, я тебе навчу, – сказала вівця. – Скажи: «Бе-е-е!» – і тобі відразу дадуть їсти.
– Ні, ні! – закричало кошеня. – Це тільки вівці бекають. Кошенята говорять не так!
І воно побігло назад до будинку.
Біля паркану кошеня побачило білу курку.
– Чого ти плачеш? – питає його курка. Коли кошеня сказало їй, чому воно плаче, курка почала його втішати.
– Зараз тобі дадуть поїсти. Скажи тільки: «Квох-ко-ко-ко», – сказала вона.
– Ні, що ти! Кошенята не квохчуть, – залилося сльозами кошеня, – а як вони говорять, я забув...
І воно побігло далі.
Але тут вийшов з хати чорний кіт і сказав:
– Один я тобі можу сказати, як треба голодному кошеняті попросити їсти. Піди на кухню до хазяйки, яка оце зараз зливає молоко в глечики, і скажи: «Няв!»
– Вірно! – зраділо кошеня. – Так і тільки так просять їсти!
Воно побігло до кухні і стало жалібно просити:
– Ня-а-ав!
Дівчинка зрозуміла, що кошеня сильно зголодніло.
– Бідолашне кошеня! Чому ти цілий день мовчало і не нагадало мені, що ти хочеш їсти?
І маленька господиня налила котику молока в мисочку. Кошеня випило молоко і більше вже не забувало, що треба казати, коли захочеш їсти. «Няв, – каже воно, – Ня-а-ав!»
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова