Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Індіанська народна казка

Син ранкової зорі

Син ранкової зорі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Кислякова

Тихого літнього вечора дві сестри-індіанки з племені чорноногих прилягли у прохолодній траві поруч зі своїм вігвамом та поснули.

Син ранкової зорі

На світанку старша з них, Нітаки, відкрила очі. На чистому небосхилі вона побачила яскраву ранкову зорю — Утікаро. Дівчина довго дивилася на неї.

Син ранкової зорі

— Поглянь, — сказала вона молодшій сестрі, — ніби мудрим оком дивиться на нас Утікаро. Якби на стежці свого життя я зустріла юнака з такими очима, я б його покохала.

Син ранкової зорі

Минуло літо. Птахи, проспівавши всі свої пісні, потягнулися у теплі краї. Трава, до якої прийшла старість, схилялася до землі та в'янула.

Син ранкової зорі

Якось серед лісу Нітаки зустріла незнайомого юнака. У волоссі його горіло золоте перо, від гордого обличчя важко було відвести погляд.

Син ранкової зорі

— Я — Утікаро, дух Ранкової Зорі, — сказав він. — Я покохав тебе і прийшов, щоб забрати тебе з собою. Якщо хочеш, ми піднімемося до мого батька в країну Вічної Юності.

Син ранкової зорі

Він встромив у волосся Нітаки своє перо, наказав їй заплющити очі, і Нітаки одразу ж відчула, що вона, наче птиця, піднялася в повітря і летить кудись.

Син ранкової зорі

Коли Утікаро дозволив їй розплющити очі, вона побачила, що знаходиться в зовсім незнайомому місці.

— Ми у Небесній країні. Тут живуть мої батько й мати, духи Сонця і Місяця.

Син ранкової зорі

Мати — дух Місяця — лагідно зустріла Нітаки. З того часу дівчина жила щасливо.

Син ранкової зорі

Якось неподалік від вігваму Сонця вона знайшла кущ із дивовижними ягодами.

— Що це за ягоди? — запитала Нітаки.

— Дочко моя, — відповіла мати-Місяць, — тут багато солодких ягід. Проте ці не чіпай. Запам'ятай: ніколи!

Син ранкової зорі

Минав час, і у Нітаки народився хлопчик. Йому дали ім'я Син Ранкової Зорі. Одного разу Нітаки гуляла по лісі, тримаючи сина на руках. Раптом хлопчик потягнувся до куща з ягодами. Це були ті самі ягоди, про які говорила Мати-Місяць.

Син ранкової зорі

"Мати-Місяць не буде на мене сердитися, якщо я зірву ягідку для мого хлопчика", — подумала жінка. Нітаки обережно доторкнулася до найспілішої ягоди, але зірвати її ніяк не вдавалося.

Син ранкової зорі

Тоді Нітаки посадила сина на траву, вхопилася обома руками за гілки і висмикнула кущ разом із корінням.

Син ранкової зорі

Вона дуже злякалася. Але все залишилося як і раніше. Тільки на тому місці, де ріс кущ, з'явилася невеличка ямка. Нахилившись над нею, Нітаки побачила, що це не ямка, а дірочка.

Син ранкової зорі

Через дірочку далеко унизу виднілася земля з її лісами, річками і селищами індіанців.

Згадала тоді Нітаки всіх, кого залишила на батьківщині, і гірко заплакала.

Син ранкової зорі

Увечері, побачивши сумне обличчя дружини, Утікаро про все здогадався.

— Ти порушила мій закон, і горе прийшло до нашої домівки...

— Нітаки повинна повернутися до людей, — сказав мудрий батько-Сонце. — Тепер вона не буде щасливою з нами.

Син ранкової зорі

Мати-Місяць і Утікаро відвели Нітаки до вігваму Великого Павука. Добрий павук оплів своїм павутинням її та Сина Ранкової Зорі, щоб безпечно опустити їх у рідну долину.

Син ранкової зорі

Того вечора індіанці племені чорноногих побачили, як поруч із їхнім селом впала велика зірка. І на тому місці, де вона торкнулася землі, з'явилася жінка з маленьким хлопчиком на руках.

Так повернулася на землю Нітаки.

Син ранкової зорі

Автор: Індіанська народна казка; ілюстратор: Кислякова Г.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова