Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Ліна Костенко

Бузиновий цар

Збірка віршів

Бузиновий цар

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Вікторія Ковальчук

Зміст:

Польові дзвіночки
Бабуся-Ягуся
Чародійне слово
Сунички
Соловейко застудився
Горобець iз бiлою бородою
Здивовані квіти
Вже брами літа замикає осінь
Дід Ревило
Осінні хмари, сірі, як слони
Ліс на світанку
Мурашки думають про зиму
Білочка восени
Березовий листочок
Баба Вiхола
Зимові горобці
Заячий карнавал
Синички на снігу
Місяць уповні
Пряля
Вербові сережки
Перший пароплав
Веселий дощ
Зелені дзьобики бруньок
Березки по коліна у воді
Перекинута шпаківня
Бузиновий цар

Бузиновий цар

Польові дзвіночки

Піднімає джміль фіранку.
Каже: – Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, ночувалось?
Чи дощу не почувалось?

Виглядає бджілка з хатки:
– У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок – як намет.
Тільки дощ – як кулемет.

Бабуся-Ягуся

Сьогодні ця паличка буде чарівна.
Це жаба не проста, це жаба-царівна.
Он котик-воркотик, он Баба-Яга
між добрих людей на мітлі сновига.

Одне ж бо дівчатко, як біле гУся,
сказало їй раптом: – Бабуся-Ягуся.

А баба як тупне на нього ногою!..
Ото щоб Ягу називало Ягою.

Бузиновий цар

Чародійне слово

Хлоп'я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!

Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
хапає снопик лапками двома.
А миша знає слово чародійне,
і він її ніколи не спійма.

Сунички

Пiд маленькими яличками
У смарагдовiй травi
Лiто виросло суничками –
То по однiй, то по двi.

Ой, сестриченько-яличко,
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамi i собi!

Бузиновий цар

Соловейко застудився

Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.

Ти періщить заходився,
соловейко застудився.

А тепер лежить під пледом,
п'є гарячий чай із медом.

Бузиновий цар

Горобець iз бiлою бородою

Розбiгайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець iз бiлою бородою!

Що за диво дивнее? На вiку
Вперше бачу бороду отаку.

Може, вiн старiйшина чи мудрець?
Може, вiн заслужений горобець?

Нi, несе у дзьобику вiн пiр'їнку.
Пригодиться дiточкам на перинку.

Бузиновий цар

Здивовані квіти

Сю нiч зорi чомусь колючi,
Як наляканi iжачки.
Сю нiч сойка кричала в кручi,
Сю нiч ворон сказав: "Апчхи!"

Сю нiч квiтка питала квiтку:
– Що ж це робиться, поясни?
Тiльки вчора було ще влiтку,
А сьогоднi вже восени!

Вже брами літа замикає осінь

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.

Чорногуз поклонився лугам і садам.
Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.

Де ж ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось.

Осінь брами твої замикала вночі,
погубила у небі журавлині ключі.

Бузиновий цар

Дід Ревило

Вікно. Туман. І гілка горобини.
Із ночі груш нападало в траву.
І дід Ревило ходить без торбини,
тому що я сьогодні не реву.

Город і поле. Довжик і стернисько.
Кудлатий пес біжить, як сіроман.
Літає голуб, і чомусь так низько.
Мабуть, крило поважчало. Туман.

Візьму я пензель і паперу клапоть
і намалюю всю цю акварель.
Туман і мжичка. І не можна плакать,
бо дід Ревило в торбу забере.

Бузиновий цар

Осінні хмари, сірі, як слони

Великі хмари холодом нагусли.
Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гуси,
а я слонам привіт передаю.

Бузиновий цар

Ліс на світанку

Ростуть опеньки у тумані
серед сосонок та беріз.
В жабо й атласному каптані
стоїть грибочок, як маркіз.

І сіє дощ дрібнесенький.
Оце уже грибнесенький!

Бузиновий цар

Мурашки думають про зиму

Знайшов мурашка гарну бадилину.
Везе-везе... везе-везе...
I так, i сяк, i вгору, i в долину! –
Така важка, нiяк не доповзе.

Прийшла на помiч рiзна комашина,
Ще й коника гукнули стрибунця.
Три днi, три ночi царство мурашине
Рубало бадилинку на дровця.

Бузиновий цар

Білочка восени

На гiллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Бiлка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на соснi
I мiркує: а нехай-но
Ще побудуть тут менi!
Поки днi iще хорошi,
Поки є iще тепло,
А як випадуть порошi,
Заберу iх у дупло.
"Буде холодно надворi,
Снiг посиплеться з дубiв,
Буде в мене у коморi
Цiла в'язочка грибiв!
Але бiлочцi не спиться.
Дятел тукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук."

Березовий листочок

Іще не сніг і навіть ще не іній,
ще чути в полі голос череди.
Здригнувся заєць – ліс такий осінній,
куди не ступиш, все щось шарудить!

Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
то пробіжить невидимий їжак...

Бузиновий цар

Баба Вiхола

Баба Вiхола, сива Вiхола
На метiльнiй мiтлi приїхала.
В дверi стукала, селом вешталась:
– Люди добрiї, дайте решето!
Ой просiю ж я бiле борошно,
Бо в полях iще дуже порожньо.
Синi пальчики – мерзне житечко.
Нема решета, дайте ситечко!
Полем їхала, в землю дихала
Баба Вiхола, сива Вiхола...

Бузиновий цар

Зимові горобці

Ріка заснула в берегах.
Село сотається димками.
Як чорні черги у снігах,
стоять похнюплені паркани.

А на малому деревці
з такою гілкою рогатою
лузають зиму горобці
і літо-літечко пригадують...

Заячий карнавал

Вiтре, вiтре, ти не вий!
У звiряток рiк Новий.

Зорi свiтять на ялинцi.
Дiд Мороз принiс гостинцi.

Прометем собi дорiжки.
Потанцюємо хоч трiшки!

Маски зробим з будякiв.
Налякаємо вовкiв!

Бузиновий цар

Синички на снігу

Синицi голодом намлiлись –
Така зима, така зима!..
Оце б у вирiй полетiти, –
Так батькiвщини ж там нема.

Бузиновий цар

Місяць уповні

Вибіг місяць з-за діброви,
погубив на вітрі брови,
заховав за спину руки,
ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
ой, який тепер він повний!
А як був молодиком,
був худесеньким серпком.

Бузиновий цар

Бузиновий цар

Пряля

Сидить пряля та й пряде –
сніг іде – іде – іде –
нитка рветься де-не-де –
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин –
на сувої полотна –
на завіску для вікна,
на хустину й укривало –
мало – мало – мало – мало
сніг іде – іде – іде –
а вона пряде й пряде...

Вербові сережки

Бiля яру, бiля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:
– Де ота бiленька хатка,
Що гарнесенькi дiвчатка?
Хай би вибiгли до стежки.
Подарую iм сережки.

Бузиновий цар

Перший пароплав

Було це вранцi. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привiтався перший пароплав
Далеко десь з Днiпром i з берегами.

– Ту-ту! Ту-ту! – вiн подих перевiв
I знов: – Ту-ту! – гукав менi щосили.
– Ту-ту! Ту-ту! – йому я вiдповiв. –
Бувай здоровий i пливи щасливий!

Веселий дощ

Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.

Бузиновий цар

Зелені дзьобики бруньок

Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах,
що завтра хочуть розцвісти!

Бузиновий цар

Березки по коліна у воді

Переярками та узлісками,
по розлитій з весни воді,
гуси плавають між берізками,
білі-білі, як лебеді.

Ані шелесту, ані бризочки,
ні далекого шуму коліс.
Лиш гусей лебедина низочка
огинає струни беріз.

Перекинута шпаківня

Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.

Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
– Випадемо, татку, що тодi?

Ще якби їм день чи пiвтораднi,
Ще якби їм днiв хоча б iз п'ять!
Бо вони ще ж зовсiм безпораднi, –
Падаючи, ще не полетять.

Як же, хлопцi, хатку ви прибили,
Що її порушили вiтри?!
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори...

Бузиновий цар

Бузиновий цар

У садочку-зеленочку
Ходить вишня у вiночку.
Хтось їй грає на дуду,
Подивлюся я пiду.

Баба каже: – Не ходи!
Темнi поночi сади.
Там, де вiтер шарудить,
Бузиновий цар сидить.

Бузиновий цар

Брови в нього волохатi,
Сивi косми пелехатi.
Очi рiзнi, брови грiзнi,
Кiгтi в нього як залiзнi,
Руки в нього хапуни –
Так i схопить з бузини!

Я кажу iй: – Бабо, нi!
Очi в нього не страшнi.
На пеньочку, як на тронi,
Вiн сидить собi в коронi.
Грає в дудку-джоломiю,
Я заграв би, та не вмiю.

А навколо ходять в танцi
Квiти – всi його пiдданцi.
Є оркестри духовi,
Равлик-павлик у травi.
Є у нього для настрашки
Славне воїнство – мурашки.

Бузиновий цар

Три царiвни бузиновi
Мають кожна по обновi.

Невсипущi павуки
Тчуть серпанки i шовки.

На царевiй опанчi
Зорi свiтяться вночi.
Вiн сидить у бузинi,
Усмiхається менi!

Бузиновий цар



Автор: Костенко Л.; ілюстратор: Ковальчук В.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова