Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Словацька народна казка

У сонечка в гостях

У сонечка в гостях

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін

Якось велика хмара закрила небо. Сонце три дні не не з'являлося.

Занудьгували курчата без сонячного світла.

– Куди це сонечко поділося? – кажуть. – Треба його якнайшвидше на небо повернути.

– Де ж ви його знайдете? – заквохтала квочка. – Хіба ви знаєте, де воно живе?

– Знати ми не знаємо, а кого зустрінемо, того й спитаємо, – відповіли курчата.

У сонечка в гостях

Зібрала їх квочка в дорогу. Дала торбинку. В торбинці – зернятко.

У сонечка в гостях

Вирушили курчата. Йшли-йшли і бачать: в городі, за качаном капусти сидить равлик. Сам великий, рогатий, а на спині хатка стоїть.

Зупинилися курчата й питають:

– Равлику, равлику, чи не знаєш, де сонечко живе?

– Не знаю. Он на тину сорока сидить – може, вона знає.

У сонечка в гостях

А сорока чекати не стала, поки до неї курчата підійдуть. Підлетіла до них, заторохтіла, затріщала:

– Курчата, куди ви йдете, куди? Куди ви, курчата, йдете, куди?

Відповідають курчата:

– От, сонечко сховалося. Три дні його на небі не було. Йдемо його шукати.

У сонечка в гостях

– І я піду з вами! І я піду з вами! І я піду з вами!

– А ти знаєш, де сонечко живе?

– Я ж бо не знаю, а заєць, може й знає: він по сусідству, за тином, живе! – затріщала сорока.

У сонечка в гостях

Побачив заєць, що до нього гості йдуть, поправив шапку, витер вуса і ширше прочинив ворота.

– Зайцю, зайцю, – запищали курчата, заторохтіла сорока, – чи не знаєш ти, де сонечко живе? Ми його шукаємо.

– Я ж бо не знаю, а от моя сусідка, качка, – та, мабуть, знає: вона біля струмка, в очереті живе.

У сонечка в гостях

Повів заєць усіх до струмка.

У сонечка в гостях

А біля струмка качиний будинок стоїть. І човник поруч прив'язаний.

– Гей, сусідко, чи ти вдома, чи ні? – крикнув заєць.

– Вдома, вдома! – закрякала качка. – Все ніяк не можу просохнути – адже сонця три дні не було.

– А ми якраз сонечко йдемо шукати! – закричали їй у відповідь курчата, сорока і заєць. – Чи не знаєш ти, де воно живе?

– Я ж бо не знаю, а от за струмком, під дуплистим буком, їжак живе – він знає.

У сонечка в гостях

Переправились вони на човнику через струмок, і пішли їжака шукати.

У сонечка в гостях

А їжак сидів під буком та дрімав.

– Їжачок, їжачок, – разом закричали курчата, сорока, заєць і качка, – чи не знаєш ти, де сонечко живе? Три дні його не було на небі, чи не захворіло?

У сонечка в гостях

Подумав їжак і каже:

– Як не знати! Знаю, де сонечко живе. За буком – велика гора. На горі – велика хмара. Над хмарою – сріблястий місяць, а там і до сонця рукою подати!

У сонечка в гостях

Взяв їжак палицю і покрокував попереду всім дорогу показувати.

От прийшли вони на верхівку високої гори. А там хмарка за вершину вчепилася і лежить собі, вилежується.

У сонечка в гостях

Залізли на хмарку курчата, сорока, заєць, качка та їжак, сіли зручніше, і полетіла хмарка прямісінько до місяця в гості.

У сонечка в гостях

А місяць побачив їх і скоріше засвітив свій срібний ріжок.

– Місяцю, місяцю, – закричали йому курчата, сорока, заєць, качка та їжак, – покажи нам, де сонечко живе! Три дні його не було на небі, скучили ми без нього.

– Гаразд, – каже місяць, – сідайте на мене, відвезу вас до сонця.

У сонечка в гостях

Привіз їх місяць до воріт Сонцева будиночка, а там темно, світла немає: заспалось, мабуть, сонечко і прокидатися не хоче.

У сонечка в гостях

Тут сорока затріщала, курчата запищали, качка закрякала, заєць вухами засіпав, а їжак паличкою застукав:

– Сонечко-сонечко, визирни, посвіти!

У сонечка в гостях

– Хто під віконцем кричить? – питає сонечко. – Хто мені спати заважає?

– Це ми – курчата, та сорока, та заєць, та качка, та їжак. Прийшли тебе будити: ранок настав.

– Ох, ох!.. – застогнало сонечко. – Як же мені на небо визирнути? Три дні мене хмари ховали, три дні затуляли собою, я тепер і заблищати не зможу...

У сонечка в гостях

Почув про це заєць – схопив відро і ну воду тягати. Почула про це качка – почала сонце вмивати водою.

У сонечка в гостях

А сорока – рушником витирати. А їжак – колючою щетиною начищати. А курчата – ті стали з сонечка смітинки струшувати.

У сонечка в гостях

Викотилося сонце на небо, чисте, ясне та золоте.

І всюди стало світло і тепло.

У сонечка в гостях

А курчата на сонячному промені униз полетіли.

У сонечка в гостях

Вийшла погрітися на сонечку й курка. Вийшла, заквохтала, курчат до себе кличе.

А курчата тут як тут. По двору бігають, зерна шукають, на сонечку гріються.

Хто не вірить, нехай подивиться: бігають по двору курчата чи ні?

У сонечка в гостях



Автор: Словацька народна казка; ілюстратор: Рєпкін П.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



В моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати й розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились в моїй душі. Я б хотіла, щоб в україномовному дитинстві й моїх дітей також знайшлось місце цим дивовижним книжками. Саме для цього і була зроблена ця сторінка.

Більшість книг в цій збірці - унікальні, майже усі книги перекладені мною особисто, окремі переклади знайдені в букіністичних виданнях.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2017 Валерія Воробйова