Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


В.Сутєєв

Дядько Мишко

Дядько Мишко

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв

Дядько Мишко

Зайшов якось Ведмідь до Зайця на город і питає:

- Як справи, Вуханю?

- Та ось, моркву смикаю, дядьку Мишко.

- А добра морква?

- Непогана, дядьку Мишко, та тільки сидить глибоко.

- Мені, мабуть, теж моркви треба, - задумливо сказав Ведмідь, - про запас на зиму...

- Будь ласка, дядьку Мишко! Бери скільки хочеш!

Потер Ведмідь свої лапи й заходився моркву смикати, та так, що вона на всі боки розліталась...

Аж тут повз них Їжачок проходив, і одна морквина йому прямо в голову влучила і на колючках повисла.

- Неподобство яке! - зашипів Їжачок. - Що це тут робиться?

- Моркву смикаємо! - гаркнув Ведмідь. - А ти куди зібрався, Колюча Голова?

- Іду в ліс. По гриби!

- От гриби - це добра справа! - зрадів Ведмідь. - Мені про запас на зиму треба. Йдемо по гриби!

Дядько Мишко
Дядько Мишко

- Дядьку Мишко, - пискнув Заєць, - а як же морква?

- "Морква, морква"... - розсердився Ведмідь. - Сам її їж, а я гриби більше люблю!

Та пішов за Їжачком до лісу.

Ходить Їжачок по лісу, гриби збирає і собі на колючки начіпляє, а незграбний Ведмідь їх більше ногами топче.

Білка йому з дерева кричить:

- Що це ти, дядьку Мишко, все вклоняєшся?

- Та от, гриби збираю, собі запаси на зиму роблю, - відповідає Ведмідь.

- Ну що твої гриби, - пищить Білка, - ти краще горішки покуштуй!

Покуштував Ведмідь горіхів, і вони йому дуже сподобалися.

Дядько Мишко
Дядько Мишко

- Оце річ! Я їх одразу, одним махом зберу. Ось так!

Обхопив Ведмідь лапами цілий кущ ліщини, повний стиглих горіхів, і вирвав його із землі прямо з корінням, потім взяв собі на спину й поніс.

Побачив це Їжачок, тільки лапками розвів.

Тут назустріч Ведмедю Кіт з вудками.

- Куди зібрався, Вусатий? - зупинив його Ведмідь.

- На рибалку, дядьку Мишко. Хочу кошенятам рибки наловити.

- Рибки? Я люблю рибку, - облизався Ведмідь. - Мені неодмінно треба на зиму рибкою запастися.

- Що ж, пішли! У мене як раз зайва вудка є, - сказав Кіт.

Дядько Мишко
Дядько Мишко
Дядько Мишко

Пішли на рибалку. Раптом Кіт питає:

- Стривай! А як же твої горіхи, дядьку Мишко?

- Та що горіхи... Дрібниця. Йдемо швидше рибу ловити, мені її багато на зиму потрібно.

Прийшли до річки.

Тільки-но закинули вудки - аж тут Лисиця!

Підсіла до Ведмедя й хихоче:

- Дрібницями ти, дядьку Мишко, займаєшся.

- Як це дрібницями? - образився Ведмідь. - Мені риба про запас на зиму потрібна.

- Багато ти її наловиш? І яка радість цілу зиму рибу жувати? - каже Лисиця. - Я краще тобі іншу справу запропоную. Всю зиму мені дякуватимеш.

- Що за справа? - запитав Ведмідь.

- Ходімо в село, курей та качок тягати.

Дядько Мишко
Дядько Мишко

- Курей? Качок? Йдемо швидше! - зрадів Ведмідь і кинув вудку.

- Дядьку Мишко, в тебе рибка клює! - кричить Кіт.

- Хай клює. Риба не курка, - пробурчав Ведмідь і пішов за Лисицею.

Коли стемніло, Ведмідь і Лисиця околицями села підкралися до пташника. Лисиця дошку в паркані відсунула й шепоче:

- Ти, дядьку Мишко, постережи тут, а я тобі курочок і качечок винесу скільки душі заманеться.

- Гаразд, - каже Ведмідь, - тільки скоріше приходь та побільше принось. Мені запаси на зиму потрібні.

Дядько Мишко
Дядько Мишко

Ходить Ведмідь вздовж паркану туди-сюди, дивиться-роздивляється на всі боки, прислухається...

Але недовго йому довелося стерегти: раптом як набігло сила-силенна собак з усього села. Та всі гарчать, гавкають-заливаються, тільки й дивись, як розірвуть!

Забув Ведмідь про курей, про качок, про Лисицю-шахрайку і щодуху кинувся навтьоки...

Собаки всією зграєю - за ним! Так і гнали бідолашного Ведмедика до самого лісу.

Дядько Мишко

Тим часом Лисиця зі своєю здобиччю непомітно вилізла з пташника і побігла. Тільки її й бачили!

Дядько Мишко
Дядько Мишко

А вранці лежить Ведмідь у лісі під деревом, стогне, охає...

Повз Мишеня пробігало, побачило Ведмедя, зупинилося.

- Що з вами, дядьку Мишко?

- Та от, собаки... Вчора всю шкуру з мене мало не здерли.

- Собаки? Це погано, - пискнуло Мишеня.

- Я хотів, розумієш, собі на зиму запасів зробити...

- Запаси - це добре, - пискнуло Мишеня.

- Я і моркву смикав, і гриби збирав, і рвав горіхи, рибу ловив, курей тягав...

- Курей тягав? Це погано, - пискнуло Мишеня.

- Все робив - і ось, ні з чим залишився...

- Що ж тепер робитимете, дядьку Мишко? - спитало Мишеня.

- Робити нема чого, - сказав Ведмідь. - Зима вже ось-ось. Залягу в барліг, буду до весни лапу смоктати...

Дядько Мишко

- Ех, дядьку Мишко! - пискнуло Мишеня. Воно хотіло, мабуть, ще щось сказати, та тільки махнуло лапкою, свиснуло і побігло далі.

А що тут скажеш...

Дядько Мишко



Автор: Сутєєв В.; ілюстратор: Сутєєв В.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова